Стрічка новин
Ми вдячнi вам, лiкарi!: Сьогодні ми пропонуємо читачам діалог з наймолодшою лікаркою інфекційного відділення по наданню допомоги хворим з підозрою та підтвердженням COVID-19 – Шановні лебединці! Дорогі земляки!: Мовчати вже не має ні сил, ні бажання. Та і не в моїх правилах миритись з несправедливістю. З листопада минулого Шановні жителі Лебединщини!: Минув місяць, відколи в Україні оголошено карантин, який мав би попередити масове зараження населення вірусом нового типу COVID-19. Сьогодні вся Старий вовк (бувальщина): Пам’ятаю, льотчики Лебединського військового містечка не тільки добре літали, а й добре стріляли. Десь під Рябушками взимку вони вбили вовка. Виїзд дитини за кордон: коли не потрібно питати дозволу: У бабусі чи на морі, в Україні чи за кордоном – літній відпочинок дитини повною мірою залежить від батьків, вони У Лебедині депутатам і членам виконкому пропонують “скинутися” на пам’ятник знак: Два тижні тому в Лебедині стартував благодійний проект по збору коштів для спорудження знаку на честь відомого живописця, педагога та Це наша історія: В кінці минулого року у видавництві ТОВ «Триторія» вийшла книга Володимира Підлісного «Штепівка та навколишні хутори і села». Семінар для осіб з інвалідністю: 22 червня в  Лебединській міськрайонній філії Сумського обласного центру зайнятості відбувся профінформаційний семінар для людей з інвалідністю за участі соціального Далеке, але таке близьке: Весна. Краса. Травень. Цей місяць почи­нається зі свята, що називається Першотравень. Його святкування – це при­віт весні. В усьому світі Саме Бражник дав поштовх розвитку в Україні художньої гімнастики: На сторінках тижневика неодноразово розповідалося про відомих лікарів, педагогів, митців, краєзнавців тощо. Але про відомих спортсменів-земляків розповідей обмаль.

Пливуть роки, ніби птахи у синю даль. Відсвяткував свій ювілей (90 літ) Лебединський фаховий педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка. А шлях до отримання цього статусу був непростий.

Педучилище, серед 22 педучилищ України, займало одне з провідних місць. Змінювалися керівники закладу, у кожного був свій стиль управління, а мета була одна – вчити вчителя. Педколектив на чолі зі своїми керівниками протягом становлення навчального закладу став справжньою скарбницею досвіду, мудрості, таланту.

Днями в нашому коледжі  відбулася зустріч працюючих викладачів та викладачів-пенсіонерів із аспіранткою кафедри педагогіки, методистом навчально-наукового інституту педагогіки і психології Сумського державного університету ім. А.С. Макаренка Іриною Михайличенко, яка займається науковою діяльністю і у своїй дисертації бажає висвітлити пе­да­гогічну та громадсько-просвітницьку діяльність колишнього директора Людмили Михайлівни Кірдіщевої у Лебединському педучилищі період (1977-2017 рр.).

Мета дослідження – дати науковий аналіз її педагогічних поглядів,висвітлити громадсько-просвітницьку діяльність, а мета візиту Ірини Володимирівни, щоб у ході дружньої бесіди з колегами (були запрошені викладачі різних поколінь) на основі їхніх спогадів, окреслити шляхи становлення Людмили Михайлівни як відомого педагога (має ряд державних нагород), управлінця, громадського діяча та сподвижника гуманної педагогіки (мала відзнаку «Лицар гуманної педагогіки»). Вик­ладачі із задоволенням надали потрібні матеріали. 

Пропрацюваши довгий час з Людмилою Кірдіщевою, маю впевненість, що вона створила себе сама: від викладача історії, філософії – до умілого, завзятого керівника навчального закладу. Трудилася сумлінно, чесно, працювала на випередження, чудовий педагог, викладач, порадник, наставник, управлінець, господарник. Мала такі якості, як ініціативність, зібраність, умін­ня управляти ситуацією. У роботі була завжди в русі, а душу мала прозору, як гірське озеро. Займалася науковою роботою, останнім часом з гуманної педагогіки, швидко загоралася дієвими ідеями з творчим підходом.

Викладачі, присутні на цій зус­трічі, поділилися спогадами про свою колегу, директора навчального закладу Людмилу Михайлівну Кірдіщеву (земля їй пухом і Царство Небесне):

«Незважаючи на наш сучасний багатовекторний світ, на засадах гуманізму в стінах педучилища формувалася і формується цілісна особистість, сучасний освічений студент, який стає конкурентоспроможним вчителем і отримуватиме від своєї праці насолоду». (Зінаїда Полоз).

«Людмила Михайлівна світила своєю добротою,  ясною пос­міш­кою, чим заохочувала  студентів до сумліннішого навчання, педколектив – до якісної праці. Вона уміло націлювала студентів, щоб вони розглядали життя з різних позицій і цікавилися не лише тим, що відбувається в царині освіти, але й у вітчизняному просторі, і в усьому світі». (Ольга Коваленко).

«Пам’ятаю, як на педрадах звучало, щоб наше училище стало фаховим коледжем.  Педучилище вже мало відзнаку флагмана освіти України. Але прагнули до більшого. У педколективі працювала злагоджена команда однодумців, тому нашу історію ми творили власноруч». (Любов Міщенко).

Викладачі Віктор Полоз, подружжя Віктор і Алла Йосипенко, Надія Денисенко, Наталія Короленко пригадали яскраву педа­гогічну та громадсько-просвітницьку діяльність директора-викладача Людмили Кірдіщевої, її значний вклад у розвиток культурно-масової роботи.

Згадали також, як Людмила Михайлівна говорила про студентів: «Це наше зелене дерево життя…».  У неї були оригінальні ідеї, відчайдушні проєкти, най­сміливіші задуми по гуманній педагогіці, які спільно втілювали в життя. Це якраз і вписується у наукове дослідження Ірини Михайличенко.

Зустріч підійшла до завершення. Ірина Володимирівна подя­кувала викладачам за дружню бесіду, надану допомогу для її наукової діяльності.

На знімку: учасники зустрічі з Іриною Михайличенко (в центрі).

Ольга Паливода,

Заслужений працівник культури України.

Додати коментар