Стрічка новин
Перемога Валерії Петренко: Надзвичайно приємною подією для Лебе­дин­ського педагогічного коледжу стала пе­ремога студентки 541 групи Валерії Пет­ренко у фінальному етапі Х Міжнародного Наша баба Дуня: Я так і знала, що й цього разу мене не дуже приязно зустрічатиме на при­вітному, витоптаному без утоми гусячими лапами На конкурс: Сергій із Лебедина (прізвище просив не називати) на одній із водойм Лебединщини ловив карасів і зміг «вполювати» на досить тонку Є загроза задухи риби: Щороку у зимовий період із встановленням льодового покриву на водоймах виникає загроза задухи риби. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню Святковий подарунок місту: На майданчику «Козачок» по вулиці Сумській у Лебедині встановили Великодню писанку. Це добре, що діти продовжують робити свій внесок у Якісні, але дешеві: Багато ділків скористалися світовою пандемією, аби отримати надприбутки. Зокрема, як вам ціна за медичну маску від Ми завжди вартуємо здоров’я: Галузь охорони здоров’я населення  України   є однією з провідних у країні і найчисленніших за кадровим потенціалом, бо людина – найдорожча «Сумигаз» надає роз’яснення щодо перерахунку платежу за доставку газу: Кожен клієнт АТ «Сумигаз» у січні нового, 2021 року, отримає оновлену платіжку від газорозподільної компанії. Плата за доставку газу для 30 травня о 16-ій годині у парку ім.П.Полуботка відбудеться святкування міжнародного Дня захисту дітей : У програмі заходу: виступ спеціальної гості свята – співачки «EYRA», виступи місцевих дитячих колективів, декламування дитячих творів, розважальна програма, виступи Уривки Лебединських розмов: У маршрутці, яка курсує вул. Сумська. Розмова між пасажирами: – Скільки людей всадилося, невже не можна 15-ку пустити.

 

Невблаганно спливає час. Але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до жахливої трагедії, що сталася 35 років тому. 26 квітня 1986 року...

Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Світ здригнувся від вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції.

Страшна катастрофа сколихнула весь світ і своєю величезною руйнівною силою, і мужністю тих, хто першими зіткнулися з її наслідками. З перших хвилин катастрофи розпочалися спроби приборкати ядерну стихію. Першими удар прийняли працівники воєнізованої пожежної частини атомної станції. Вони опинилися у самому пеклі смертельної радіації. На сьогоднішній день жодного з них немає в живих.

Якби тоді вогонь не зупинили, вибухнули б ще 3 енергоблоки. В такому випадку на місці Київської, Житомирської, Чернігівської областей та півдня Білорусії утворилась би величезна вирва, а радіаційною, небезпечною для життя зоною була б вся Європа. В ліквідації наслідків аварії брали участь і ті, хто будував захисну споруду – об’єкт «Укриття»: робітники атомної станції, що залишились працювати після вибуху, атомники з інших станцій, водії автомобілів, льотчики гелікоптерів, шахтарі, які під зруйнованим реактором будували фундамент саркофагу, медичні працівники, які надавали невідкладну допомогу. Найнебезпечнішою була розчистка даху сусіднього енергоблоку. Молоді солдати лопатами скидали з даху радіоактивний графіт.

Ось вже 35 років ця незагоєна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні років відчуватимуть на собі майбутні покоління.

26 квітня – День національної жалоби, день пам’яті, день скорботи і роздумів. Бо нам є над чим замислитися. Могутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль.

Наш земний уклін, довічна вдячність усім тим, хто, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тим, хто ціною власного життя оплатив шанс на життя мільйонів.

 

Пам’ять болем людським наповнена,

Час з тремтінням вперед іде,

Дзвонять чорні дзвони Чорнобиля,

Входять в душі, серця людей.

 

Тетяна Пархоменко, викладач суспільних дисциплін КЗ СОР «Лебединський педагогічний фаховий коледж імені А.С. Макаренка»

Коментарі  
0 #1 ОГО! 26.04.2021, 14:33
"довічна вдячність усім тим, хто,..."

Як казав колись один старий тесля в Лебединi (я сам чув): "Спасибi - то нам трiшки забагато буде, а чекушка була б в самий раз!"
Мiй племiнник, "лiквiдатор", втративши здоров'я, ледве тягне на свою жалюгiдну пенсiю. I слухати зараз про те, що якiсь там чорнi дзвони кудись там входять, йому нiколи й нецiкаво. Треба якось виживати.

Вас це дивує?

А текст таки вправно написаний...
Цитата
Додати коментар