Стрічка новин
Підопригори та людські долі селян: З 2015 р., завдячуючи досвіду орга­нізаційної роботи Андрія Киріяновича Кириченка та його людським якостям, село Підопригори стало відомим як сільська Відкрита серцем і душею: Коли серпень передає свої повноваження, свої щедроти вересню, коли, як говорив класик української літератури Максим Рильський, Є загроза задухи риби: Щороку у зимовий період із встановленням льодового покриву на водоймах виникає загроза задухи риби. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню Збіг обставин: Кінець місяця. На будівельному майданчику кипить робота. Керівництво бригади направило сюди два потужних екскаватори, щоб в авральному Щоб не зіпсувати враження від відпустки: Літо – пора відпусток. Ми з нетерпінням чекаємо теплих днів, мріємо про нові враження та знайо­мства. Але у зв’язку з пандемією про Вбивці загрожує довічне ув’язнення: Лебединським відділом Сумської окруж­ної про­куратури затверджено та 31 березня 2021 року направлено до суду обвинувальний акт стосовно 31-річного чоловіка, Тенденція квітня обнадійлива: Ні для кого не секрет, що від браку роботи найбільше потерпають жителі сільської місцевості Сумщини. Тим більш обнадійлива інформація надходить Верховна Рада відкрила ринок землі в Україні: Закон про ринок землі підтримала більшість народних депутатів. На позачерговому засіданні Верховної Ради України в ніч з 30 на 31 Життя Григорія Карпова як спалах зірки: Карпов Григорій Дмитрович (народився 21.01.1919р., м. Лебедин – помер 17.12.2009р., м. Москва) – радянський учений-філософ, фахівець у галузі соціальної філософії. Василь Стефаник – великий син великого народу: 14 травня наша країна відзначала 150 років з дня народження новеліста зі світовим ім’ям Василя Стефаника, проза якого є одним

Дивлюся на сучасну молодь, стосунки між юнаками і дівчатами і роблю висновок: не вміють вони будувати своє щастя і берегти його.

Пригадуються зараз, на схилі літ, наші молоді роки. Ми, сповнені енергії, ентузіазму, віри в краще майбутнє і впевненості в ньому, прагнули, аби взяти із суспільства, міжособистісних стосунків між людьми найприємніше для свого «я», формували самі в собі порядність, чуйність, доброту, красу почуттів. А допомагали нам у цьому батьки, вчителі в школі, викладачі в інституті, рідні, близькі, сусіди.

А що сьогодні? Суспільство розгнуздане (не боюся так сказати). Витримує в ньому сильна особистість. Їй важко не спокуситися на злочин, розв’язну поведінку, захоплення негативом (його довкола ой як багато!).

Звісно, є молодь розумна, порядна, витримана, вихована в кращих традиціях і педагогіки, і нашого народу.

Та на цей раз мені хочеться поговорити про кохання між молодими людьми. Чи справді юнак по-справжньому кохає свою обраницю за її вроду, характер, розум? Або юнка – свого обранця за його силу, виваженість, ввічливість, порядність? Скажу, що не завжди. Спостерігаю за молодими людьми і відчуваю, що в переважній більшості вони в особі протилежної статі шукають якусь вигоду: квартира, машина, гроші, становище в суспільстві і тощо.

А де ж почуття? Та вони (юні), мабуть, не зовсім розуміють, що це таке. А якщо ті почуття одне до одного й з’являються, то відразу виносять їх на людський загал: йдуть вулицею – непристойно обіймаються, цілуються. Занадто відверто. Немає святості почуттів. Підтвердження цьому й фотоінформація в мережі Інтернет. Погляньте: вона майорить відвертими моментами любовних стосунків між юнаками і дівчатами. Навіщо? Кохання – це святая святих двох: чоловіка й жінки. А сторонній погляд – то зайве. І зауважую молодим людям: запам’ятайте, що кохання і щастя люблять тишу. Бережіть їх від заздрісного ока. І тоді все у вас буде добре.

Віра ДМИТРЕНКО,

ветеран педагогічної справи.

Додати коментар