Стрічка новин
Її життя – це справжній подвиг: Місто Лебедин – рідне для Ольги Василівни Улько, бо саме тут вона вперше відкрила оченята на незбагненний світ, який із Агресивний вірус «Дельта» не щадить нікого: За минулий тиждень, з 25 по 31 жовтня 2021 р. включно, по Лебединській міській територіальній громаді зареєстровано 349 хворих на  Інформація про стан оперативної обстановки на території Лебединської міської ради з 12 по 17 квітня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшли 122 заяви та повідомлення Обережно, шахраї!: Відділ з питань взаємодії з правоохоронними органами та оборонної роботи закликає сумчан не вірити шахраям, які користуються Друзі «Куточка рибалки» – Леонід КОНДРАТЕНКО  та Роман ГОРДІЄНКО спіймали цих щук на річці Псел поблизу Лебедина: Нагадуємо, конкурс серед рибалок-лю­би­­телів за найбільшу спійману рибу про­дов­жу­ється. Чекаємо на ваші повідомлення. Шановні Друзі, колеги!: Щиро вітаю Вас з професійним святом - Днем Служби безпеки України! Я мав честь служити в СБУ і тому не Тарифи змінюються: Згідно Рішення №318, від 16.12.2020р.,   відповідно до вимог ч.5 ст.10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  КП  «Водоканал виконавчого комітету Лебединської Шановні жителі міста та району!: 12 червня з 14.00 до 15.00 години в приміщенні Ворожбянської сільської ради буде проводити прийом громадян т.в.о.начальника Лебединської поліції Ліквідувавши загоряння сараю вогнеборці врятували від знищенні 2 господарчі споруди та житловий будинок: 22 листопада о 04:45, на лінію екстреного виклику 101, надійшло повідомлення про загоряння господарчої споруди по вул. Миру в м. Горіло у Лебедині: 13 січня о 09 годині 19 хвилин на пункт зв’язку 18-ї ДПРЧ Управління ДСНС України в Сумській області надійшло телефонне

21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу на тему: «Живописець, графік, художник, поет: Давид  Давидович Бурлюк».

В його роботі взяли участь історик, краєзнавець, художник-аматор Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Сергій Венгеровський, краєзнавець Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Володимир Кравченко, історик Валерій Малиш, історик, краєзнавець, дослідник генеалогії Олександр Приходько, народна майстриня Людмила Сухих, історик, краєзнавець, поет Анатолій Удод. Науковий співробітник музею Ігор Білоножко нагадав присутнім основні етапи неймовірно цікавої, бурхливої біографії  Давида Бурлюка: «…українець з народження, який ніколи не цурався свого походження, писав російською, певний час проживав в Японії, більшу частину життя прожив у Сполучених Штатах Америки, був «головою Земної кулі». Як його лише не називали: «батьком російського футуризму», «отаманом живописців», «геніальним нахабою», «американським Ван-Гогом». Постать майстра нікого не лишала байдужою».

Чи лише місце народження пов’язує Бурлюка з Україною? Що він думав про це? Сергій Венгеровський процитував слова Бурлюка, які не залишають сумнівів у тому, який край він до кінця свого життя вважав своєю Батьківщиною: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх предків – вільних козаків, які боролися в ім’я слави, сили і свободи. Наше вуличне прізвисько – Писарчуки. Ми були писарями Війська Запорозького. Україна в моїй особі має найвірнішого сина». Не забував митець і свою малу батьківщину. Саме на Лебединщині зароджується любов до образотворчого мистецтва. Початком своєї дитячої творчості він указував 1890 рік, пояснюючи це так: «В цьому ро­ці я став пунктуально вести щоденник і, разом із записами, робив малюнки, основним чином, чи, точніше кажучи, виключно пейзажного характеру. Я малював будинки, дерева, замки і особливо любив малювати кущі бур’янів». Тут же відбувається і його знайомство з поезією Т.Шевченка, яку батько читав українською мовою. А вже у Сумській Олександрівській гімназії Бурлюк отримав від товаришів прізвисько «художник».

Володимир Кравченко ознайомив учасників заходу з мистецьким спадком Давида Бурлюка: на слайдах були представлені картини,  які презентували різні періоди творчості майстра, захоплення модерними мистецькими течіями, експериментами. Досить широко були представлені так звані «Українські мотиви» – картини «Козак Мамай» (1908), «Карусель» (1912), «Кінь блис­кав­ка» (1912), «Мої пращури-козаки на марші» (1912) тощо.

Юрій Бондюк представив на суд глядачів копію картини «Краєвид на морському узбережжі»,  яку Давид Бурлюк написав під час перебування в Японії у 1921 році. Він розповів, чим саме його зацікавила картина, та історію повернення полотна на батьківщину. Нині картина «Краєвид на морському узбережжі» перебуває на зберіганні у Сумському художньому музеї.

Олександра Приходька  зацікавила історія роду митця, адже сам Давид Бурлюк любив розповідати сімейну легенду про походження роду Бурлюків з Криму, від самого хана Батия.

Непосидючий, надзвичайно працьовитий, він залишив чималу поетичну і художню спадщину (фахівці говорять про, як мінімум, двадцять тисяч картин), яка у сьогоднішніх шанувальників мистецтва викликає непідробний інтерес.  І що глибше будемо пізнавати Бурлюка-митця, то більше будемо захоплюватися його неповторним світом, який він залишив нам у своїх творах.

Наші земляки свято бережуть пам’ять про славетного земляка. На його малій батьківщині, в навчальному закладі села Рябушки, діє музей, у якому на чільному місті розміщена інформація про Бурлюка. В колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва зберігається екслібрис Д. Д. Бурлюка (1931р), а в Лебединському міському краєзнавчому музеї розміщена експозиція «Світило Бурлюка зійшло».

Ігор Білоножко,

науковий співробітник Лебединського

міського краєзнавчого музею.

 



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар