Стрічка новин
Уривки Лебединських розмов: Розмовляють два чоловіка біля АТБ у центрі міста: – Я оце дивлюся, відвідувачі супермаркету, перш ніж зайти, які тільки маски не Легенда від Андрійка: У дядька Петра під двором на вулиці росте береза. Років їй так багато, що вже й не пам’ятає. Скільки разів Відбулася перша сесія міської ради VIІI скликання: 9 грудня у приміщенні Лебединського медичного коледжу депутатський корпус міської ради VІІІ скликання зібрався на перше пленарне засідання першої сесії. Маріанна Третьякова: «Наше життя складається із різних шарів, як торт «Наполеон». Чим більше їх, тим він смачніший»: Вживаючи слово «школа», ми часто не замислюємося над тим, скільки значень і смислових відтінків воно має. Зазвичай, асоціація із приміщенням, Станом на 14 вересня 2020 року на Сумщині 2502 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 101 особи (м. Суми - 46, Шостка - 8, Конотоп - 15, Охтирка - Витяг: «Доброго дня, дядю Гришо»: Щоденно так звучить моє вітання двоюрід­ному дяді Григорію Даниловичу Яковенку. У відпо­відь чую неголосне: «Доброго здоров’я». Головним управлінням Національної поліції в Сумській області розпочато конкурс на посаду «Дільничний офіцер поліції»:   На конкурс оголошено 2 посади дільничного офіцера поліції сектора превенції Лебединського відділення поліції. Виплати одноразової допомоги у розмірі 1000 гривень: Марина Лазебна: Після набрання чинності змін до держбюджету потрібно близько 5 днів для того, щоб розпочати виплати. Рішення парламенту дає Ольга ПАЛИВОДА: «Я творила свою долю сама. Радію життю і по-філософськи ставлюся до нього»: 15 травня відзначатиме ювілей напрочуд цікава людина, неординарна особистість – педагог-ветеран, Заслужений працівник культури України, громадська діячка з активною

Дві  сусідки на вулиці:

– Вчора поїхала в ліс і привезла велосипедом мішок шишок. Такі великі! А як горять у грубі!

– Так що, ми вертаємось до того, як жили після війни в минулому столітті?

– А що?! Ти знаєш, навіть колючки вигребені на краю лісового масиву, біля м’ясокомбінату. Бабусі наші теж по колючки в ліс ходили, тільки з рядном.

х Х х

На одному із весіль у Лебедині говорить ведуча:

– Тепер наречений може поцілувати наречену!

Той боязко дивиться на неї. Гості притихли. І тут голос матері нареченого:

– Сміливіше, синку. Мати дозволяє.

х Х х

Розмовляють два чоловіки у центрі міста:

– Оголосили самоізоляцію – тут же розпочався ажіотаж із туалетним папером. Як думаєш, чого?

– Раніше всі ходили в туалет на роботі.

х Х х

У сумській маршрутці:

– Скажіть, яка це зупинка?

– «Базар».

– Зрозуміло. Я далі поїду, мені треба на ринок.

х Х х

Зустрілися два приятелі. Один із них старий холостяк:

Бубнить: – Жінки гірші за злочинців.

– Чого?

– Бо злочинці требують гаманець або життя. А жінкам треба й те, й інше.

х Х х

Біля АТБ зустрілися дві подруги:

– Свєта, бачу ти на дієту сіла.

– Так. А що вже видно? Я тільки вранці почала.

– Ще й як видно. Очі в тебе голодні-голодні.

х Х х

Розмовляють двоє чоловіків біля аптеки:

– Ти чого в аптеку біжиш, захворів?

– Та не я, в мене ж на вулиці одні самотні бабусі-сусідки залишилися, вони мені списки пишуть – а я частіше в місті буваю, купляю їм необхідні ліки.

– Сумно це, я пам’ятаю, як ми, ще дітлахами збиралися на твоїй вулиці м’яч поганяти. А тепер що, зовсім немає молоді й дітей?

– Немає. Жила одна молода сім’я з дитиною, і ті в Суми переїхали. Та й хати вже через одну стоять пусті, жити в них нікому. Онуки поїхали з міста, виставили на продаж, та дуже дорого. Ніхто не купує.

х Х х

На Лебединському ринку останнім часом люди гудуть, як бджоли у вулику:

– Ну, що це в нас у міській раді робиться?!  На носі – зима, а там ніяк портфелі не поділять. Сесії не проводяться.

– Я читала, що Бакликова не випускали з мерії, коли він зібрався їхати на нараду до Сум: перегородили виїзд автомашинами. А тоді ще й у кабінет мера депутати хотіли зайти.

– Кажуть, що депутати землі собі багато понагрібали, а мер хотів вивести їх на чисту воду.

– Та Бакликов теж не святий, як і всі у владних кабінетах, і грошики полюбляє, й машини дорогі купує. А в Лебедині людям ні роботи немає, ні зарплат. Всі на Польщу їдуть. Треба було ж боротися, щоб підприємства місцеві врятувати.

І такі розмови щодня. Але це, як кажуть, пустий дзвін. Їх влада не чує зараз, і не почує. Й своє робить.

Розмови підслухав і записав

Никанор Лагідний.

Коментарі  
0 #1 ОГО! 13.10.2021, 15:18
"Та Бакликов теж не святий, як і всі у владних кабінетах..."

Так ведь не нами сказано, а Уильямом нашим Шекспиром уже почти 400 лет назад: "Чума на оба ваших дома!"
Цитата
Додати коментар