Стрічка новин
Однією рукою дадуть, іншою – заберуть: Валя, доки сонце ще не піднялося високо, вийшла на город: потрібно ще пройтися по бур’янах. Поглянула на грядку з помідорами: Лебединське бюро правової допомоги РОЗ’яснює: Про азартні ігри в Україні: 13 серпня цього року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Правоохоронці розкрили ряд крадіжок: Діяли зловмисники у Сумському, Охтирському, Лебединському, Недригайлівському та Краснопільському районах. Цікавили злодіїв ювелірні прикраси, інструменти, Віктор РЕВА: «Паліативна допомога – сучасний напрямок медичної допомоги та соціальної опіки»: Вочевидь, наші читачі чули, що в місті Лебедині надається хоспісна та паліативна допомоги людям похилого віку із тяжкими захворюваннями. Однак Євген КІРІЧЕНКО: «Життєва дорога повернула мене в сільське господарство»: Газету «Будьмо разом», яка є обласним виданням, читають тепер і в селі Кіндратівка Сумсько­го району, де знаходиться центральна садиба ТОВ З історії педагогічного: Поринемо спогадами в історію педа­гогічного коледжу. Раніше – педагогічне учи­лище, переглянувши світлини різних ро­­ків, віднайдені в архіві викладачем Васи­лем Подоляком. "Ми як фашисти": У Тростянці один із окупантів загубив свій щоденник. Нагадаємо, російські солдати окупували Тростянець майже з початку війни. Обстрілювали мирне населення, Шановні громадяни!: Наразі на території Лебединщини триває операція «МАК». Мета її – виявлення та знищення нелегальних посівів нарковмісних рослин маку та конопель, Поспілкувалися і відпочили: Осінь… Це – неймовірна казка. Сама природа раділа нашому професійному святу – Дню працівників освіти. А в Лебединському коледжі ім.А.С.Макаренка Завжди на варті охорони здоров’я Лебединців: День медичного працівника – завжди особливе свято. Воно відзначається в нашій країні у третю неділю червня. Цього дня завжди хочеться

12 июля – день святых Петра и Павла. Много лет, по сложившейся традиции, мы с мамой и сестрой ходим в этот день на кладбище навестить покойного

  папу Комашко Петра Порфирьевича. Из-за жары решили сделать это пораньше, часов в 8 утра. Идти пешком до кладбища довольно далеко, поэтому маму с сестрой отправила на такси, а сама поехала на велосипеде, так как надо было взять кое-какой инвентарь для уборки.

 И вот какая картина предстала перед нами, когда мы туда добрались  (дивіться фото вгорі). Примерно неделю назад коммунальные службы нашего города, видимо, делали плановую зачистку насаждений, и вот какой хаос оставили после себя. Мама с сестрой, конечно, оделись понаряднее, но делать нечего: «засучили рукава» и принялись за работу. Почти три часа таскали мы огромные и колючие ветки акации за ограду и вынесли только половину...Неоднократно обращались к мимо проходящим помочь, но абсолютно все отказались – сегодня, видите ли, праздник и работать грех. И только один мужчина, кажется на скутере, остановился на призыв и собрался помочь, но к тому времени мы уже решили и сами уходить, так как солнце было высоко и жарило неимоверно. Так вот я думаю: кто должен отвечать за подобные безо­бразия? Что будет с теми, кто придёт навестить своих родных и застанет такую картину!? А вот на другом фото – результат нашей трехчасовой работы - работы трёх «гераклов» в засушенном виде - трёх старушенций, самой старшей из которых 91 год, а самой «молодой» - 62. 

                                                     

Людмила КОМАШКО.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар