Стрічка новин
Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Порядок приватизації земельної ділянки:   Громадянин, який виявив бажання приватизувати земельну ділянку, якою він користується та на якій розташований житловий будинок, що перебуває у його Відкриття ринку землі. На що чекати?: Мораторій на продаж землі в Україні діяв з березня 1992 року. Держава дала українцям землю за умови не продавати і У Лебединському лісгоспі висадять понад 117 га молодого лісу: Лебединські лісівники з нетерпінням чекають покращення погодніх умов, щоб приступити до садіння лісу. У планах на цьогорічну весну висадити понад На Сумщині викрили розкрадання державних нафтопродуктів: За даними досудового слідства, незаконну схему організувала група осіб із Роменського району області, у тому числі раніше судимі за аналогічні Стан захворюваності на СОVID-19 на Лебединщині: За жовтень поточного року в міськрайон­ний відділ надійшло 573 екстренних повідомлення від сімейних лікарів про підозри захворювань на СОVID-19, Чи існують правила дорожнього руху для велосипедистів?: Чимало людей в нашому місті використовують велосипед як повноцінну одиницю громадського транспорту на щоденній основі: їздять на работу, до лісу, Безкоштовна паліативна служба на дому діє: У відділенні паліативно-хоспісної допомоги Лебединської центральної районної лікарні діє мобільна мультидисциплінарна бригада. Очолює виїзну паліативну бригаду лікар, 102: що трапилось? з 27 квітня по 3 травня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції на­дійшло 155 заяв та повідомлень громадян, з них 12 на момент реєстрації містили Пишаємося нашою Василівною: Близько 30 років тому, з мальов­ничої Полтавщини до Кам’яного, доля закинула цю працьовиту, талановиту, щиру, добру жінку. І знову перемога: 12 грудня в Києві відбувся дистанційний Міжнародний конкурс-фестиваль «ProFest 2020». У кон­кур­сі  студенти Ле­бе­динського педа­го­гічного фахового коледжу імені

Не так давно ми відсвяткували Великдень. Були на столі, як і годиться, і паски, й крашанки. І мені завжди в ці дні пригадується випадок, коли я ще був восьмирічним хлопчаком.

Було це відразу після війни. Пам’ятаю, діти в пасхальні дні, зазвичай, гралися в «битки». Брали з дому крашанку і в дитячому гурті ударяли яйце об яйце. Якщо твоя крашанка залишалася цілою, ти забирав яйце у свого супротивника. Кому як щастило!

Якось перед Великоднем зайшов у нашу хату мій дід Іван і простягнув мені крашанку – червону, з якимись білими розводами. «Це тобі, онучку, – каже, – будеш у «битки» гратися. Моя рябенька курочка тобі знесла». Я так зрадів, що й подякувати забув. Ухопив шкільну сумку з ремінцем через плече – і на вигін. Там зібралися мої однолітки. Почалася гра. І, як не дивно, мою крашанку ніхто не зміг розбити. Хлопці дивувалися, я – теж. Назбиравши в сумку десятків два яєць, підстрибом побіг додому.

Дід Іван хитро посміхнувся у сиві вуса: «Ну, що, онучку? Не програв яйце?» Я з гордістю виклав на стіл свою здобич. «Молодець!» – похвалив дід. І до мами: «Хороший син рос­те в тебе!» А мені простягнув цукерку.

Пройшли роки. І вже потім, коли не стало діда Івана, мама розповіла, що те яйце було не від ря­бенької курочки, а від качки, але не таке велике, як зазвичай. Більше гратися зі мною в «битки» хлопці остерігалися.

 

Іван ДАНИЛЬЧЕНКО, м.Лебедин.

Додати коментар