Юля: – Як гадаєш, Світлано, яким має бути сучасний викладач?
Світлана: – Наші студенти люблять новації і “двіж” у хорошому сенсі цього слова, тому їм подобаються проактивні викладачі.
Таку позицію педагога можна побачити по волонтерських і громадських проєктах, у яких вони беруть участь, ініціативах, які підтримують.
Ю: – Згодна. Якщо викладач робить проєкти разом зі студентами, бере участь у благодійних ініціативах та громадському житті, то його вже варто брати на роботу. Проактивний викладач – це небайдужа людина, яка створює щось нове і здійснює якісні зміни.
С.: – А ще сучасний викладач повинен бути гнучким та адаптивним – це ті якості, які зараз необхідно мати для розвитку своєї кар’єри. Очевидно, це стало актуальним зараз, бо в період глобальної кризи та карантину педагогам довелося швидко пристосовуватися до новизни в роботі, переборювати свої страхи, опановувати зовсім інші підходи, змінювати власний стиль викладання. Тому професійна гнучкість – це те, що складно оцінити по резюме, бо проявляється все це під час живого спілкування з людиною.
С.: – Як гадаєш, у нашому закладі такі викладачі є?
Ю.: – Безумовно, є. Це Анна Петрівна Харченко, Анна Олексіївна Курило, Алла Войтехівна Грицай, Тетяна Михайлівна Горова, Тетяна Іванівна Дудник, Анна Ігорівна Карпенко-Четінер та багато інших.
С.: – Скажу, навіть, більше: для молоді дуже важливо, щоб викладач уже мав досвід використання новітніх технологій у своїй практиці, бо це один із важливих інструментів сучасного педагога. Мені, наприклад, подобається, що наші викладачі вже використовують цифрові технології в роботі. На таких заняттях всім завжди цікаво.
Ю.: – Думаю, дуже важливо, щоб викладач умів спостерігати, помічати, чути і небайдуже ставитися до студента.
С.: – Пропоную створити пам’ятку сучасного викладача – своєрідну тест-перевірку.
Ю.: – Чудово! І нехай кожен викладач перевірить, чи знайде себе там.
МОДЕЛЬ СУЧАСНОГО ВИКЛАДАЧА
- ТРЕБА БУТИ АРТИСТОМ І РЕЖИСЕРОМ. Кожен день, відкриваючи двері навчального кабінету, викладач не знає, як пройде урок. Неможливо підготуватися до всіх непередбачуваних ситуацій: один учень не вивчив урок, в іншого – проблеми в сім’ї, третій – боїться відповідати біля дошки. Скільки учнів – стільки й варіантів розвитку подій. Оскільки час уроку занадто обмежений, у викладача лише кілька хвилин на те, щоб зосередити увагу учнів і зацікавити їх.
Вчитель повинен володіти не тільки знанням предмета, методикою викладання, а й бути ідеальним режисером і актором, який за лічені хвилини може вийти за рамки написаного раніше “сценарію” уроку і експромтом вести заняття, прагнучи досягти поставлених цілей незапланованими методами. На жаль, у педагогічних ВНЗ не вчать акторської майстерності. Педагог повинен іти до цього самостійно.
- БУТИ ВИНАХІДНИКОМ. І раніше цінувалися вчителі, які вміли скористатися нагодою викладати матеріал не тільки в аудиторії, учням, які сидять за партою, а й під час екскурсій на природу, в музей – скрізь і за будь-яких умов.
Тепер, коли всім рекомендують проводити якомога більше занять на свіжому повітрі, доля винахідника не омине нікого з сучасних педагогів.
“А зараз ми візьмемо лінійки і будемо заміряти довжину травички в сантиметрах. І запишемо власні заміри в зошити. Увага! Міряємо не ширину, а довжину!”
- БУТИ СТРАТЕГОМ. Потрібно бути в курсі можливостей свого професійного розвитку. Сьогодні їх дуже багато. Звичайно, частина сервісів для розвитку є платними, і потрібно бути готовим до цього... Але є й цілком доступна мережа Інтернет. Наприклад, онлайн, яким можна скористатися, не виїжджаючи зі свого міста.
4.БУТИ ВІДПОВІДАЛЬНИМ. Один із найскладніших моментів у роботі педагога – відповідальність при оцінюванні. Оцінка – це результат засвоєння матеріалу і тонкий психологічний інструмент впливу на здобувача освіти: заохочення “авансом”, стимулювання уваги, вказівка на недбалість, іноді – покарання. Викладач ні на секунду не повинен забувати, що несправедлива оцінка здатна назавжди змінити долю учня, його ставлення до себе і до оточуючих. При цьому немає значення, чи була оцінка завищеною чи заниженою. Потрібно навчитися бути відповідальним за власне здоров’я та за здоров’я колег і учнів.
5.БУТИ ЩИРИМ І ЛЮБЛЯЧИМ. Головним показником хорошого педагога була і залишається любов учнів до свого викладача, яка включає в себе щиру шану та позитивну емоційну налаштованість. Також справжній учитель повинен вірити в краще. Вірити у своїх учнів, вірити, що зможе навчити кожного з них, і мати велике бажання зробити це. Його віра повинна передаватись і студентам. Якщо немає любові, все інше неважливе, бо це буде фальш, награність, несправжність. Лише любов породжує все інше.
6.БУТИ АЛЬТРУЇСТОМ. Безкорисливе ставлення педагога до інших людей, до учнів, здатність поступатися власними інтересами задля допомоги тим, хто її потребує.
P.S: Якщо педагог не володіє всіма вищеперерахованими якостями, то, ймовірніше, йому чи їй варто задуматися про іншу професію, яка не вимагає повної самовіддачі.
Чорт забирай! От якби й сучасний викладач мiг створити ВЛАСНУ модель сучасного учня! Думаю, вiн би на радощах й вiд платнi за свою роботу вiдмовився.
А то знову злiплять з нього якусь модель - i ось тобi, собако, хвiст, який буде тобою помахувати...