Стрічка новин
102: що трапилось? з 8 по 14 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 114 заяв та повідомлень громадян, з них 14 на момент реєстрації містили Його пам’ятають у Ворожбі: І знову, на жаль… Відходить в історію епоха батьківського покоління. За 35 років життя в Ворожбі вкотре йду дорогою від Притягнуто до відповідальності 4 громадян за залишене у лісі сміття: За поточний період 2020 року лісовою охороною Лебединського лісгоспу було притягнуто до відповідальності 4 громадян м. Лебедин та районну за У Лебедині ініціюють найменування «Урочище Бурлюк»: У Лебедині громадськість ініціює найменування безіменного урочища, на місці давно зниклого хутора Семиротівка – місця народження Давида Бурлюка» Нові карантинні обмеження з 19 грудня: Кабінет Міністрів 14 грудня оприлюднив пере­лік карантинних обмежень, які діятимуть з 19 грудня. Зокрема, нові обмеження забороняють: Об’єднані піснею: Кожного року родина Попельнух бере участь у фестивалі «Родинне джерело». Цього року родинний дует у складі Світлани та Маргарити Попельнух При тісній співпраці – маємо результат: Кожен населений пункт – як людина: щодня потребує води і світла, їжі і одягу, затишку і відпочинку. І хтось про 9 жовтня – всесвітній день пошти: Працівниці ВПЗ «Лебедин» Сумської дирекції АТ «Укрпошта», яких ви бачите на цьому знімку, несуть в оселі громадян Лебединської територіальної  громади На Iвана на Купала село Кам’яне гуляло: 6 липня в Кам’яному відзначили свято Івана Купала.Чудовий концерт, ігри та конкурси, Водяник та русалочки, смачнюща  каша та варенички. Гуляли Кубок України зі змішаних бойових мистецтв: 15-16 жовтня у м.Тернополі відбувся Кубок України зі змішаних бойових мистецтв UF MMA. У Кубку України взяли участь понад 400

Меморіал слави «Лебедина пісня» в Лебедині є воістину святим місцем. Він споруджений на честь лебединців і жителів Лебединщини, які полягли в боях із фашизмом за свободу і незалежність нашої Вітчизни

в роки Великої Вітчизняної війни (тепер же узагальнюють: Другої світової війни). На меморіальних плитах цього величавого комплексу – імена жителів, які віддали найдорожче – життя – задля мирного неба і яскравого сонця для своїх рідних, дітей, онуків, правнуків на майбутні мирні літа. Вдячні нащадки звели в 1985 році цей меморіал на ознаку увічнення пам’яті земляків-визволителів: «Героическим землякам-воинам Советской армии и партизанам в честь 40-летия Победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941 – 1945 г.г.»  – значиться на стелі. А далі: «Слава вам, храбрые, слава бесстрашные! Вечную славу поёт Вам народ. Доблестно жившие, смерть сокрушившие, память о Вас никогда не умрёт!».

Вочевидь, ідентичного меморіалу немає не тільки по всій Україні, а й у світі. Він в одній такій скульптурній композиції. Це ще й пам’ятник-символ, адже відлитий із бронзи лебідь (символ нашого міста) підтримує пораненого солдата-визволителя. На меморіальних плитах значиться й кількість загиблих у роки війни 1941 – 1945 років жителів усіх сільських рад Лебединщини. «Вы ушли из жизни, чтобы спасти жизнь. Подвиг Ваш, имена Ваши навеки в сердцах благодарного народа» – про шану і пам’ять від нащадків свідчить напис на стелі.

Так і було кілька десятиліть потому. Біля меморіалу проходили міські урочистості з нагоди чергових річниць з Дня Перемоги та визволення Лебедина від фашистських загарбників, Дня міста, різного роду фестивалі, конкурси, поряд з комплексом, на лісовій галявині, – спортивні змагання, свята Масляної. Та й просто тут відпочивали лебединці, гості міста, а весільні пари традиційно клали квіти до підніжжя комплексу. Та хіба все зазначиш! А які троянди милували тут  погляд! Краса, хвилювання, захоплення – такі відчуття переповнювали лебединців і гостей міста, котрі відвідували Меморіал Слави. Це наша гордість.

У дитячі, шкільні та студентські роки я теж часто відвідував це святе місце, а потім, приїжджаючи у відпустку до рідних, приво­зив сюди дружину й сина. Вони захоплювалися меморіалом. Однак так склалися не лише життєві обставини, а й пандемія завадила, що кілька останніх років не вдалося побувати в улюблених місцях Лебедина. І ось нарешті я тут. Син нагадав, чи поїдемо до озера і до «Лебедя» (Меморіалу Слави). До озера не поїхали, бо його немає: висохло. Тут природа негативно спрацювала. А ось до Меморіалу Слави пішли всією сім’єю. І були шоковані. У якому він жалюгідному стані! Чимала частина меморіальних плит відпала чи, можливо, хтось їх відірвав і перевіз до власного подвір’я (знадобиться), територія заросла бур’яном (між плиткою), квіти – прості чорнобривці – не дуже радують зір. А що у свідомості тих лебединців (та яка там свідомість?), котрі закидали сміттям місце, де запалюють Вічний вогонь. Не могло ж воно туди залетіти крізь решітки. Як наважилася людська рука засмітити пам’ять про великий подвиг нашого народу в роки Великої Вітчизняної війни?

Іще побачили таку картину: на трав’яному килимі за меморіалом якась «дбайлива» господарка… випасала кіз. Де ж поділося сумління у цієї людини? А пам’ять? Мабуть же, жорстока війна принесла втрати і в їхню родину?

Словом, потьмянів наш Меморіал Слави «Лебедина пісня». Дев’ятнадцятого серпня в Лебедині відзначають значимі свята: День визволення міста від фашизму, День міста, потім двадцять четвертого – 30-річчя Незалежності України. Хочеться запитати: з якими очима тримали слово перед лебединцями, які прийшли на урочистості з нагоди свят, представники влади Лебединської об’єднаної територіальної громади? А людей прийшло сюди чимало, бо ж на стелах комплексу прізвища їхніх загиблих у роки минулої війни прадідів, дідів, батьків, рідних, родичів, сусідів, знайомих… Прийшли, щоб вшанувати пам’ять.

Розумію, що важливо для міста відкрити культурну зону відпочинку, нове футбольне поле тощо.  Але ж як можна забути наших визволителів, солдатів-переможців, які віддали життя за мирне небо, яскраве сонце, рідну землю? Нащадки, це що: відгомін декомунізації чи ваша байдужість? Звісно, в міському бюджеті коштів замало, бо ж загубили бюджетоутворюючі промислові підприємства, організації. Але ж і на парк, і на поле знайшли меценатів. Чому не дали клич по збору коштів на реставрацію Меморіалу Слави, утворивши, скажімо, спеціальний фонд? Думаю, якби місцева влада звернулася, то й меценати знайшлися б, і депутати різних рівнів, і лебединці скинулися б, як кажуть, по гривенику, або й більше, особливо ті, у яких прізвища рідних, загиблих у клятій війні, значаться на плитах меморіалу. Впевнений, жителі всієї об’єднаної територіальної громади підтримали б той клич. Але за ті кошти треба перед нею прозвітувати, а не «відмити»  у власну кишеню, як це часто практикується в нашій країні.

Сподіваюся, що незабаром Меморіал Слави «Лебедина пісня» буде відновлений.

Валерій Ніколаєнко,

викладач коледжу, м. Харків.

 

Сумська райрада виділила 1млн. 650 тис. грн. на меморіал

Нещодавно відбулася десята сесія Сумської районної ради восьмого скликання. Одним із головних питань порядку денного було «Внесення змін до рішення Сумської районної ради «Про районний бюджет Сумського району на 2021 рік». Враховуючи численні звернення мешканців Лебединщини до мене та Богомаз Г. В., як депутата Сумської районної ради від ПП «Слуга народу», нами було ініційовано виділення до бюджету Лебединської територіальної громади 1 млн. 650 тис. грн. для проведення капітального ремонту Меморіалу Слави «Лебедина пісня».

Дякуємо за підтримку депутатському корпусу Сумської районної ради.

Ми завжди повинні пам’ятати безсмертний приклад самопожертви та відваги, вшановувати героїчний подвиг українців.

Віктор Химич,

голова Сумської районної ради.

Додати коментар