Стрічка новин
Шановні працівники сільського господарства! : Прийміть найщиріші вітання з вашим професійним святом – Днем працівників сільського господарства! Споконвічно напружена хліборобська праця була і залишається визначальною складовою Дарує красиву посмішку пацієнтам: У ці лютневі дні відзначає свій ювілейний день народження Лілія МЕРКО. Родом вона з Лебедина. Закінчила ЗОШ №5. Здобула професію Забутий герой: Все далі й далі в історію від­ходять події Другої світової війни. І чим швидше біжать роки, тим притуплюється пам’ять на­щадків. Чи потрібні сучасній людині танці?: Анастасія, 13 років: – Звичайно, потрібні. Звісно, не всі стануть професіоналами. Але для власного всебічного розвитку – так. Станом на 18 вересня 2020 року на Сумщині 2807 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 83 осіб (Суми - 56, Шостка - 1, Конотоп - 2, Ромни - 2, Викрили жительку Лебедина у скоєнні крадіжки: Правоохоронцям знадобилося буквально пів години, аби не лише встановити особу злодійки, а й розшукати її за місцем проживання. Як встановили  Ціни на ринку на 5 липня 2020 року: М’ясо (1кг) – 120 -150 грн. Сало (1кг) – 40 -130 грн. Скільки ніг у свині?: Ви коли-небудь кололи кабанця в своєму господарстві? Ні? Ага, кололи. Значить, ситуація вам знайома. На колесах: До першої столиці України  мене покликала презентація альманаху «Харківський міст». Після вдалих поетичних спроб у  роки юності мені довелося зробити Династія стоматологів: В Будилці всі добре знають родину Головко, бо це родина стоматологів. Тому, якщо скажу, що кожен житель села хоча б

В Будилці всі добре знають родину Головко, бо це родина стоматологів. Тому, якщо скажу, що кожен житель села хоча б один раз звертався до них за допомогою, не помилюся.

Я теж знайома з ними ще зі школи. Пам’ятаю, як сиділа і тремтіла під кабінетом, як заєць під кущем. Скажу по-секрету, що й зараз так роблю.

Станіслав Петрович та Валентина Михайлівна тривалий час працювали в нашій Будильській амбулаторії. Жіноча половина населення во­ліла потрапити в крісло до Станіслава Петровича, чоловіки ж норовили – до Валентини Михайлівни, бо вона виняткової краси жінка. Доброго їм здоров’я, зараз вони на заслуженому відпочинку. Син, Ігор Станіславович, теж пішов шляхом батьків – фаховий стоматолог.

Слід зауважити, що під вікнами сто­мато­логічного кабінету, де працювала родина, росла груша. Це вона щоранку привітно зустрічала, а втомленими вечорами проводжала родину з роботи.

Якось Станіслав Петрович у якійсь справі завітав до амбулаторії, та своєї старої знайомої під вікнами не побачив. Грушу спиляли, і це його дуже засмутило.

Знаючи про це з тільки мені відомих джерел, хочу подарувати родині ось цей вірш.

 

Заквітувалa груша невеличка

Під вікнами лікарні, мабуть, дичка.

Взялася десь, з насіння проросла,

Тепер в пригоді цілого села.

 

Зростає між людей все вища й вища,

Терпляча взимку, коли вітер свище,

По осені плодами землю встелить,

До всіх привітна, лагідна, весела.

 

Квітує груша, а того й не знає,

Що вітер чорних хмар табун зганяє.

Зненацька небо з синього у чорне,

Біду, мов хвилі, на вітрилах горне!

 

Кому, скажіть, я стала на заваді,

Для всіх вас холодок, пташкам принада,

Весною в білім, наче наречена,

В узварі пахнуть грушки запечені.

 

Не чути відповідь, самі не знають люди,

Для чого деревині несли згубу.

Примарилось, чи, може, щось наснилось,

Спиляли так, ніде й не зачепилось...

 

Осиротіли вікна без притулку,

Гуляє протяг за стіною гулко.

Без грушки той, хто звик, сумує дуже,

Зчерствілим душам – їм усе байдуже.

З повагою Лідія Бугайова, с. Будилка.

Додати коментар