Стрічка новин
102: що трапилось? з 10 по 16 серпня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 96 заяв та повідомлень громадян, з них 7 на момент реєстрації містили 19 грудня – день адвокатури України: За своєю природою адвокатура є одним із інструментів демократичного суспільства, оскільки виконує найважливішу цивільну функцію – захист прав і законних У Лебедині відкрили пам’ятний знак Федору Кричевському: 22 травня в Лебедині відбулася довгоочікувана подія – відкриття знаку відомому живописцю, педагогу та одному із засновників Української Академії мистецтв Ціни на ринку на 31 березня 2021 року: М’ясо (1кг) – 120-140 грн. Сало (1кг) – 50-120 грн. Відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська: 1 червня 2020 року, відно­вив свою роботу вокзал станції Лебединська. Приміські каси починають свою роботу з 4:30. Василь Стефаник – великий син великого народу: 14 травня наша країна відзначала 150 років з дня народження новеліста зі світовим ім’ям Василя Стефаника, проза якого є одним На Сумщині розпочинаються багатоетапні антитерористичні навчання: Тренування проходитимуть з 16 квітня до кінця травня по всій території Сумської області. Особлива увага учасників навчань буде зосереджена на Віч-на-віч з головою обласної організації Національної спілки журналістів України, Заслуженим журналістом України Віктором БОЙКОМ: Віктор БОЙКО: «Журналістика – не та професія, яку потрібно рекомендувати. Тут, як кажуть, або – є, або – немає». Увага, шахраї!: Шановні лебединці! Сьогодні до мене були неодноразові звернення про те, що містом блукають люди, які пропонуючи послуги з перевірки газових Понад 57 тисяч клієнтів «Сумигаз» жодного разу не сплатили за доставку газу: Власники більше 57 тис газифікованих домо­во­лодінь Сумщини ще жодного разу не сплачували за розподіл газу. Нагадуємо, з 1 січня 2020

У непростому сьогоденні багато що дошкуляє людині: мізерна зарплата, непомірні ціни за комуналку, наспіх «зшиті» реформи, коронавірус  тощо.

Але найбільше проблем виникає, коли вона залишається за бортом трудового човна. І кидається тоді в пошуках заробітку хоча б якого-небудь, навіть не за фахом. Або ж мандрує за кордон. Та не всім і там, «за бугром», вдається влаштуватися належним чином. Українці змушені працювати по дванадцять годин на різних роботах, не розгинаючись, і при цьому, інколи, відчувати презирливе ставлення до себе. Чому так?

Бо в державі належним чином не дбають про громадян. Чому, наприклад, більше на папері, ніж на ділі, нові робочі місця? Чому держава із колись промислово-індустріальної перетворюється в аграрну? Чому не розвивається економіка? Чому, чому, чому… Відповідей на ці важливі для людей питання немає. А звідси – серйозні проблеми. Нещодавно у ЗМІ прозвучала інформація (та й на офіційному сайті Пенсійного фонду вона є), що дефіцит Фонду з початку року складає 7,5 млрд. грн. Кошти недоотримали за всіма основними показниками. Згідно з опублікованою статистикою, в січні-березні Фонд витратив 124,1 млрд. грн., а отримав лише 116,6 млрд. У березні надходження від єдиного соціального внеску склали 23,3 млрд. грн. при запланованих 24 млрд.грн., а в першому кварталі цього року цей показник склав 66,2 млрд.грн., що на 3,3 млрд. грн. менше очікуваного показника. А де ж узятися тим надходженням, якщо головний поповнювач Фонду – економіка – в нашій країні «в загоні»? Пригадайте, скільки промислових підприємств працювали тільки в нашому місті? І вся їхня продукція була потрібна людям, а в Пенсійний та інші фонди йшли солідні відрахування. Тепер же від них і сліду не залишилося, хіба що фундамент.

Як виживати місту в цій ситуації, як вирішувати соціальні питання? Лебедин став таким собі «сіреньким» містечком, яких у державі чимало. Чи дасть позитив децентралізація по розвитку і розквіту міста та відновленню сіл? Беруть сумніви. Бо для цього потрібен солідний бюджет. А звідки візьмуться кошти, коли працюють у ньому лише бюджетна сфера і малий та середній бізнес. І той особливо потерпає від коронавірусу.

А чи в країні всі бідують і з розумінням складної ситуації «затягли пояси»? Ага, щас! Такий приклад. У минулому році понад 1 млн. грн. задекларував 21 громадянин Сумської області, що на 10 громадян більше в порівнянні із позаминулим роком. А оті палаци за кордоном, яхти, по кілька квартир, автомобілів? Невже вони придбані за власні кровні? І це тоді, коли більш ніж сорок відсотків українців знаходяться за межею бідності! Ні, ми чужих грошей не рахуємо. Але якось дивно виходить: для одних біда, а для інших – мать родна. Такими темпами, мабуть, ми в Україні не скоро заживемо по-європейськи.    

Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар