Стрічка новин
Сильна духом і майстриня на всі руки: Один із останніх травневих днів видався сонячним, теплим, без дощику. Тож і вирішила завітати до Катерини Харченко з м.Лебедина, Сумські поліцейські оперативно встановили чоловіка, який скоїв крадіжку грошей у пенсіонера: Менше доби знадобилось працівникам поліції, щоб встановити особу зловмисника, що викрав грошові кошти у 71- річного мешканця села Василівка, що Небезпека обігрівальних приладів: У зв'язку з настанням осiнньо-зимового опалювального сезону, коли розпочинається інтенсивне викорастання обiгрiвальних приладiв, - небезпека виникнення пожеж набирає загрозливих масштабiв. В цей перiод Лариса Матвіїва: «Творчість стала стилем мого життя»: Напередодні Дня журналіста розмову віч-на-віч ведемо із нашою колегою, з якою ми працювали в 90-х роках наприкінці минулого століття Родинна біографія Тонкошкурів продовжується: …Стою біля розваленої будівлі,  що нагадує колишнє місце культурних подій, тобто клуб, на своїй маленькій батьківщині на центральному перехресті  вулиць, Багнюка – у центрі Лебедина: Ця весняна грязюка не в Межирічі біля місцевого ставка, чи де-інде в іншому населеному пункті. Ця багнюка – у центрі Засуджено за незаконну трансляцію: За матеріалами СБ України  засуджено жителя Середина-Буди, який незаконно поширював на території України контент російських пропагандистських телеканалів, З сумом повідомляємо, що 22 березня загинув наш земляк з с. Штепівка старший солдат Іванов Олександр Михайлович: Висловлюємо співчуття рідним та близьким Олександра. Царство небесне, земля тобі пухом! Вічна пам'ять, Слава Герою! Проблем додалося: Трохи більше року працює на своїй керівній посаді начальник КП «Лебединська ЖЕК» Іван Соловей. Він був призначений 2 квітня 2019 Збережемо ліс від пожеж: З приходом весни, настанням сухої та теплої погоди зросла небезпека виникнення пожеж у лісі. Надзвичайно суха трава і хвоя готові

У період колективізації, коли селяни усуспільнювали коней, то повинні були здати і кінську упряж. Кожний селянин не уявляв своє життя без коня. Тому коли виникло питання здавати кінську упряж, вони, де краща, могли приховати, а стару й порвану здати в колгосп. Селяни рахували, що цей захід скороминучий, і все повернеться «на круги своя».

А в даний період потрібно було, щоб хтось управляв цим процесом. На загальних зборах колгоспу вибрали конюхом Петра Кононенка. При обговоренні кандидатури сказали, що в нього відповідне прізвище, крім того, він був кращим конюхом у полку, коли служив в армії, досконало знає  шорницьку справу. (Шорник – спеціаліст по виготовленню і спорядженню кінської упряжі). Згадали, що він ходив до командира полку з пропозицією відкрити школу шорників, де б мали навчатися молоді бійці.

Але командир відповів, що в армію надходить нова техніка, і скоро непотрібні будуть ні конюхи, ні шорники. От і задумався Кононенко, навіщо ж пропадати такій хорошій спеціальності?

«Напевне, як оженюсь, буде в мене син, і я навчу його шорницькому ремеслу», – роздумував він.

На другий день після зборів Кононенко прийшов на конюшню, перевірив коней і упряж. Він вжахнувся від побаченого і пішов до голови колгоспу доповісти про критичний стан на конюшні.

Конюх доповів, що коні худі, бо немає ні вівса, ні сіна.  Дають солому та декілька буряків. А з упряжем зовсім критичне становище: дуги поламані, хомути без войлоку, супонь немає, черезсідельні та віжки порвані, ясла і загороди поламані.

Оце тобі, Кононенко, й конюхуй!

Олексій Дученко,  м. Лебедин.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар