Стрічка новин
Сильна духом: Ці два слова вповні характеризують Надію Іванівну Діденко, жительку с.Курган. Хоча ця мила й чарівна жінка родом із Прикарпаття, однак Одягнув пакет на голову: З’явилися подробиці та фото з місця жорстокого вбивства хлопчика: Учора до поліції надійшло повідомлення про те, що житель Глухова забрав із дитячого садочка свого 3-річного сина і додому з Глава держави призначив головою Сумської ОДА Дмитра Живицького: Президент України Володимир Зеленський підписав указ № 273/2021 про призначення Дмитра Живицького головою Сумської обласної державної адміністрації. Лебедин долучився до всеукраїнської еко-акції “Зробимо Україну чистою разом”: Всесвітня еко-акція «Let’s Do It, World!» торкнулася і Лебедина. Цієї суботи, 19 вересня, небайдужі лебединці зібралися разом, аби поприбирати засмічені У Лебедині рятували жінку, яка нещодавно перенесла інсульт: 13 березня о 15:49 до Служби порятунку «101» надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги в м. Лебедин на вул. Тараса Немає доплати? Чекайте!: На календарі вже кінець травня, але не всі ветерани війни отримали грошову допомогу, яку, як зазвичай, чекали до Дня Перемоги. Чи не порушуються права людини?: Пандемія. А ще зовсім недавно усі їхали додому через введення простого карантину. Четвер, 12 березня ц.р., залишиться у пам’яті надовго. Засуджено 20-річного юнака, який скоїв низку злочинів проти власності: Роменською окружною прокуратурою в суді доведено вину 20-річного юнака в шахрайстві, грабежах, крадіжках та викраденні документів. Діє єдиний сервіс для споживачів: Щонайменше місяць українцям доведеться жити в умовах карантину. Аби споживачі могли уникати відвідування людних місць, АТ «Сумигаз» запустив спрощену систему Святкували у Михайлівці: 18 грудня у селі Михайлівка відбулось святкування Дня Святого Миколая та відкриття Новорічної ялинки. На заході були присутні: голова Лебединської

21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу на тему: «Живописець, графік, художник, поет: Давид  Давидович Бурлюк».

В його роботі взяли участь історик, краєзнавець, художник-аматор Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Сергій Венгеровський, краєзнавець Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Володимир Кравченко, історик Валерій Малиш, історик, краєзнавець, дослідник генеалогії Олександр Приходько, народна майстриня Людмила Сухих, історик, краєзнавець, поет Анатолій Удод. Науковий співробітник музею Ігор Білоножко нагадав присутнім основні етапи неймовірно цікавої, бурхливої біографії  Давида Бурлюка: «…українець з народження, який ніколи не цурався свого походження, писав російською, певний час проживав в Японії, більшу частину життя прожив у Сполучених Штатах Америки, був «головою Земної кулі». Як його лише не називали: «батьком російського футуризму», «отаманом живописців», «геніальним нахабою», «американським Ван-Гогом». Постать майстра нікого не лишала байдужою».

Чи лише місце народження пов’язує Бурлюка з Україною? Що він думав про це? Сергій Венгеровський процитував слова Бурлюка, які не залишають сумнівів у тому, який край він до кінця свого життя вважав своєю Батьківщиною: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх предків – вільних козаків, які боролися в ім’я слави, сили і свободи. Наше вуличне прізвисько – Писарчуки. Ми були писарями Війська Запорозького. Україна в моїй особі має найвірнішого сина». Не забував митець і свою малу батьківщину. Саме на Лебединщині зароджується любов до образотворчого мистецтва. Початком своєї дитячої творчості він указував 1890 рік, пояснюючи це так: «В цьому ро­ці я став пунктуально вести щоденник і, разом із записами, робив малюнки, основним чином, чи, точніше кажучи, виключно пейзажного характеру. Я малював будинки, дерева, замки і особливо любив малювати кущі бур’янів». Тут же відбувається і його знайомство з поезією Т.Шевченка, яку батько читав українською мовою. А вже у Сумській Олександрівській гімназії Бурлюк отримав від товаришів прізвисько «художник».

Володимир Кравченко ознайомив учасників заходу з мистецьким спадком Давида Бурлюка: на слайдах були представлені картини,  які презентували різні періоди творчості майстра, захоплення модерними мистецькими течіями, експериментами. Досить широко були представлені так звані «Українські мотиви» – картини «Козак Мамай» (1908), «Карусель» (1912), «Кінь блис­кав­ка» (1912), «Мої пращури-козаки на марші» (1912) тощо.

Юрій Бондюк представив на суд глядачів копію картини «Краєвид на морському узбережжі»,  яку Давид Бурлюк написав під час перебування в Японії у 1921 році. Він розповів, чим саме його зацікавила картина, та історію повернення полотна на батьківщину. Нині картина «Краєвид на морському узбережжі» перебуває на зберіганні у Сумському художньому музеї.

Олександра Приходька  зацікавила історія роду митця, адже сам Давид Бурлюк любив розповідати сімейну легенду про походження роду Бурлюків з Криму, від самого хана Батия.

Непосидючий, надзвичайно працьовитий, він залишив чималу поетичну і художню спадщину (фахівці говорять про, як мінімум, двадцять тисяч картин), яка у сьогоднішніх шанувальників мистецтва викликає непідробний інтерес.  І що глибше будемо пізнавати Бурлюка-митця, то більше будемо захоплюватися його неповторним світом, який він залишив нам у своїх творах.

Наші земляки свято бережуть пам’ять про славетного земляка. На його малій батьківщині, в навчальному закладі села Рябушки, діє музей, у якому на чільному місті розміщена інформація про Бурлюка. В колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва зберігається екслібрис Д. Д. Бурлюка (1931р), а в Лебединському міському краєзнавчому музеї розміщена експозиція «Світило Бурлюка зійшло».

Ігор Білоножко,

науковий співробітник Лебединського

міського краєзнавчого музею.

 

Додати коментар