Стрічка новин
З роси й води!: Кожен раз, коли я її згадую, бачу здалеку чи підходжу ближче, мене огортають особливі почуття любові й гордості. Я помічаю, Лохотрон розкручується: Газета «Будьмо разом» неодноразово піднімала питання обдурювання наших громадян, розповідала про шахрайські схеми вилучення в них грошей із банківських карток, 26 вересня – всеукраїнський день дошкілля: В останню неділю вересня вся когорта працівників закладів дошкільної освіти відзначає Всеукраїнський День дошкілля. Увага!: З 21 вересня 2021 року, у зв’язку із погодними умовами, висадка і посадка пасажирів у напрямку вулиці Сумська, сільгосптехніки та Велика втрата: На 99-ому році пішов із земного життя Олександр Васильович  Кутковий, один із останніх лебединців-учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні. На території області знову активізувалися телефонні шахраї: Черговою жертвою зловмисників стала 33-річна жителька Лебедина. Зловмисники використали схему «дзвінок з банку» та заволоділи грошима на суму 12 600 Свято оновлення та сподівань: У святково прибраній малій актовій залі при МЦКД зібралася вся родина любительського об’єднання «Надвечір`я» на творче Шановні жителі громад 162-го виборчого округу!: Щиро вітаю всіх зі святами, що від­зна­чаються водночас 14 жовтня, –  Покрови Пресвятої Богородиці, Днем  Українського  козацтва та  Днем захисників  Перемога в МIжнародному конкурсI «ProFest»: 30 травня цього року в Києві відбувся дистанційний Міжнародний конкурс-фестиваль творчості «ProFest» за інформаційної підтримки Міністерства Шановні жителі Сумського району!: Щиросердно вітаю вас із найсвітлішим святом усіх християн – Великоднем! Це величне свято спонукає кожного з нас ще раз замислитися над

21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу на тему: «Живописець, графік, художник, поет: Давид  Давидович Бурлюк».

В його роботі взяли участь історик, краєзнавець, художник-аматор Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Сергій Венгеровський, краєзнавець Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Володимир Кравченко, історик Валерій Малиш, історик, краєзнавець, дослідник генеалогії Олександр Приходько, народна майстриня Людмила Сухих, історик, краєзнавець, поет Анатолій Удод. Науковий співробітник музею Ігор Білоножко нагадав присутнім основні етапи неймовірно цікавої, бурхливої біографії  Давида Бурлюка: «…українець з народження, який ніколи не цурався свого походження, писав російською, певний час проживав в Японії, більшу частину життя прожив у Сполучених Штатах Америки, був «головою Земної кулі». Як його лише не називали: «батьком російського футуризму», «отаманом живописців», «геніальним нахабою», «американським Ван-Гогом». Постать майстра нікого не лишала байдужою».

Чи лише місце народження пов’язує Бурлюка з Україною? Що він думав про це? Сергій Венгеровський процитував слова Бурлюка, які не залишають сумнівів у тому, який край він до кінця свого життя вважав своєю Батьківщиною: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх предків – вільних козаків, які боролися в ім’я слави, сили і свободи. Наше вуличне прізвисько – Писарчуки. Ми були писарями Війська Запорозького. Україна в моїй особі має найвірнішого сина». Не забував митець і свою малу батьківщину. Саме на Лебединщині зароджується любов до образотворчого мистецтва. Початком своєї дитячої творчості він указував 1890 рік, пояснюючи це так: «В цьому ро­ці я став пунктуально вести щоденник і, разом із записами, робив малюнки, основним чином, чи, точніше кажучи, виключно пейзажного характеру. Я малював будинки, дерева, замки і особливо любив малювати кущі бур’янів». Тут же відбувається і його знайомство з поезією Т.Шевченка, яку батько читав українською мовою. А вже у Сумській Олександрівській гімназії Бурлюк отримав від товаришів прізвисько «художник».

Володимир Кравченко ознайомив учасників заходу з мистецьким спадком Давида Бурлюка: на слайдах були представлені картини,  які презентували різні періоди творчості майстра, захоплення модерними мистецькими течіями, експериментами. Досить широко були представлені так звані «Українські мотиви» – картини «Козак Мамай» (1908), «Карусель» (1912), «Кінь блис­кав­ка» (1912), «Мої пращури-козаки на марші» (1912) тощо.

Юрій Бондюк представив на суд глядачів копію картини «Краєвид на морському узбережжі»,  яку Давид Бурлюк написав під час перебування в Японії у 1921 році. Він розповів, чим саме його зацікавила картина, та історію повернення полотна на батьківщину. Нині картина «Краєвид на морському узбережжі» перебуває на зберіганні у Сумському художньому музеї.

Олександра Приходька  зацікавила історія роду митця, адже сам Давид Бурлюк любив розповідати сімейну легенду про походження роду Бурлюків з Криму, від самого хана Батия.

Непосидючий, надзвичайно працьовитий, він залишив чималу поетичну і художню спадщину (фахівці говорять про, як мінімум, двадцять тисяч картин), яка у сьогоднішніх шанувальників мистецтва викликає непідробний інтерес.  І що глибше будемо пізнавати Бурлюка-митця, то більше будемо захоплюватися його неповторним світом, який він залишив нам у своїх творах.

Наші земляки свято бережуть пам’ять про славетного земляка. На його малій батьківщині, в навчальному закладі села Рябушки, діє музей, у якому на чільному місті розміщена інформація про Бурлюка. В колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва зберігається екслібрис Д. Д. Бурлюка (1931р), а в Лебединському міському краєзнавчому музеї розміщена експозиція «Світило Бурлюка зійшло».

Ігор Білоножко,

науковий співробітник Лебединського

міського краєзнавчого музею.

 

Додати коментар