Стрічка новин
Кандидати на посаду міського голови: Лебединська міська територіальна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів для участі у місцевих виборах. Завершена процедура реєстрації Дезінфек­ційні ро­боти у під’їздах багатоповерхівок: У зв’язку з запо­бі­­ганням пандемії Коро­на­вірусу у міс­ті здій­снюють різні профілактичні захо­ди. Так, працівники  КП «Лебе­­ди­нська ЖЕК» проводять дезінфек­ційні ро­боти ...Був у Лебедині маслозавод: Так був. А тепер від цього підприємства на вулиці Сумській з вини тодішнього керівництва району залишилися лише руїни. Але ж Ціни на ринку на 1 липня 2020 року: М’ясо (1кг) – 100-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. Ви – наша гордість!: Адміністрація та працівники  ДПТНЗ «Лебединське ВПУ лісового господарства»  від щирого серця вітають  студентку Юлію Голобородько та викладача української мови і Нові види шахрайств через коронавірус: Зловмисники вигадали кілька схем обману: замовлення через Інтернет ліків від хвороби або супутніх медичних товарів, «волонтерська допомога» у доставці Батьків на Сумщині накрила хвиля двійнят: Вони народжуються з незначним проміжком у часі, швидше за все мають дуже схожу зовнішність, а зв’язок між ними настільки тісний, Керівників підрозділу поліції Сумщини викрили на хабарах: Служба безпеки України задокументувала одержання систематичних хабарів заступником начальника та начальником сектора кримінальної поліції одного Туберкульоз виліковний!: Зараз у світі є серйозна проблема COVID-19,але не потрібно забувати і про не менш небезпечне захворювання Її життя – це учні, зошити та недоспані ночі: Такими словами можна розпочати розповідь про директора Лебединської ЗОШ I-II ступенів №4 Олену Дубовик. Вона успішно поєднує досвід управління

Давно це було. Поїхали з Токарів два сусіди у неділю кіньми на базар. Один з них швидко скупився і повернувся додому. Дочка другого, дівчинка років шістнадцяти,

яка з нетерпінням чекала батька, адже той обіцяв купити їй смаколиків, прибігла вияснити, чи скоро повернеться батько.

Сусід говорить: «Ти знаєш, з твоїм батьком трапилася біда. Поламалось колесо під Лебедином. Я не можу йому зараз його відвезти, бо сторгувався з куданівським мужиком, що той купить у мене кабана, і я йому його відвезу. А батько просив, щоб ти взяла під навісом нове колесо, вимастила дьогтем і котила йому назустріч».

Дівчина так і зробила: взяла нове колесо, вимастила дьогтем і покотила. Але ж колесо дуже незручно котити! Тому вона його і котила, і несла, і тягла. Вибилась із сил, розпатлана, вимазана дьогтем, – такою побачив її батько, що їхав назустріч. І навіть перехрестився, подумавши, чи не трапилась біда з дочкою?

– Доню, що з тобою? Куди ти котиш колесо?

– Мені сусід сказав, що в твоєму возі воно зламалося, щоб я взяла нове колесо, добре вимастила його дьогтем і котила тобі назустріч.

–Запам’ятай, доню, в народі кажуть: «Коли коле­со ламається, чо­ловік розуму на­би­рається». Справ­­­ж­ній чоло­вік повинен знайти вихід сам. А вірити сліпо, не думаючи і не проаналізувавши ситу­ацію, не можна. Сусід просто пожартував.  Хоча жарт для тебе виявився і неприємним. Довіряти можна не кожному. Один може пожартувати, другий обдурити, третій підставити.  А ти, доню, повинна бути, як губка – вбирати інформацію, аналізувати і, як печінка, все переробити і нейтралізувати.

 

Коли медична маска доречна

Обласна лікарня. Знаючи високу кваліфікацію хірурга і його поважне ставлення до людей, під кабінетом завжди збирається багато пацієнтів. Так було і цього дня.

До першого в черзі підійшла жінка і попросила: «Коли зайдете до хірурга, скажіть, будь ласка, щоб він вийшов до мене на кілька хвилин».

Зайшовши в кабінет, пацієнт сказав: «Вибачте, будь ласка, Вас у коридорі чекає жінка, яка дуже просила, щоб Ви до неї вийшли».

– А молода жінка? – запитав хірург.

– Та ні, у літах уже.

– Може симпатична?

– Та ні, медична маска їй якраз доречна.

– Тоді хай зачекає.

Підготував Олексій Дученко, м. Лебедин.

 

Як онук діда вилікував

Петро, який вже розміняв сьомий десяток, дуже полюбляв оковиту.  Його дружина Настя чого тільки не робила, щоб відвадити чоловіка від чарки: і клала дурман у горілку, і возила до знахарки. Але результат був нульовий. Одного разу, після чергової сварки. Настя зі злістю сказала: «Дідько з тобою, пий, хоч залийся. Може осліпнеш від неї». А Петро все частіше скаржився на слабкий зір. Свідком цих частих сварок був дванадцятирічний онук Василько. І одного разу, коли дід захропів, хлопчик заклеїв його окуляри лейкопластиром. Дід прокинувся, кліп, кліп, а нічого не бачить. І як закричить: «Я осліп! Нічого не бачу! Рятуйте! Жінко, веди  мене до знахарки!»

А дружина йому у відповідь: «Так тобі й треба: дочекався, допився, свиня».

З тих пір дід Петро із горілкою «зав’язав».

Лідія Можаєва, м. Київ.

Спеціально для тижневика «Будьмо разом».

Додати коментар