Стрічка новин
Смачного вам!: У нашому місті не один рік працює кулінарія, що по вулиці Героїв Май­дану. Тут завжди можна підкріпитися сві­жою випічкою. Особливо Траєкторія життя подружжя Пилипенків: Багато хто з нас народився в раю і цього не відає. Окремі перекладачі з перської мови  слово «рай» пояснюють, як Валерій ЧАЛИЙ, директор ТОВ «Крук», депутат обласної ради: «Коли ти займаєшся тим, що приносить задоволення, то не помічаєш, як плине: – Валерію Григоровичу, Ви керів­ник досить солідного підприємства – ТОВ «Крук». Цікаво, а чому «Крук»? Подробиці ДТП на трасі Суми-Лебедин: «Інформація про ДТП надійшла до служби порятунку “101” о 14:44 від працівників екстреної медичної допомоги. За попередніми даними зіштовхнулися два 60 років була Катря, а тепер – Ксена: Ой, люди добрі, що мені сьогодні зранку було! Звечора лягли з дідом спати. Я ж, як завжди, ногу, ту котру 102: що трапилось? З 8 по 14 березня 2021 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 95 заяв та повідомлень громадян, з них 8 на момент реєстрації містили На 15% збільшилась кількість онлайн платежів за доставку газу на Сумщині: Від початку карантину зберігається тенденція збільшення розрахунків за доставку газу онлайн. Проте протягом березня-квітня АТ «Сумигаз» отримало від банків З Великоднем!: Інформація про стан оперативної обстановки на території Лебедина та Лебединського району з 14 по 20 вересня 2020 р.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 95 заяв та повідомлень громадян, з них 8 на момент реєстрації містили Діє єдиний сервіс для споживачів: Щонайменше місяць українцям доведеться жити в умовах карантину. Аби споживачі могли уникати відвідування людних місць, АТ «Сумигаз» запустив спрощену систему

Не так давно ми відсвяткували Великдень. Були на столі, як і годиться, і паски, й крашанки. І мені завжди в ці дні пригадується випадок, коли я ще був восьмирічним хлопчаком.

Було це відразу після війни. Пам’ятаю, діти в пасхальні дні, зазвичай, гралися в «битки». Брали з дому крашанку і в дитячому гурті ударяли яйце об яйце. Якщо твоя крашанка залишалася цілою, ти забирав яйце у свого супротивника. Кому як щастило!

Якось перед Великоднем зайшов у нашу хату мій дід Іван і простягнув мені крашанку – червону, з якимись білими розводами. «Це тобі, онучку, – каже, – будеш у «битки» гратися. Моя рябенька курочка тобі знесла». Я так зрадів, що й подякувати забув. Ухопив шкільну сумку з ремінцем через плече – і на вигін. Там зібралися мої однолітки. Почалася гра. І, як не дивно, мою крашанку ніхто не зміг розбити. Хлопці дивувалися, я – теж. Назбиравши в сумку десятків два яєць, підстрибом побіг додому.

Дід Іван хитро посміхнувся у сиві вуса: «Ну, що, онучку? Не програв яйце?» Я з гордістю виклав на стіл свою здобич. «Молодець!» – похвалив дід. І до мами: «Хороший син рос­те в тебе!» А мені простягнув цукерку.

Пройшли роки. І вже потім, коли не стало діда Івана, мама розповіла, що те яйце було не від ря­бенької курочки, а від качки, але не таке велике, як зазвичай. Більше гратися зі мною в «битки» хлопці остерігалися.

 

Іван ДАНИЛЬЧЕНКО, м.Лебедин.

Додати коментар