Юля: – Як гадаєш, Світлано, яким має бути сучасний викладач?

Світлана: – Наші студенти люблять но­ва­ції і “двіж” у хоро­шому сенсі цього слова, тому їм подобаються проактивні викладачі.

Таку позицію педагога можна побачити по волонтерських  і громадських проєктах, у яких вони беруть участь, ініціативах, які підтримують.

Ю: – Згодна. Якщо викладач робить проєкти разом зі студентами, бере участь у благодійних ініціативах та громадському житті, то його вже варто брати на роботу. Проактивний викладач – це небайдужа людина, яка створює щось нове і здійснює якісні зміни.

С.: – А ще сучасний викладач повинен бути гнучким  та адаптивним – це ті якості,  які зараз необхідно мати  для розвитку своєї кар’єри. Очевидно, це стало актуальним зараз, бо в період глобальної кризи та карантину педагогам довелося швидко пристосовуватися до новизни в роботі, переборювати свої страхи, опановувати зовсім інші підходи, змінювати власний стиль викладання. Тому професійна гнучкість – це те, що складно оцінити по резюме, бо проявляється все це під час живого спілкування з людиною.

С.: – Як гадаєш, у нашому закладі такі викладачі є?

Ю.: – Безумовно, є. Це Анна Петрівна Харченко, Анна Олексіївна Курило, Алла Войтехівна Грицай, Тетяна Михайлівна Горова, Тетяна Іванівна Дудник, Анна Ігорівна Карпенко-Четінер та багато інших.

С.: – Скажу, навіть, більше: для молоді дуже важливо, щоб викладач уже мав дос­від використання новітніх технологій у своїй практиці, бо це один із важливих  ін­стру­ментів сучасного педагога. Мені, на­приклад, подобається, що наші викладачі вже використовують цифрові технології в роботі. На таких заняттях всім завжди цікаво.

Ю.: – Думаю, дуже важливо, щоб викладач умів спостерігати, помічати, чути і небайдуже ставитися до студента.

С.: – Пропоную створити пам’ятку сучасного викладача – своєрідну тест-перевірку.

Ю.: – Чудово! І нехай кожен викладач  перевірить, чи знайде  себе там.

МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА

1. ТРЕБА БУТИ АРТИСТОМ І РЕЖИ­СЕРОМ. Кожен день, відкриваючи двері навчального кабінету, викладач не знає, як пройде урок. Неможливо підготуватися до всіх непередбачуваних ситуацій: один учень не вивчив урок, в іншого – проблеми в сім’ї, третій – боїться відповідати біля дошки. Скільки учнів – стільки й варіантів роз­витку подій. Оскільки час уроку занадто об­ме­жений, у викладача лише кілька хвилин на те, щоб зосередити увагу учнів і зацікавити їх.

Вчитель повинен володіти не тільки знанням предмета, методикою викладання, а й бути  ідеальним режисером і актором, який за лічені хвилини може вийти за рамки написаного раніше “сценарію” уроку і експромтом вести заняття, прагнучи досягти поставлених цілей незапланованими методами. На жаль, у педагогічних ВНЗ не вчать акторської майстерності. Педагог повинен іти до цього самостійно.

2. БУТИ ВИНАХІДНИКОМ. І раніше цінувалися вчителі, які вміли скористатися нагодою викладати матеріал не тільки в аудиторії, учням, які сидять за партою, а й під час екскурсій на природу, в музей – скрізь і за будь-яких умов.

Тепер, коли  всім рекомендують  проводити якомога більше занять на свіжому повітрі, доля винахідника не омине нікого з сучасних педагогів.

“А зараз ми візьмемо лінійки і будемо заміряти довжину травички в сантиметрах. І запишемо власні заміри в зошити. Увага! Міряємо не ширину, а довжину!”

3. БУТИ СТРАТЕГОМ. Потрібно бути в курсі можливостей свого професійного розвитку. Сьогодні їх дуже багато. Зви­чайно, частина сер­вісів для розвитку є плат­ними, і потрібно бути готовим до цього... Але є й цілком доступна мережа Інтернет. Наприклад, онлайн, яким можна скористатися, не виїжджаючи зі свого міста.

4.БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМ. Один із найскладніших моментів  у роботі педагога – відповідальність при оцінюванні. Оцінка – це результат засвоєння матеріалу і тонкий психологічний інструмент впливу на здобувача освіти: заохочення “авансом”, стимулювання уваги, вказівка на недбалість, іноді – покарання. Викладач  ні на секунду не повинен забувати, що несправедлива оцінка здатна назавжди змінити долю учня, його ставлення до себе і до оточуючих. При цьому немає значення, чи була оцінка завищеною чи заниженою. Потрібно навчитися бути відповідальним за власне здоров’я та за здоров’я колег і учнів.

5.БУТИ ЩИРИМ І ЛЮБЛЯЧИМ. Голов­ним показником хорошого педагога бу­ла і за­лишається любов учнів до свого вик­ла­­дача, яка включає в себе щиру шану та по­­зитивну емоційну налаштованість. Також справж­ній учитель повинен вірити в краще. Ві­рити у своїх учнів, вірити, що зможе нав­чи­­ти кожного з них, і мати велике бажання зро­­бити це. Його віра повинна передаватись і сту­­дентам. Якщо немає любові, все інше не­важ­ливе, бо це буде фальш, награність, не­справж­ність. Лише любов породжує все інше.

6.БУТИ АЛЬТРУЇСТОМ. Безкорисливе ставлення педагога до інших людей, до учнів, здатність поступатися власними інтересами задля допомоги тим, хто її потребує.

P.S: Якщо педагог не володіє всіма вище­перерахованими якостями, то, ймовірніше, йому чи їй варто задуматися про іншу про­фесію, яка не вимагає повної самовіддачі.