Стрічка новин
Приборкуючи загоряння господарчої споруди, вогнеборці врятували житловий будинок та літню кухню: 21 вересня о 13:45 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про пожежу господарчої споруди на вул. Освіти у м. Лебедин. Ціни на ринку на 12 січня 2022 року: М’ясо (1кг) – 120-130 грн. Сало (1кг) – 50-130 грн. Саме Бражник дав поштовх розвитку в Україні художньої гімнастики: На сторінках тижневика неодноразово розповідалося про відомих лікарів, педагогів, митців, краєзнавців тощо. Але про відомих спортсменів-земляків розповідей обмаль. А ви чули? Бачили? читали?: На Сумщині вибухнув будинок. У селі Сім’янівка Конотопського району через вибух зруйновано стіни та перекриття будинку. Надзвичайна подія сталася 9 На Лебединщині випав град: Останній весняний вечір 2020 року запам’ятається жителям Лебединського району погодніми сюрпризами: у селі Будилка випав рясний град. Інформація про стан оперативної обстановки на території м.Лебедина та Лебединського району з 17 по 23 серпня 2020 року.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 131 заяв та повідомлень громадян, з них 7 на момент реєстрації В одному з підрозділів 58 ОМПБр сталася пожежа: загибли троє.: 22 лютого, як було повідомлено, під час завершення робіт по розборці конструкції бліндажа після пожежі, що виникла близько 4-ї години Карантин: Так, саме цим словом пояснюється те, що люди стали менше спілкуватися між собою, відчуваючи себе зазомбованими телевізором: що сьогодні скажуть, Це вибухонебезпечно!: На території області продовжують мати місце випадки виявлення вибухонебезпечних предметів – боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, а також сучасних засобів ...А радіо мовчить: Шановна редакціє газети «Будьмо разом»! Звертається до вас Раїса Никифорівна Туровець із Лебедина (вул.Квітнева,45). Мені вже 72 роки,  за все

90-ті роки. Випускники входили у самостійне життя якраз на межі розпаду однієї країни і народження іншої. Разом із її становленням відбувалося і їхнє власне.

У випускників 90-х головним було те, що вони стали однодумцями, поєднаними дружніми зв’язками студентського життя. Це почуття дружби зародилося у стінах училища і до цього часу крокує з ними. Тому їхні зустрічі відбуваються через кожні п’ять років.

Лебединський коледж ім.А.С.Макаренка багатий традиціями, що передаються з покоління в покоління, як у викладачів, так і в студентів. Дякуючи організаторським здіб­ностям колишніх ви­пускників Віктора Бородавки, Сергія Кулябка, старост груп при підтримці директора педколеджу Любові Білокобильської, відбулася зустріч випускників через 30 років – весь курс (141-147 групи) шкільного відділення (67 випускників) з дотриманням епідеміологічного режиму.

Дирекція коледжу та запрошені на зустріч керівники груп і викладачі-предметники радо зустріли випускників.

На подвір’ї під ялинами влаштована імпровізована сцена, грала музика. Присутні викладачі Тамара Мандрико, Валентина Костенко, Василь Подоляк, Ольга Харченко, Олег Коваленко, Ольга Коваленко, Клавдія Калюжна, Ольга Паливода, Євгеній Лішина, Ольга Магаляс.

Свято розпочинається. В ролі ведучої – викладач закладу Людмила Щербань. Звучать віршовані рядки:

                «Усіх, хто з щирістю прийшов у коледж наш

                На зустріч з юністю, життям студентським,

                Усіх, хто не забув сюди стежини,

                Вітаєм щиро, велика шана вам».

Лунає мелодія – запис гімну коледжу у виконанні викладачів спеціальності «Музичне мистецтво». Композитор – викладач Володимир Лис, автор тексту – випускник Василь Довжик.

З вітальним словом до присутніх звернулася директор педколеджу Любов Білокобильська: «Наш заклад змінював назви, але залишається спадкоємцем кращих освітянських традицій, що склалися протягом усього його існування. Коледжу цього року виповнюється 90 літ. Нагадуючи прислів’я, що в одну річку двічі не ввійдеш, скажу, що сьогодні все можливо. Ми спеціально для вас відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність, у студентські роки». Любов Борисівна побажала всім творчих успіхів, здоров’я, сімейного благополуччя, миру. У виконанні викладачів Ірини Рожко, Людмили Щербань, випускниці зустрічі Валентини Луценко прозвучали пісні про Україну, рідний край.

Потім говорили випускники тих літ. Віктор Бородавка – 141 гр. (м.Дніпро): «Немає на світі нікого щасливішого від студентів. Це особливий стан душі, це вічні весна, сонце, любов. Студентське життя – це час відкритих перспектив, можливість мріяти про прекрасне майбуття. Це Віра, Надія на виконання усіх бажань».

Світлана Заєць (142 гр.): «Вдячні за те, що наші викладачі-наставники давали нам можливість повністю розкритися, не пристосовуватися, а показати, на що ми здатні».

Людмила Петько (Єна) – 142 гр.: «Ми не втрачаємо здатності до живого мислення, комп’ютеризації і з готовністю виконуємо те, чого від нас вимагає час, налаштовуємося на творчість у роботі. Це спрацьовує».

Алла Міщенко (147 гр.), Любов Боронос (141 грн.) та їхні друзі з теплотою згадували студентські роки, викладачів, які готували їх до самостійного професійного життя. Згадували найцікавіші моменти. З’їхалися вони з різних кінців України. В основному серед них учителі, директори шкіл, заввідділами освіти, сільські голови, співаки і артисти, юристи, художники, сценаристи та підприємці. І сьогодні вони вносять вагомий внесок в життя українського суспільства.

Гості вручили квіти класним керівникам, викладачам-предметникам, дирекції коледжу. Потім привітали Павла Луніна із 95-річним ювілеєм, вручили квіти.

На завершення зустрічі до всіх присутніх звернувся її організатор Віктор Бородавка: «Сьогодні свято спогадів і сподівань. Минулого й майбутнього прекрасна мить. Згадуємо й викладачів, котрі сьогодні не з нами. Але у нашій пам’яті живі і вічно будуть жити. Ми пам’ятаємо їх енергійними, веселими, добрими, але, на жаль, вони перейшли життєву межу». (Хвилина мовчання та покладання квітів).

Слід сказати, що і через десятки літ цінності і пріоритети педколеджу не змінилися. І сьогодні тут панує культ науки, студентів навчають і виховують, готують майбутніх педагогів до самовідданої праці.

Зустріч пройшла у дружній, теплій, родинній атмосфері. До побачення! Чекаємо на вас знову.

                На світі безліч тягнеться доріг.

                Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті,

                А поміж них крізь промені проліг

                Шлях до училища, що найкоротший в світі…

 

Ольга ПАЛИВОДА,

ветеран педагогічної праці, м.Лебедин.

Фото Антона КІРДІЩЕВА.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар