Стрічка новин
Село, засноване козаком павленком: Село Павленкове було засноване в середині XVII століття козаками-переселенцями. Нині – це центр сільської ради, де працюють СТОВ «Перемога», навчально-виховний Одні прибирають, інші – смітять: Ця купа сміття сфотографована по вул.Будильській (неподалік колишньої ФПФ), біля дороги. Раніше там стояв бак, куди зносили сміття мешканці цієї Уривки Лебединських розмов: 31 грудня. Сусіди зібралися, щоб провести 2021-й і зустріти Новий рік. Як правило, після третьої чарки розмова заходить про глобальні 102: що трапилось? з 21 по 27 грудня  2020 р.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 90 заяв та повідомлень громадян, з них 7 на момент реєстрації містили Створюємо ліси разом: Депутати Лебединської міської ради долучилися до акції Президента України «Створюємо ліси разом». Мета цієї акції: за три роки посадити 1мільярд Передноворічне свято – казка: Любительський клуб «Надвечір’я» при міському відділі культури – це місце, де живе чарівна казка творчості, фантазії, майстерності, таланту, любові до За минулу добу на Сумщині виявлено 59 вибухонебезпечних предметів, з яких 47 знищено: 15 квітня піротехніки Міжрегіонального центру швидкого реагування ДСНС України (м. Ромни) ідентифікували та вилучили 12 одиниць вибухонебезпечних предметів, серед яких Ціни на ринку в м.Лебедині на 5 липня 2022 року: М’ясо (1кг) – 150-200 грн. Сало (1кг) – 60-200 грн. Уривки Лебединських розмов: Жінка кричить на чоловіка: – Навіть не торкайся мене! Ти гірший за коронавірус! Як ти вмудрився, не скидаючи маски, випити пів Зі святом, рідна вчителько!: Вересень, що вже добіг свого календарного фіналу, для нас є лише початком повноцінного життя: можливо, світ нарешті оговтається від ковідного

Дві  сусідки на вулиці:

– Вчора поїхала в ліс і привезла велосипедом мішок шишок. Такі великі! А як горять у грубі!

– Так що, ми вертаємось до того, як жили після війни в минулому столітті?

– А що?! Ти знаєш, навіть колючки вигребені на краю лісового масиву, біля м’ясокомбінату. Бабусі наші теж по колючки в ліс ходили, тільки з рядном.

х Х х

На одному із весіль у Лебедині говорить ведуча:

– Тепер наречений може поцілувати наречену!

Той боязко дивиться на неї. Гості притихли. І тут голос матері нареченого:

– Сміливіше, синку. Мати дозволяє.

х Х х

Розмовляють два чоловіки у центрі міста:

– Оголосили самоізоляцію – тут же розпочався ажіотаж із туалетним папером. Як думаєш, чого?

– Раніше всі ходили в туалет на роботі.

х Х х

У сумській маршрутці:

– Скажіть, яка це зупинка?

– «Базар».

– Зрозуміло. Я далі поїду, мені треба на ринок.

х Х х

Зустрілися два приятелі. Один із них старий холостяк:

Бубнить: – Жінки гірші за злочинців.

– Чого?

– Бо злочинці требують гаманець або життя. А жінкам треба й те, й інше.

х Х х

Біля АТБ зустрілися дві подруги:

– Свєта, бачу ти на дієту сіла.

– Так. А що вже видно? Я тільки вранці почала.

– Ще й як видно. Очі в тебе голодні-голодні.

х Х х

Розмовляють двоє чоловіків біля аптеки:

– Ти чого в аптеку біжиш, захворів?

– Та не я, в мене ж на вулиці одні самотні бабусі-сусідки залишилися, вони мені списки пишуть – а я частіше в місті буваю, купляю їм необхідні ліки.

– Сумно це, я пам’ятаю, як ми, ще дітлахами збиралися на твоїй вулиці м’яч поганяти. А тепер що, зовсім немає молоді й дітей?

– Немає. Жила одна молода сім’я з дитиною, і ті в Суми переїхали. Та й хати вже через одну стоять пусті, жити в них нікому. Онуки поїхали з міста, виставили на продаж, та дуже дорого. Ніхто не купує.

х Х х

На Лебединському ринку останнім часом люди гудуть, як бджоли у вулику:

– Ну, що це в нас у міській раді робиться?!  На носі – зима, а там ніяк портфелі не поділять. Сесії не проводяться.

– Я читала, що Бакликова не випускали з мерії, коли він зібрався їхати на нараду до Сум: перегородили виїзд автомашинами. А тоді ще й у кабінет мера депутати хотіли зайти.

– Кажуть, що депутати землі собі багато понагрібали, а мер хотів вивести їх на чисту воду.

– Та Бакликов теж не святий, як і всі у владних кабінетах, і грошики полюбляє, й машини дорогі купує. А в Лебедині людям ні роботи немає, ні зарплат. Всі на Польщу їдуть. Треба було ж боротися, щоб підприємства місцеві врятувати.

І такі розмови щодня. Але це, як кажуть, пустий дзвін. Їх влада не чує зараз, і не почує. Й своє робить.

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.

Коментарі  
0 #1 ОГО! 13.10.2021, 15:18
"Та Бакликов теж не святий, як і всі у владних кабінетах..."

Так ведь не нами сказано, а Уильямом нашим Шекспиром уже почти 400 лет назад: "Чума на оба ваших дома!"
Цитата


Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар