Стрічка новин
НАРОДНИЙ АНСАМБЛЬ ТАНЦЮ «КАЛЕЙДОСКОП» ПОВЕРНУВСЯ З БОЛГАРІЇ З ПЕРЕМОГОЮ: У м. Кітен, Болгарія, відбувся різножанровий VII Міжнародний фестиваль-конкурс мистецтв «Зірковий прибій», у якому в двох вікових категоріях у номінаціях Сумщину залишили у червоній зоні: МОЗ оновило дані у зонах карантину. Станом на 21 квітня столиця та 12 областей залишаються “червоними”. Червоні: м. Київ, Житомирська, Запорізька, Київська, До уваги отримувачів житлових субсидій!: Управління праці та соціального захисту населення виконкому Лебединської міської ради нагадує: У  зв’язку з наближенням осі­нньо-зимового періоду Над нашою хатою згасло сонце: Коли маєш на меті поділитися з читачами улюбленої газети «Будьмо разом» чимось веселковим, радісно-хвилюючим, то з піднесеним настроєм і позитивними Траєкторія життя подружжя Пилипенків: Багато хто з нас народився в раю і цього не відає. Окремі перекладачі з перської мови  слово «рай» пояснюють, як 27 травня розпочав роботу Психо­логічний лекторій, що проводитиметься щомісяця: Перше заняття було присвячене темі «Психолог і я». Волонтер – психолог Тамара Мандрико ознайомила присутніх «феніксівців» із основними поняттями психології 102: що трапилось? з 30 листопада по 6 грудня  2020 р.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшла 81 заява та повідомлення громадян, з них 9 на момент реєстрації містили Олексій Василенко: «Коли беру до рук баян, у мене душа співає»: Життя, довжиною в 90 років, подарувало нашому земляку Олексію Миколайовичу Василенку улюблену роботу, чудову дружину, двох хороших доньок, двох любих 20-21 лютого у м.Суми відбувся «Відкритий чемпіонат м.Суми з боксу».: У заліку команди ОДЮСШ Колос м.Лебедин - 6 золотих та 5 бронзових нагород. Перші місця вибороли учні Лебединської ЗОШ №6 На Сумщині поліція затримала крадіїв водонапірної башти: Ними виявились троє раніше судимих жителів міста Лебедин. Спокусилися вони на гідротехнічну споруду, що знаходилась на території колишньої

За три кілометри від Лебедина розкинулося мальовниче село Чернецьке. В ньому проживає вродлива, чарівна, трудолюбива, добра, щедра, доброзичлива жіночка – Марія Павлівна Березова.

Тож наша розповідь про цю жінку з дивовижно карими очима, що дивляться прямо в душу. З нею легко спілкуватися, її чарівна посмішка на обличчі заворожує. А ще вона з буднів легко може зробити свято.

Марія – це друга «Мати-Тереза» – уважна, чуйна у ставленні до людей, дітей, рідних, близьких. Може прихистити у своєму домі будь-яку людину, якщо вона цього потребує.

Марія яскраво демонструє зразкову працездатність, маючи господарство, присадибну земельну ділянку. Всі ці високі чесноти вона успадкувала від своїх батьків, які трудилися у колгоспі «Прогрес» с.Бурівка Лебединського району. Її трудовий шлях  теж розпочався в цьому ж господарстві, що розквітало на той час у цьому селі, де й народилася Марія.

Згодом разом з чоловіком переїхали із Бурівки у с.Чернецьке, де трудилися у місцевому радгоспі. Він – водієм, вона – колгоспницею, а перед пенсією – у тракторній бригаді кухарем. Рано залишилася вдовою. Було тяжко… Виконувала  жіночу і чоловічу роботу. Самотужки піднімала дітей. Дуже докучала самотність…

Та Марія Павлівна все сприймала з оптимізмом. У розмові зазначила, що  добре знає таємницю самотності. Знає біль, що не прощається, але сама прощає. Ось тут і прослідковуються її мудрість та виваженість. Були роки активного жит­тя, роки, сповнені відповідальної повсякденної праці і вдома, і  на колгоспній ниві.

Час летить швидко... Вже відгомоніли весни і літа, повиростали діти та онуки, з’явилися правнуки, які її люблять, а їй є чому радіти та пишатися. Діти мають сім’ї. Син – водій, донька – медпрацівниця. Син проживає поряд, допомагає. З донькою, на жаль, за певних обставин, доводиться спілкуватися у телефонному режимі.

«Як Вам жилося і чи щаслива зараз?», – запитую Марію Павлівну.

«Ви сказали, що у мене добра душа, чисте, щедре серце. І це правда… Я вдячна своїм батькам, які заклали всі чесноти у мої серце і душу. А ще дякую власному серцю, яке не понівечилося ні злом, ні життєвими неприємностями. Шкода, що невпинно минає час, що його неможливо повернути назад. Шкода, що життя біжить лише в один бік, – зазначає жінка. – Для мене воно – це нагорода, це поле бою без перепочинку. Тут мої досягнення, втрати, падіння, підйоми. Моя життєва зброя – надія і любов. Несла все це на своїх плечах. Так, було і нестерпно боляче, але, окрилена мрією виростити дітей хорошими, порядними людьми, йшла вперед і вперед. Я щаслива!»

«Ви часто згадуєте своє рідне село і час проживання в ньому?» – знову допитуюсь у Марії Павлівни. Смуток огортає її обличчя, і вона зазначає: «Згадую часто. Боляче, що мої батьки-колгоспники змушені були за трудодень запрягатись у роботу, як коні у дишло. Тягали плуга і жито косили. Та все ж вистояли, вижили! А ще пригадується, як жінки йшли з поля із сапами, зморені важкою працею по обробітку вручну плантацій цукрових буряків, городини. Сьогодні думається, що саме такі колгоспниці своєю працею тримали не тільки маленьку мою батьківщину, а й могутню державу.

Моє село… Моє село давно вже не моє… Воно лише в моїй анкеті. Але їду туди із сім’єю кожного року, бо там ще є дві-три хати. З’їжджаються земляки, аби  святкувати День села. Я не забуваю рідний край. Все ті ж стежки, місце, де стояла наша хата. Все довкола заросло зеленочубим споришем. Але це моя тиха гавань. Хочеться порадіти за себе і односельців,  які не забувають свою маленьку батьківщину, віддають шану рідним і близьким, що вже за межею Вічності».

Марія ретельно обе­рі­гає свою родину. Коли вона збирається разом за «круглим» столом у маминій оселі, у жінки з’являються сльози радості.

Низький уклін Марії Павлівні! Вона пройшла нелегкий відрізок життєвого поля. І навіть роки не стерли її вроду, її карі очі зачаровують. І в ці Новорічні і Різдвяні дні адресуємо Марії Павлівні щирі вітання і побажання:

Хай здоров’я, радість і достаток

Сипляться, немов вишневий цвіт,

Хай малює доля з буднів свято

І дарує Вам багато літ!

Ця жінка заслужила найкращих слів вдячності і похвали.

Ольга ПАЛИВОДА,

позаштатний автор

тижневика «Будьмо разом».

Додати коментар