Стрічка новин
Наші випускники – наша гордість: Традиційно  щороку в першу суботу лютого на побачення з рідною альма-матер чекають випускники Лебединського фахового медичного коледжу імені професора М.І.Ситенка. Обережно: шахраї!: Лебединський відділ Роменської місцевої прокуратури вже неодноразово  повідомляв про боротьбу поліції та прокуратури із шахраями, які вчиняють злочини, Жахлива ДТП: один загиблий, двоє травмованих: Подія сталася сьогодні, близько 14:40, неподалік села Куданівка. Як попередньо встановили працівники поліції, водій автомобіля ВАЗ 2110 допустив зіткнення з Світлини: Розглядаю старі світлини... Скільки їх назбиралося за багато років! Деякі пожовкли від часу і неякісних реактивів. Деякі, наче  витвір мистецтва АГОВ! Хто в бур’янI заховався?: Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю. Майстерня свята LeKost - свято повинно бути казковим!: Майстерня свята LeKost EVENT представляє компанію казкових друзів: допитливого міньйона Кевіна, бешкетника домового Бубу, мегапозитивного Губку Боба З 1 липня 2020 року допомога на дітей одиноким матерям призначається за новими умовами: Управління соціального захисту населення Лебединської районної державної адміністрації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. Безпечний великдень: Наближається одне з найбільших релі­гій­них свят – Світле Христове Воскре­сіння (Великдень). За традицією в цей день проходять урочисті релігійні заходи, Виїзд дитини за кордон: коли не потрібно питати дозволу: У бабусі чи на морі, в Україні чи за кордоном – літній відпочинок дитини повною мірою залежить від батьків, вони 5 нюансів проходження випробування: Регулювання проходження працівником випробувального терміну є надзвичайно важливим, наголошує директор Сумського обласного центру зайнятості Володимир Підлісний,

В українській мові слово «держава» двозначне. У пункті 1-у 10-ї статті Основного Закону «Державною мовою в Україні є українська мова» не визначено, якій державі належить

мова, тій, що має символи чи політичній надбудові. З нього випливають нехтування мовами національних меншин і офіційно-діловим стилем української мови, тобто дозвіл на використання у офіційних документах всього того, що залишилося від української мови без офіційно-ділового стилю.

Отже, пункт 1-й 10-ї статті неправомірний. Ця гірка правда лежить на поверхні. Але у своєму оці пенька не видно.

До чого ж ми докотилися у своєму невігластві:

у суперечках на мовному грунті країна розкололася;

з метою поширення вживання української мови приймаються насильницькі закони, що викликають образу і супротив, появу ябедників і донощиків, крайнього радикалізму, здатного на вбивство, замість того, щоб поширювати її вживання у цивілізовані способи;

стильовим суржикомукраїнської мови сфальсифіковані інші статті Конституції, що привели народ  до безправ’я  і зубожіння.

Так, у 3-й ст. Конституції,  всупереч правилам стилістики, вжито художній засіб — уособлення, що змінило суть положення на протилежну. І воно зазвучало неправомірно: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність». Відповідальність — це кара і відшкодування. Тож державу начебто можна посадити за грати, а конкретний державник-злодій звільняється від відповідальності всупереч положенню 1-ї ст. «правова держава».

Стаття 5-а художнім образом «джерело влади» як лопатою усуває владу від народу, і вже «безгоспна» влада беззастережно стає державною, що теж не відповідає декларації статті 1-ї  «демократична держава».

Таким чином політична надбудова узурпувала не лише українську мову у всій її повноті, крім офіційно-ділового стилю, але і право, і владу.

І сьогодні «великий борець» за добробут народу, маститий  політик з ОПЗЖ, депутат Верховної Ради України пан Вадим Рабінович мовби не помічає того і після кожної промови перед народом вигукує: «Власть принадлежит народу!»

Певно пан відволікає співгромадян від боротьби за владу, щоб у разі перемоги його партії на виборах  знову посісти владне місце. Тут немає нічого особистого — пан Вадим Рабінович згаданий як збірний образ.

 Коли влада належить народу, мало сенсу боротися за державне крісло. А коли Держава правова, немає сенсу красти— посадять.

Якби автор  10-ї статті у її другому пункті не виправдовував езопівською мовою неправомірний перший пункт, на цьому можна було би поставити крапку. Та із відомих міркувань  він не міг сказати прямо, що в українській мові немає офіційно-ділового стилю, тому що вона "всебічно нерозвинена". Правильно міркував: за таке можуть і по шиї дати. Тому що негативне оцінювання мови, а тим більше оприлюднення тієї оцінки, особливо у конституційній статті, дії вкрай аморальні, неетичні і образливі. А відтак автор вдався до іносказання: "Держава забезпечує  всебічний розвиток… української мови."

Дане положенняне має змісту у прямому значенні, тому що мова — це стихія, як грім і блискавка. Впливати на її розвиток неможливо. Вона стихійно  зароджується у глибині епох і спонтанно розвивається народом у процесі еволюції суспільства поряд з культурою. Але негативна оцінка якості мови з цього положення випливає. І ніхто не назве заходи, що вжиті для її «всебічного розвитку».

Чи так говорив справжній патріот Русі Іван Тургенєв про свій «могучий русский язык»?! І в українській мові неменше засобів, щоб без викривлення точно передавати нею не лише зміст поезій самого Олександра Пушкіна, але і їхню емоційно-психологічну складову!

Тобто наперекір усім утискам народу в минулому українська мова розвинулася не гірше, ніж руська. До того ж вона ще й співуча.

У пункті 3-му 10-ї статті без потреби, хіба щоб заспокоїти етнічних українців, під одну гребінку негативно оцінюються мови національних меншин. Принижені всі. Адже яка мова, такий і народ: хто "всебічно", а хто просто нерозвинений.

 

Звернення

Прошу президента України, голову Верховної Ради України, Національну спілку журналістів України, Спілку письменників України, Інститут мови, небайдужих громадян підтримати наступні пропозиції.

Пропозиції

Щоб полегшити і прискорити роботу Верховної Ради України щодо капітального ремонту Конституції України з метою зупинити розбрат народу, пропоную їй по собівартості купити у мене  новий текст 10-ї статті у такій редакції:

«Всі мови громадян України є рівними у гідності.

Засобом діяльності політичної надбудови є офіційно-діловий стиль української мови».

Тут логічно доводжу державність усіх мов України. Перший пункт запропонованої редакції статті — це приклад категоричного імперативу (за І.Кантом). За його принципом також побудована стаття 21-а Основного Закону про рівність у гідності усіх людей. Отже, якщо усі люди і їхні мови рівні у гідності, а українська мова є державною (належить тій державі, що має символи), то і всі інші мови громадян України є державними. І грунту для розбрату не залишається.

Другий пункт запропонованого тексту статті введений за правом державоутворюючого етносу та згідно з пунктом 2-м, статті 2-ї «Україна є унітарною державою». Він перекриває шлях до фальсифікації статей Конституції стильовим суржиком, а вся стаття не дає можливостей для прийняття антинародних законів. І тут для розбрату немає грунту.

Нехай наша Вітчизна говорить і співає дзвінким різномов’ям без штрафів й інших утисків! Хай живе Україна без ябедників, донощиків і позивайлів! Хай всі мови розвиваються у природний спосіб.

Пропоную також виключити з Преамбули до Конституції комічний 6-й пункт про відповідальність перед Богом і т.д. Преамбула — не водевіль, щоб сміятися.

При коригуванні Конституції не слід забувати, що держава за юридичним визначенням є об’єктом права, а не суб’єктом. ЇЇ дії направлені лише на неї.

Борис  Пасюга ,

філолог і журналіст,  член НСЖУ і Гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області

066-90-47-442

Додати коментар