Стрічка новин
Уривки Лебединських розмов: У маршрутці, яка курсує вул. Сумська. Розмова між пасажирами: – Скільки людей всадилося, невже не можна 15-ку пустити. Це не професія, це – доля: Вибір першої вчительки – це дуже важливо. Якою вона буде, залежить, як дитина буде в подальшому ставитися до навчання, до Влад – талановитий спортсмен та активіст: Владислав Іващенко проживає в Лебедині. Йому 15 років. До 8 класу навчався в Лебединській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №5. Коледж вчора, сьогодні, завтра: Діяльність педагогічного колективу КЗ СОР «Лебединський педагогічний коледж імені А.С.Макаренка» пов’я­зана, передусім, з творчістю, Інформаційна платформа «Допомога поруч»: Міністерством соціальної політики України запроваджено інформаційну онлайн-платформу «Допомога поруч» для надання адресної допомоги вразливим верствам Понад 57 тисяч клієнтів «Сумигаз» жодного разу не сплатили за доставку газу: Власники більше 57 тис газифікованих домо­во­лодінь Сумщини ще жодного разу не сплачували за розподіл газу. Нагадуємо, з 1 січня 2020 Кандидати на посаду міського голови: Лебединська міська територіальна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів для участі у місцевих виборах. Завершена процедура реєстрації Щоб не було пiзно: Григорію тридцять п’ять років. Самот­ній. До завершення навчання  жив із батьками. Закінчив школу з добрими оцін­ками, вивчився на інженера-будівель­ни­ка ...Тата в армiю забирають: Успішно закінчивши військове училище, Віктор Рогов отримав бажані зірочки на погони і звання лейтенанта. Йому запропонували посаду начальника полігону, 50 років. А здається, ніби вчора...: Нинішній рік є роком 90-річного ювілею Лебединського педагогічного коледжу. І для нас, випускників тодішнього педагогічного училища 1970 року,

Ввімкнеш телевізор, візьмеш до рук центральне друковане видання і чуєш та читаєш – Україна розвивається, промислові підприємства працюють, створюються нові, йдуть інвестиції. Навіть незважаю­чи на карантин, у зв’язку із пандемією на коронавірусну інфекцію. А вийдеш на весняну вулицю (звичай­но ж, у масці) пройдеш чи прої­­деш Лебедином – мамо рід­на! Та де ж ті, так звані, промислові підприємства? Роками не будуються, не відкриваються – й інвестицій катма! Хіба що торгові точки та аптеки. (І це потрібно, куди ж без них, головне, щоб ціни «не кусалися»). Але давайте згадаємо ті підприємства, які повинні створювати робочі місця і зміцнювати економіку міста, району, України. Агов, де ви? В Лебедині їх можна перерахувати на пальцях однієї руки. Тому що більше розвалюємо, ніж будуємо. Приклади? Маслозавод, заводи ліжковий, поршневих кілець. У лебединців, і не лише в тих, хто там працював, залишилася лише ностальгія по них. І руїни (на знімках). Хто ж наступний? Мабуть, не забариться хтось із тих, що ще залишилися.

Ось так і живемо у різних вимірах: «верхи» – своїм життям, а містяни – своїм, якому не позаздриш…

На фото

Колишній адміністративний корпус ЗПК

Залишки маслозаводу

Руїни ліжкового заводу

 

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 21.05.2020, 19:20
"А вийдеш на весняну вулицю (звичай­но ж, у масці) пройдеш чи прої­­деш Лебедином – мамо рід­на!..."

- Кто же это в Лебедине скрытый почитатель Альфреда Хичкока? Рискну предположить, что это на 99% Вадим Белый - икона стиля собственной персоной.
Один сплошной караул - куда ни глянь, куда не кинь - везде клин.
И чешутся руки, видимо, от желания разбить телевизор, щоб не чути брехню про суцiльнi гаразди.
Цитата
Додати коментар