Стрічка новин
На конкурс: Ось таку п’ятикілограмову щуку  в кінці жовтня спіймав спінінгом наш земляк, затятий рибалка Олександр Стеблянко на одному із ставків Київщини. Як було колись i як – зараз: Колись на міському стадіоні Лебедина взимку завжди було людно. Лебединці каталися на ковзанах, влаштовувалися змагання із зимових видів спорту. 27 вересня - всеукраїнський день дошкілля: Дошкільна ланка займає провідну роль у вихованні підростаючого покоління, адже саме в цьому віці формується особистість дитини. «Дівчата  STEM» Лебединського педагогічного коледжу: Попит на STEM-спеціалістів та спеціалісток  збільшується з кожним роком. Практично 80% робочих місць, які на даний час швидко розвиваються, вимагають Земельні спори. Як їх вирішити?: Куди звернутись, процедура розгляду, закони, якими слід керуватися у їх вирішенні, судовий порядок вирішення спору, вартість судового збору. Міський голова Лебедина Олександр Бакликов наклав вето на рішення дев’ятнадцятої сесії міськради восьмого скликання від 27 серпня 2021 року «Про: Депутати рішення про присвоєння почесного звання підтримали більшістю голосів, мотивуючи це, що жителі громади знають про заслуги цієї шанованої доярки-колгоспниці, Ви – наша гордість!: Адміністрація та працівники  ДПТНЗ «Лебединське ВПУ лісового господарства»  від щирого серця вітають  студентку Юлію Голобородько та викладача української мови і Життя прожити – не поле перейти: Так говорить народна мудрість. Отож, і життя кожної людини неодмінно є неповторним, неординарним та особливим. Як і в нашої колеги, Це страшне слово: суїцид: Друзі! Сьогодні ми пропонуємо діалог про проблеми молоді. Чим ми цікавимося? Що нас хвилює? Це наші запитання та відповіді на «Укрпошта» продовжить доставляти пенсії додому: Кабінет Міністрів України скасував обов’язкове переведення виплати пенсій та соціальної допомоги на карткові рахунки з вересня, як це раніше було

Ой, люди добрі, що мені сьогодні зранку було! Звечора лягли з дідом спати. Я ж, як завжди, ногу, ту котру судомить, натерла Долгітом, утеплила. Другу, ту, що хворі вени, розтерла Вольтареном, теж утеплила, та ще, щоб колінний суглоб не смикало, качалку підв’язала. На радикулітну спи­ну одягла пояс із шерс­ті на китовому ву­сі, гарненько так під­в’я­за­ла під, самі груди. До запаленого суглоба передпліччя приклала гарячу грілку, прилягла та й заснула.

Розплющую очі вран­ці, а мій старий сидить на лавці і весь труситься з переляку. «Сплю я, – каже, – і сниться мені, що це не я, а молодий грецький воїн, і біля мене не ти, стара, а сама Ксена, принцеса-воїн спить. Мацнув по ліжку – поряд нога в обладунках, мацнув іншу – теж військові обладунки, обняв за талію, мамо рідна, а з ліжка меч додолу тільки геп. Досі до тями прийти не можу”.

Встала я, зняла свої обладунки, намацала під ліжком грілку та й пішла своєму «грець­кому воїну» сні­данок готувати. Го­тую, а са­му сміх ду­шить. Прав­ду кажуть, що на старість жінка тіль­ки розквітає. Самі подумайте: 60 років була Катрею, а тепер –  Ксена. Отакої!

Олена СВІТЛИЧНА,

с.Кам’яне, Лебединського району.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар