Так під час карантину можна охарактеризувати роботу водія хлібної машини Лебединського хлібозаводу Миколи Грицини, який підвозить хліб у Кам’яне.

Три рази на тиждень у точно зазначений час, за будь-якої погоди  його чекають селяни. Влітку, коли в селі гаряча пора, вони просто залишають торбинки з коштами, а він, більш ніж за десяток літ ви­вчивши смаки своїх покупців, розкладає все як треба.

Усі добре знають, які зимові дороги в Кам’я­ному, але Микола Олексійович, як гарний водій, майстер своєї справи, пробиває шлях через усе село. Вчасно змінена гума, якісна підстраховка  – і кам’янські гори йому не перешкода. Щоб вчасно хліб прибув до нашого столу, йому треба вирушати в дорогу до сходу сонця. Микола Олексійович, охайний, ввічливий, пунктуальний, завоював прихильність нашого населення. А під час карантину, у свій вільний час, він ще й відвідує аптеки Лебедина, на слізні прохання наших стареньких односельців, закуповує ліки, які їм призначив лікар.

Ми дякуємо йому за розуміння наших проблем, адже ми забираємо у нього час, який належить його родині – дружині Ларисі, двом чудовим дітям –доньці Вікторії та сину Олексію, до речі учаснику бойових дій на сході України, та двом маленьким онучатам. Велике спасибі вашій родині за людяність та розуміння!

Світлана ЛЕВЧЕНКО, с.Кам’яне.

Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук