Стрічка новин
Уривки Лебединських розмов: Спілкуються на автовокзалі два молодих чоловіка, які, як виявилось, чекають автобуса на Київ: – Ох, і слово ж вигадали – діджіталізація. Збіг обставин: Кінець місяця. На будівельному майданчику кипить робота. Керівництво бригади направило сюди два потужних екскаватори, щоб в авральному Один день у Чорнобилі: Ви не задавали собі запитання, чому діти, підлітки так люблять дивитися фільми про Чорнобиль? Це для них, напевне, таке щось Одні прибирають, інші – смітять: Ця купа сміття сфотографована по вул.Будильській (неподалік колишньої ФПФ), біля дороги. Раніше там стояв бак, куди зносили сміття мешканці цієї Третина хворих не мають жодних симптомів: На Сумщині третина хворих на коронавірус не мають жодних симптомів. Про це повідомляють у Сумському обласному лабораторному центрі. За даними «Люблю чорнобривці, мальви, матіолу…»: Ця  чарівна жінка йде  по життю  гідно і з любов’ю – до своєї  родини, рідного села, до книги, поезії, до Пишаємось здобутками своїми: Сучасна українська школа на початку нового тисячоліття перебуває в процесі інтенсивного розвитку, плідного пошуку, активізації науково-педагогічної ініціативи. Уже більше 30-ти Козацькому роду – нема переводу!: Кружляє, жовкне листя, танцює свій остан­ній осінній танок на сірому небосхилі. І хоча весь світ, затамувавши подих, чекає такої важливої Кому це ставити в вину?: Нещодавно прочитав у тижневику життєву історію під назвою «Прірва». Хочу подякувати автору Олені Осінній за порушену тему. Дуже гірко усвідомлювати, Рятувальники закликають громадян дбати про пожежну безпеку в побуті: З початку року на Сумщині сталося 1100 пожеж, матеріальні збитки від яких склали понад близько 8 млн. грн. Як свідчить

Клопотенка Івана в селі називали «вільний і незалежний». Звичайно, він сам був винним, що до нього приклеїлося таке прізвисько. Якось відсвяткувавши Успіння Пресвятої Богородиці

зі своїми друзями, йому так на душу пішла оковита, що він помилився в кількості її вживання. Тому, відкривши хвіртку до власної садиби, закричав: «Я, вільний і незалежний громадянин вільної і незалежної країни, повернувся до рідної домівки, а мене належно ніхто не зустрічає!». Тут він хапає палицю і б’є по віконницях, по паркану, по дверях. На шум вискочили в наспіх накинутій одежі дружина з тещею і перелякано запитали:  «В чім справа?». Іван наказав: «Ставайте фронтом до мене і доповідайте: що за день зроблено і як будете зустрічати вільного і незалежного чоловіка і зятя? Чи стіл накритий? Чи борщ парує на столі? Чи куряча нога виглядає з казана? Чи є пляшка горілки холодненької, що аж туманом узялася?».

Ошелешені жінки нічого з переляку не могли відповісти. Тоді Іван вирішив перейти до покарання. Він відхилив двері, дістав пучок колись запареної лози (рік тому в нього виникло бажання сплести корзину, та так і залишилося в початковій стадії) і підступив до дружини та тещі з наміром провести виховну роботу.

Іван був худорлявим, невисокого зросту чоловіком, та горілка придавала йому сил і сміливості. Жінки змовницьки перезирнулися. Дружина Галя, теж худорлява і невеличка на зріст, прошмигнула за спину Івана і впала йому під ноги. В цей час теща, яка мала вагу за сто кілограмів і могла б, здавалося, покотити по рейках залізничний вагон, пішла в лобову атаку та штовхнула Івана в груди. Він перечепився через штучно створену перешкоду у вигляді лежачої Галі і з усього маху впав на землю. Жінки швидко схопили залізне корито, що стояло поряд, і накрили ним Івана. Потім заходилися гамселити зверху шматками арматури, примовляючи: «Оце тобі, вільний і незалежний, одержуй і борщ гаряченький, і ногу курячу, і горілочку холодненьку». Коли оглушеного Івана звільнили з-під корита, войовничий запал у нього зник назавжди.

Так «вільний і незалежний» Іван став сам перевихованим і більше за виховну роботу не брався. А це  прізвисько залишилося в нього назавжди.

Олексій Дученко, м. Лебедин.

Додати коментар