Стрічка новин
З Сумщини вже вийшла техніка РФ з більшістю солдат - про це повідомив голова Сумської ОВА Дмитро Живицький: Щоправда на території області ще небезпечно - невеличкі групи російських солдат залишилися.  Наразі відбувається перевірка та зачистка території. Нагадаємо, вчора, російські Календар рибалки: липень: Спекотна і тепла погода дуже комфортна для рибалки, але не для самої риби. Верхні шари води за липень прогріваються так, Підопригори: Лебединські лісівники висадили майже 5 тисяч однорічних сіянців сосни.: Тендітні  сіянці висадили на лісокультурній площі.  Загалом, цією весною, лебединські лісівники створили  понад 31 га лісових культур, із них 1 Справа, що об’єднує: Сергій Буката – не лише відомий у місті приватний підприємець, засновник ТМ «Бук», а ще – успішний блогер. Його канал Будильська азпсм отримала новий автомобіль: Медичний автомобіль «Renault Duster» придбаний за рахунок субвенції з державного бюджету на здійснення заходів, спрямованих на розвиток Заборона на лов водних біоресурсів: Діятиме весняно-літня заборона на лов водних біоресурсів відповідно до статтей 9, 10 Закону України «Про рибне господарство, Студентське наукове товариство діє: Сучасна концепція патріотичного виховання вимагає залучення молоді до наукової роботи в галузі історичних дисциплін та краєзнавства. На Сумщині з 3 квітня поновлюють рух приміські поїзди "Тростянець-Смородине — Білопілля" : На Сумщині з 3 квітня поновлюють рух приміські поїзди "Тростянець-Смородине — Білопілля" та у зворотному напрямку - повідомляє Суспільне Суми Фонди музею поповнилися печаткою: Однією з малодосліджених сторінок історії колишньої Української РСР є ста­новлення та розвиток органів внут­рішніх справ на території сучасної України.

Лебединська земля здавна славиться майстерними, талановитими людьми. Одним із них є старійшина мистецького цеху Лебединщини Олександр Дмитрович Басанець,

який на початку осені, коли світить яскраве сонце та буяють яскраві кольори, святкує ювілей - 90 років. І до поважного віку він зберіг душу юнака, романтичного і мрійливого, який любить подорожувати й дивувати своїми роботами.

Народився Олександр Басанець – відомий український художник-живописець, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України 3 вересня 1931 року в м.Лебедині.

Із дитинства Сашко виявив неабиякий художній хист і бажання стати художником. Навчаючись у Лебединській СШ (нині – ЗОШ І-ІІІ ступенів) №1, він відвідував одночасно художній гурток, що діяв при Лебединському державному художньому музеї (ЛДХМ; нині – Лебединський міський художній музей (ЛМХМ) ім.Б.К.Руднєва). Саме в Лебедині, під керівництвом тодішнього директора ЛДХМ В. А. Зайченка, він зробив свої перші кроки в живопису. Тут зародилася справжня дружба між ним і молодим художником Дмитром Яковичем Ледньовим, випускником всесвітньо відомого Одеського художнього училища (ОХУ). Тож і вступив Олександр на навчання теж до цього навчального закладу, був одним із найкращих студентів. У 1955 р. закінчив ОХУ і, як один із кращих випускників цього храму мистецтва, став студентом Київського державного художнього інституту (КДХІ; нині – Національна академія образо­творчого мистецтва й архітектури (НАОМА)). І закінчивши його у 1962 р. (майстерня В. Г. Пузиркова, викладачі із фаху – К. Д. Трохименко, В. М. Костецький, І. Н. Штільман, М. І. Хмелько, В. М. Черников, О. І. Сиротенко), Олександр Басанець є постійним учасником республіканських художніх виставок (від 1963 р.). У 1967 р. його приймають до Спілки художників України (СХУ; нині – Національна СХУ (НСХУ)). У 1989 р. О. Д. Басанцю присуджено почесне звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Від 1990 р. – професор кафедри живопису та композиції КДХІ/НАОМА. Працює в галузі станкового живопису, зокрема у різних жанрах – тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Його твори вирізняються ліричним сприйняттям світу, трансформованим у поетичні художні образи і живописні мотиви. Водночас у жанрових картинах, позначених оповідною вмотивованістю сюжетного розвитку дії, виявляє академічну виваженість у ставленні до пластичної форми. Як зазначають провідні мистецтвознавці, його творчості, особливо в жанрі пейзажу, притаманні висока живописна культура, артистична вишуканість виконавчої манери. Його полотна привертають увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живописно-пластичної манери. Найвищий професіоналізм і тонкий смак, засновані на глибоких знаннях кращих зразків класичної спадщини і величезному особистому досвіді, становлять фундамент його творчості.

Твори художника зберігаються у Національ­ному художньому музеї України (НХМУ), а також у Сумському, Донецькому, Івано-Франківському та Лебединському художніх музеях. Одна з робіт - у Лебединському краєзнавчому музеї.

О. Д. Басанець закоханий у красу українського пейзажу, безмежно вдячний своїй Сумщині, своїм землякам, які увійшли до творів живописця. У картинах «Колгоспна весна», «Трави цвітуть», «Весна у партизанському загоні», «Проліски надій» відтворені краєвиди Лебединщини. Рідко кому з художників дано так відчувати музику кольорів, відчувати і передавати тонкощі весняних відтінків. Проліски, що рано пробиваються блакитним килимком серед іще сірого лісу, примушують затамувати подих. Та не тільки весна захоплює Митця, його зимові етюди ніби оживають теплом і радістю свіжості. Олександр Дмитрович може побачити душею простий мотив селянської будівлі чи то живий ранок лісу. Густі ліси темних дубів і між ними, як у білих сорочках, берези. Спочатку, коли дивишся на етюд художника, на переданий простий мотив природи, здається, ніби десь це бачив, нічого особливого, а потім повертаєшся знову і знову, бо відчуваєш: якась таємна сила чарує, заворожує. Це і є сила твору, і є те невловиме Велике. Воно дано Олександрові Басанцю. І в душі довго чуються звуки якоїсь музики, музики природи, музики Вічності.

Про творчість О.Д.Басанця можна писати багато. Адже він у свої поважні роки надзвичайно красивий, скромний, чуйний до студентів НАОМА, де багато років викладає живопис, ставиться до них із великою любов’ю.

Олександр Басанець є засновником цілої творчої династії: троє його синів також стали відомими художниками. Берегинею родини Басанців була нині вже покійна дружина художника – мистецтво­знавець Олександра Павлівна Басанець. Подружжя мало 3-х синів, усі вони пройшли шлях науки мистецтва. Не могли не взяти ту науку від матері та батька. Так родина 4-х художників Басанців – батько, старший син Олександр і двоє молодших близнюків – Дмитро та Ігор Олександровичі – увійшла у багатющу історію мистецтва України і не тільки. Як розповідали знаючі люди, професор Олександр Басанець ажніяк не радів тому, що його сини теж закінчили КДХІ та стали художниками. Адже богема ця є не дуже «хлібною» і часто асоціюється із постійним безгрошів’ям.

В одній із експозицій  Лебединського міського краєзнавчого музею на чільному місці розміщена одна з робіт, подарована митцем – «Флігель з маєтку михайлівських графів Капністів» (на знімку).

Його картина  привертає увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живо­писно-пластичної манери. Рідко кому із художників дано так від­чувати музику кольорів, передавати тонкощі відтінків.

 Олександр Дмитрович Басанець і сьогодні має багато творчих планів та задумів, серед яких, можливо, буде ще не один дарунок рідній Лебединщині.

Світлана БРАЖНІЧЕНКО,

старший науковий співробітник

Лебединського міського

краєзнавчого музею.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар