Стрічка новин
Засуджено 20-річного юнака, який скоїв низку злочинів проти власності: Роменською окружною прокуратурою в суді доведено вину 20-річного юнака в шахрайстві, грабежах, крадіжках та викраденні документів. Не хлібом єдиним...: Так під час карантину можна охарактеризувати роботу водія хлібної машини Лебединського хлібозаводу Миколи Грицини, який підвозить хліб у Кам’яне. Треба знайти сили, щоб протидіяти біді: Щорічно 30 липня в усьому світі відзначають Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, проголошений у 2013 році Генеральною Асамблеєю ООН. Регулятор встановив мінімальну плату за доставку газу: НКРЕКП затвердило міні­ма­льний розмір плати за доставку. Рішення торкнеть­ся нових споживачів, до­­­­­мо­господарств, які споживають газ менше дев’яти місяців 9 жовтня – всесвітній день пошти: Працівниці ВПЗ «Лебедин» Сумської дирекції АТ «Укрпошта», яких ви бачите на цьому знімку, несуть в оселі громадян Лебединської територіальної  громади … А завтра була війна: Цю фразу багато-багато разів повторювали випускники шкіл 1941 року – чи то десятого чи то восьмого класів – і звичайні Розпочата вступна компанія до вищих навчальних закладів системи МВС України на 2021 рік: Запрошуємо Вас отримати вищу юридичну освіту за спеціальностями «Правознавство», «Правоохоронна діяльність» у кращих вищих навчальних закладах Її життя – це учні, зошити та недоспані ночі: Такими словами можна розпочати розповідь про директора Лебединської ЗОШ I-II ступенів №4 Олену Дубовик. Вона успішно поєднує досвід управління АГОВ! Хто в бур’янI заховався?: Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю. «Школьные годы чудесные...»: Як швидко йде час. Не встигли ми озирнутися, як минула половина життя. Усі уже дорослі, підросли діти, дехто дочекався онуків.

Лебединська земля здавна славиться майстерними, талановитими людьми. Одним із них є старійшина мистецького цеху Лебединщини Олександр Дмитрович Басанець,

який на початку осені, коли світить яскраве сонце та буяють яскраві кольори, святкує ювілей - 90 років. І до поважного віку він зберіг душу юнака, романтичного і мрійливого, який любить подорожувати й дивувати своїми роботами.

Народився Олександр Басанець – відомий український художник-живописець, професор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Заслужений діяч мистецтв України, член Спілки художників України 3 вересня 1931 року в м.Лебедині.

Із дитинства Сашко виявив неабиякий художній хист і бажання стати художником. Навчаючись у Лебединській СШ (нині – ЗОШ І-ІІІ ступенів) №1, він відвідував одночасно художній гурток, що діяв при Лебединському державному художньому музеї (ЛДХМ; нині – Лебединський міський художній музей (ЛМХМ) ім.Б.К.Руднєва). Саме в Лебедині, під керівництвом тодішнього директора ЛДХМ В. А. Зайченка, він зробив свої перші кроки в живопису. Тут зародилася справжня дружба між ним і молодим художником Дмитром Яковичем Ледньовим, випускником всесвітньо відомого Одеського художнього училища (ОХУ). Тож і вступив Олександр на навчання теж до цього навчального закладу, був одним із найкращих студентів. У 1955 р. закінчив ОХУ і, як один із кращих випускників цього храму мистецтва, став студентом Київського державного художнього інституту (КДХІ; нині – Національна академія образо­творчого мистецтва й архітектури (НАОМА)). І закінчивши його у 1962 р. (майстерня В. Г. Пузиркова, викладачі із фаху – К. Д. Трохименко, В. М. Костецький, І. Н. Штільман, М. І. Хмелько, В. М. Черников, О. І. Сиротенко), Олександр Басанець є постійним учасником республіканських художніх виставок (від 1963 р.). У 1967 р. його приймають до Спілки художників України (СХУ; нині – Національна СХУ (НСХУ)). У 1989 р. О. Д. Басанцю присуджено почесне звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Від 1990 р. – професор кафедри живопису та композиції КДХІ/НАОМА. Працює в галузі станкового живопису, зокрема у різних жанрах – тематичної картини, пейзажу, натюрморту, портрета. Його твори вирізняються ліричним сприйняттям світу, трансформованим у поетичні художні образи і живописні мотиви. Водночас у жанрових картинах, позначених оповідною вмотивованістю сюжетного розвитку дії, виявляє академічну виваженість у ставленні до пластичної форми. Як зазначають провідні мистецтвознавці, його творчості, особливо в жанрі пейзажу, притаманні висока живописна культура, артистична вишуканість виконавчої манери. Його полотна привертають увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живописно-пластичної манери. Найвищий професіоналізм і тонкий смак, засновані на глибоких знаннях кращих зразків класичної спадщини і величезному особистому досвіді, становлять фундамент його творчості.

Твори художника зберігаються у Національ­ному художньому музеї України (НХМУ), а також у Сумському, Донецькому, Івано-Франківському та Лебединському художніх музеях. Одна з робіт - у Лебединському краєзнавчому музеї.

О. Д. Басанець закоханий у красу українського пейзажу, безмежно вдячний своїй Сумщині, своїм землякам, які увійшли до творів живописця. У картинах «Колгоспна весна», «Трави цвітуть», «Весна у партизанському загоні», «Проліски надій» відтворені краєвиди Лебединщини. Рідко кому з художників дано так відчувати музику кольорів, відчувати і передавати тонкощі весняних відтінків. Проліски, що рано пробиваються блакитним килимком серед іще сірого лісу, примушують затамувати подих. Та не тільки весна захоплює Митця, його зимові етюди ніби оживають теплом і радістю свіжості. Олександр Дмитрович може побачити душею простий мотив селянської будівлі чи то живий ранок лісу. Густі ліси темних дубів і між ними, як у білих сорочках, берези. Спочатку, коли дивишся на етюд художника, на переданий простий мотив природи, здається, ніби десь це бачив, нічого особливого, а потім повертаєшся знову і знову, бо відчуваєш: якась таємна сила чарує, заворожує. Це і є сила твору, і є те невловиме Велике. Воно дано Олександрові Басанцю. І в душі довго чуються звуки якоїсь музики, музики природи, музики Вічності.

Про творчість О.Д.Басанця можна писати багато. Адже він у свої поважні роки надзвичайно красивий, скромний, чуйний до студентів НАОМА, де багато років викладає живопис, ставиться до них із великою любов’ю.

Олександр Басанець є засновником цілої творчої династії: троє його синів також стали відомими художниками. Берегинею родини Басанців була нині вже покійна дружина художника – мистецтво­знавець Олександра Павлівна Басанець. Подружжя мало 3-х синів, усі вони пройшли шлях науки мистецтва. Не могли не взяти ту науку від матері та батька. Так родина 4-х художників Басанців – батько, старший син Олександр і двоє молодших близнюків – Дмитро та Ігор Олександровичі – увійшла у багатющу історію мистецтва України і не тільки. Як розповідали знаючі люди, професор Олександр Басанець ажніяк не радів тому, що його сини теж закінчили КДХІ та стали художниками. Адже богема ця є не дуже «хлібною» і часто асоціюється із постійним безгрошів’ям.

В одній із експозицій  Лебединського міського краєзнавчого музею на чільному місці розміщена одна з робіт, подарована митцем – «Флігель з маєтку михайлівських графів Капністів» (на знімку).

Його картина  привертає увагу тонким ліризмом, поетичністю, яскравою індивідуальністю живо­писно-пластичної манери. Рідко кому із художників дано так від­чувати музику кольорів, передавати тонкощі відтінків.

 Олександр Дмитрович Басанець і сьогодні має багато творчих планів та задумів, серед яких, можливо, буде ще не один дарунок рідній Лебединщині.

Світлана БРАЖНІЧЕНКО,

старший науковий співробітник

Лебединського міського

краєзнавчого музею.

Додати коментар