Стрічка новин
Чергова  хвиля  коронавірусної хвороби вже і на Лебединщині: Станом на 03.10.2021 р.  по Лебединській міській  об’єднаній територіальній    громаді  з початку пандемії  зареєстровано 2747  хворих,  з них одужали 2609 Піст довелося порушити: -Бабусю, ти казала, що зараз піст, а скільки всього смачного наготувала! - 10-річна онучка Віри Герасимівни, теж Вірочка, й справді Бажаєте позитивних змін? Почніть опановувати нову професією. Можливість поруч!: Сумський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості відзначає десятиріччя свого існування. Центр готує кадри за 12 робітничими спеціальностями. 102: що трапилось? з 21 червня по 4 липня 2021 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції №3 (м.Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 284 заяви та повідомлення громадян, Свої чужі діти: Вже майже місяць дошкуляла нестерпна липнева спека. Ранками ще відчувалося життя в місті, а вже до полудня воно завмирало і З минулого межиріцьких хуторів: У складний період сучасної історії України особ­ливої актуальності набуває формування у громадян національної ідентичності, виховання патріотизму, відданості, Багнюка – у центрі Лебедина: Ця весняна грязюка не в Межирічі біля місцевого ставка, чи де-інде в іншому населеному пункті. Ця багнюка – у центрі Це невід’ємний атрибут кожної жінки: Як тільки хустку не пов’я­зують! В кожній країні жінки при­­муд­ряються по-своєму ство­­рити мод­ний образ, ви­ко­рис­­тавши хуст­ку. В Україні вона є частиною ...Тата в армiю забирають: Успішно закінчивши військове училище, Віктор Рогов отримав бажані зірочки на погони і звання лейтенанта. Йому запропонували посаду начальника полігону, Дайте книгу скарг! Вже не дамо…: За радянських часів і донедавна за допомогою Книги скарг і пропозицій споживачі то­варів, послуг могли спілку­ва­тися з керівництвом того чи

Пливуть роки, ніби птахи у синю даль. Відсвяткував свій ювілей (90 літ) Лебединський фаховий педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка. А шлях до отримання цього статусу був непростий.

Педучилище, серед 22 педучилищ України, займало одне з провідних місць. Змінювалися керівники закладу, у кожного був свій стиль управління, а мета була одна – вчити вчителя. Педколектив на чолі зі своїми керівниками протягом становлення навчального закладу став справжньою скарбницею досвіду, мудрості, таланту.

Днями в нашому коледжі  відбулася зустріч працюючих викладачів та викладачів-пенсіонерів із аспіранткою кафедри педагогіки, методистом навчально-наукового інституту педагогіки і психології Сумського державного університету ім. А.С. Макаренка Іриною Михайличенко, яка займається науковою діяльністю і у своїй дисертації бажає висвітлити пе­да­гогічну та громадсько-просвітницьку діяльність колишнього директора Людмили Михайлівни Кірдіщевої у Лебединському педучилищі період (1977-2017 рр.).

Мета дослідження – дати науковий аналіз її педагогічних поглядів,висвітлити громадсько-просвітницьку діяльність, а мета візиту Ірини Володимирівни, щоб у ході дружньої бесіди з колегами (були запрошені викладачі різних поколінь) на основі їхніх спогадів, окреслити шляхи становлення Людмили Михайлівни як відомого педагога (має ряд державних нагород), управлінця, громадського діяча та сподвижника гуманної педагогіки (мала відзнаку «Лицар гуманної педагогіки»). Вик­ладачі із задоволенням надали потрібні матеріали. 

Пропрацюваши довгий час з Людмилою Кірдіщевою, маю впевненість, що вона створила себе сама: від викладача історії, філософії – до умілого, завзятого керівника навчального закладу. Трудилася сумлінно, чесно, працювала на випередження, чудовий педагог, викладач, порадник, наставник, управлінець, господарник. Мала такі якості, як ініціативність, зібраність, умін­ня управляти ситуацією. У роботі була завжди в русі, а душу мала прозору, як гірське озеро. Займалася науковою роботою, останнім часом з гуманної педагогіки, швидко загоралася дієвими ідеями з творчим підходом.

Викладачі, присутні на цій зус­трічі, поділилися спогадами про свою колегу, директора навчального закладу Людмилу Михайлівну Кірдіщеву (земля їй пухом і Царство Небесне):

«Незважаючи на наш сучасний багатовекторний світ, на засадах гуманізму в стінах педучилища формувалася і формується цілісна особистість, сучасний освічений студент, який стає конкурентоспроможним вчителем і отримуватиме від своєї праці насолоду». (Зінаїда Полоз).

«Людмила Михайлівна світила своєю добротою,  ясною пос­міш­кою, чим заохочувала  студентів до сумліннішого навчання, педколектив – до якісної праці. Вона уміло націлювала студентів, щоб вони розглядали життя з різних позицій і цікавилися не лише тим, що відбувається в царині освіти, але й у вітчизняному просторі, і в усьому світі». (Ольга Коваленко).

«Пам’ятаю, як на педрадах звучало, щоб наше училище стало фаховим коледжем.  Педучилище вже мало відзнаку флагмана освіти України. Але прагнули до більшого. У педколективі працювала злагоджена команда однодумців, тому нашу історію ми творили власноруч». (Любов Міщенко).

Викладачі Віктор Полоз, подружжя Віктор і Алла Йосипенко, Надія Денисенко, Наталія Короленко пригадали яскраву педа­гогічну та громадсько-просвітницьку діяльність директора-викладача Людмили Кірдіщевої, її значний вклад у розвиток культурно-масової роботи.

Згадали також, як Людмила Михайлівна говорила про студентів: «Це наше зелене дерево життя…».  У неї були оригінальні ідеї, відчайдушні проєкти, най­сміливіші задуми по гуманній педагогіці, які спільно втілювали в життя. Це якраз і вписується у наукове дослідження Ірини Михайличенко.

Зустріч підійшла до завершення. Ірина Володимирівна подя­кувала викладачам за дружню бесіду, надану допомогу для її наукової діяльності.

На знімку: учасники зустрічі з Іриною Михайличенко (в центрі).

Ольга Паливода,

Заслужений працівник культури України.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар