Стрічка новин
Шановні лебединці! Дорогі земляки!: Мовчати вже не має ні сил, ні бажання. Та і не в моїх правилах миритись з несправедливістю. З листопада минулого Мала батьківщина, де річка Грунь: Катеринівка. Нема нічого дивного в тому, що села, розкидані по периметру колишнього Штепівського району та примежованих територій, Інформація про стан оперативної обстановки на території м.Лебедина та Лебединського району з 17 по 23 серпня 2020 року.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 131 заяв та повідомлень громадян, з них 7 на момент реєстрації Молодi були ми: Випускники Лебединського медичного училища імені професора М.І. Сітенка працюють у різних куточках України і далеко Діти розбудовують громаду: У рамках участі в обласному конкурсі проєктів «#Діти_розбудовують_громаду» учні ЗЗСО №7 м.Лебедина провели акцію –️ «Зупинись! Подивись!»️, метою якої було Як  жителям громади підготуватися до ПЛР-тесту?: Результативність та  достовірність дос­ліджень залежать  від якісної підготовки хворих та дотримання медичним  персоналом   правил відбору і доставки матеріалів. Недотримання цих В  Україні створили  реєстр колаборантів: Згодом його опублікують і усі українці зможуть бачити їхні прізвища, імена, по батькові. Про це заявив секретар РНБО Олексій Данілов. Розшукую подругу!: Розшукую подругу Марію Косяк. Із Косяк Марією ми навчалася у Полтавському сільськогосподарському інституті. Після його закінчення у 1975 році, Марія Горіло у Лебедині: 13 січня о 09 годині 19 хвилин на пункт зв’язку 18-ї ДПРЧ Управління ДСНС України в Сумській області надійшло телефонне 102: що трапилось? з 25 по 31 травня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 153 заяви та повідомлень громадян, з них 15 на момент реєстрації

Російські льотчики скидали бомби на житлові будинки в Лебедині. Так, 9 березня на вулиці Труфанка поцілили одразу шість разів. Як результат – два будинки зруйновано та з десяток мають пошкодження. Побували там і кореспонденти Суспільного.

Минуло майже два місяці з того часу, як російська авіація поцілила в будинки мешканців на вулиці Труфанка у Лебедині.

Анатолій Артемович – місцевий житель розповідає: "Він в один і той час внадився три дні поспіль, тоді, може, його збили. А так як перша година ночі, так і починає полоскати. Чув два вибухи. Він шість кинув бомб, по три кидав сюди. Чую: на дах попадала земля. Кажу: десь недалеко. Вийшов сюди – тихо на вулиці, нічого не горить. Вийшов і йшов, тоді побачив обірваний провід, тоді цей гараж, і оце все. Цієї вирви я не бачив, он дві в огороді. Господарки цього будинку не було, вона в Ізраїлі і це її щастя, бо й хоронити нічого було".

Від будинку лишилася вирва та купа сміття.

Будинок пані Алли між двома зруйнованими. У час, коли російська авіація скинула бомби поблизу її домівки, господині з родиною там не було. Про те, які пошкодження має її оселя нині, розповідає: "Діра в даху, немає стелі та випало на вулицю вікно. Стіна теж пішла, це добре видно, вона ж пішла всередину. Якби не дерево в стіні, вона б зовсім склалася, а так якось тримається. Вікна цього зовсім немає, а з іншого боку, Спасибі Богу, що по три склопакети, так два попсовані, а один лишився зсередини".

Жінка каже, що полагодити домівку зможуть і самі, але грошей на цю справу наразі не мають: "Чоловік у мене будівельник, сам може робити, працювати, тож і я думаю, і він каже, що все зробить. Аби тільки були кошти, а де їх взяти в даний час. Як дах повністю треба перекривати. У нас там стоять і тазки, і кружечки, і ванночки, і корита, і все на світі. Воно ллє. У одній кімнаті натяжна стеля вже провисла, обвалилося на неї там".

На підтвердження своїх слів пані Алла демонструє стелю та як намагається вберегти, те що лишилося.

Анатолій Васильович під час авіаудару був із родиною у своєму будинку. Як вони лишилися живими, говорить - не розуміє. Був дім площею 70 квадратів – і немає майже нічого. Чоловік розповідає: "До 12 ночі, до відбою тривоги ми сиділи в підвалі. Усією родиною ми з нього вийшли і пішли, я як відчував, бо пішли ми в ту маленьку кімнату, де он диван стоїть.Чую вибух і я в останній момент крикнув: "Лягай на підлогу і відкрий рот". Щоб не полопалися перепонки, бо я афганець, то знаю все це. Ми всі попадали на підлогу".

"Мене вибуховою хвилею підкинуло туди. І кинуло мене на газовий котел і оце рукою вдарився. Прикидало мене землею. Я десь близько години лежав прикиданий. Відкопали і до лікарні відвезли, а в лікарні нам першу допомогу надали. Побули ми до вечора і забрав син до сватів, поки ми трішки відійдемо", — згадує Анатолій Васильович.

На місці оселі пана Анатолія – вирва, ще одна там, де був його підвал.

Чоловік подав у "Дію" всі документи, що мав, просив допомоги й у місцевої влади.

Міський голова Лебедина – Олександр Бакликов каже, обстежують:"Частково ми вже подали документи і розрахунки на обласну державну адміністрацію. Там по різних напрямках: обласну державну адміністрацію, на управління ЖКГ, департамент житлово-комунального господарства. Одні таблиці давали по освіті, окремо. Те, що ми можемо робити, - те ми робимо. Допомагали і дахи вкривати, і плівкою закривати – це те, що було у наших силах".

"Але той самий ЖЕК сьогодні не в змозі витягнути повністю. Ми підрахували десь по мінімуму потрібно близько двох тисяч листів шиферу і пораховано скільки потрібно дерева – всього потрібно дуже багато", — зазначив міський голова Лебедина.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар