Стрічка новин
Бійці потребують допомоги: Відшуміли Ново­річно-Різдвяні свята. Щоб ми провели їх спокійно, наші бійці в зоні ООС боронять східні кордони. До волонтерів Лебединщини звернулися 102: що трапилось? з 18 по 24 травня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 142 заяви та повідомлення громадян, з них 17 на момент реєстрації містили «Доброго дня, дядю Гришо»: Щоденно так звучить моє вітання двоюрід­ному дяді Григорію Даниловичу Яковенку. У відпо­відь чую неголосне: «Доброго здоров’я». Наша баба Дуня: Я так і знала, що й цього разу мене не дуже приязно зустрічатиме на при­вітному, витоптаному без утоми гусячими лапами Загальні правила пожежної безпеки під час опалювального періоду:   Згідно правил пожежної безпеки в Україні: перед початком опалювального сезону теплові мережі, які розташовані у приміщеннях, котельні, теплогенераторній калориферні установки, печі Відповідальність за порушення правил карантину: Законодавством встановлюється адміністративна та кримінальна відпові­дальність за порушення САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Вони серед лідерів: За підсумками трудового суперництва серед дванадцяти лісогосподарських підприємств Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства за III квартал 2021 року Чарiвна, мужня, загадкова... Поетесі, письменниці Марії Петрівні Кулішенко – 80!: Скажіть, ну хто не знає її імені? Певно, таких не знайдеться. Захоплювалися і захоплюються нині її чарівністю, мужністю, величчю материнства Молодь-рушійна сила: Знайомтеся:  Ярослав Сліпченко – учень 11 класу ЗОШ №1. Юнак добре навчається, а ще бере активну участь у суспільному житті Наш сучасник: Володарі надзвичайно важливої та відповідальної професії енергетика покликані забезпечувати для людей світло, тепло і затишок, комфорт у їхніх оселях, в

На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, порядок, все до ладу.

А ось коли не прибрано, тоді всі стають на дибки, висловлюють незадоволення, шукають ту людину, котра має навести ті порядок і лад, скаржаться керівництву житлово-експлуатаційної контори, міста. Та тільки не в даному випадку. Просто двірник Надія Калашник не допускає, щоб на територіях біля багатоповерхівок по вулицях Героїв Чорнобиля, Кутузова, Калинова, які вона обслуговує, були безпорядок і гармидер. Рано-вранці коли всі ще сплять, ця метка жіночка поспішає, захопивши лопату, мітлу, граблі, на свій об’єкт – закріплену територію, аби замести, підчистити під бордюрами нанесену землю, а взимку – відчистити із тротуарів сніг, щоб мешканці вранці йшли в своїх справах по чистих доріжках, вулицях.

Та чи знають вони, хто така Надія Петрівна, крім того, що сьогодні вона сумлінно виконує обов’язки двірника.

…Її малою батьківщиною є село Подільки на Липоводолинщині. Все своє життя вона проживала в ньому. Тут формувалася її дитяча і доросла свідомість, тут вона, завдяки рідним людям – мамі Тетяні Климівні, бабусі Кулині, тьоті Галині Климівні, навчилася виконувати будь-яку сільську роботу. Так склалося, що сім’я рано залишилася без чоловічих рук. Тож Надійка змалечку вся у праці. Бралася за все, що потребувала родина, аби жити, як належить. До того, що була неабиякою помічницею своїм рідним, котрі самотужки зводили новий будинок, ще навчалася добре і відмінно. Школярі, а також ровесники, котрі проживали поряд, любили Надю за її мистецькі дані. Вона збирала їх навколо себе вечорами ( бо ж удень за роботою ніколи), аби порадувати чарівною мелодією баяна і ніжною піснею.

Однокласники думали, що Надя обере мистецьку стежину у житті, однак вона віддала перевагу бухгалтерській справі, подавши документи по закінченню десятирічки до сільськогосподарського технікуму. А як одержала диплом про професію, за направленням поїхала працювати в одне із господарств Шосткинського району.

Та поклик рідної сторони взяв верх, і Надія разом із чоловіком повертаються до свого рідного села, де обом знайшлася робота. Надія Петрівна продовжила займатися обраною справою. Та все ж, коли настали сумні часи розвалу місцевого господарства (як і по всій Україні), доля повернула молоду жінку у… культуру і мистецтво. Сільська влада доручила їй завідувати будинком культури. Отут і знадобилася їй природній дар гри на музичному інструменті і природні вокальні дані.

Односельці цінували молоду жінку за її працьовитість, відповідальність, вміння згуртувати навколо себе людей, здатність допомагати їм, виручати з якихось ситуацій. Але одного разу доля їй самій піднесла велике випробування – чоловік залишив родину. І в Надії Петрівни вистачило сил, мудрості підняти двох донечок, як кажуть, на ноги, дати їм освіту, допомогти облаштуватися у житті, знайти себе в ньому, видати заміж і діждатися онуків. А сама, загартована тим же життям, його сюрпризами і перипетіями, продовжувала бути сильною особистістю.

Переїхавши із села до нашого міста, Надія Петрівна знову зіткнулася з рядом не менших, ніж раніше, проблем. І знайшла в собі сили, аби облаштувати щойно куплений занедбаний будинок, зробивши з подвір’я затишне місце, а ще ж і допомогти свекрусі, з якою весь час, не дивлячись на зраду її сина, підтримувала теплі і добрі стосунки, теж облаштуватися в Лебедині. І сьогодні Надія Петрівна забрала її до себе, аби подбати про належну старість жінки, яка в свій час стала на бік невістки і допомагала у всьому.

Невгамовна душа, працьовитість, не дивлячись на пенсійний вік, не давали спокою Надії Петрівні, і вона ось уже впродовж майже десяти років турбується про чистоту Лебедина, не стидаючись роботи двірника. На яку б ділянку по прибиранню територій багатоповерхівок її б не ставили, вона залишає по собі добрі спога­ди. Сьогодні чимало лебединців вітаються з Надією Петрівною, перемовляються словом, телефонують, дякують за працю.

…Кожного ранку поспішає «на свою роботу» невеликого зросту худорлява жіночка – метка, невтомна, сумлінна. Поспішає, щоб радувати людей чистотою, порядком і, врешті, затишком. Бо така вона за своїм характером – працьовита. Ніколи не сидить без діла. Бо такою її виховали найрідніші їй люди. Бо такою вона ще й народилася, а та риса передалася від її працьовитих предків.

Надія НЕСТЕРЕНКО.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар