Стрічка новин
Лебединських освітян зустрічала Чернігівщина: Другого жовтня, із самого ранку і протягом усього дня, сонце аж сміється. Здається, сама природа раділа нашому професійному святу – Про любительську риболовлю взагалі: Опоненти рибалок-любителів, а значить, і нашого «Куточка рибалки», як добре знаємо, є здебільшого людьми дуже практичними і не розділяють рибальського Не допустити зривів у постачанні природного газу населенню: ТОВ «Сумигаз Збут» звернувся до Міністерства енергетики України з проханням вжити всіх можливих заходів для недопущення зривів у постачанні 1462 випадки хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні: За даними ЦГЗ, станом на 9:00 7 квітня в Україні 1462 лабораторно підтверджені випадки COVID-19, з них 45 летальних, 28 Ще один випадок COVID-19 у Лебедині: Як стало відомо днями, в одного мешканця м. Лебедина, який звернувся за медичною допомогою до сімейного лікаря, результат дослідження на Майстерня свята LeKost - свято повинно бути казковим!: Майстерня свята LeKost EVENT представляє компанію казкових друзів: допитливого міньйона Кевіна, бешкетника домового Бубу, мегапозитивного Губку Боба Молода, енергійна, завзята: Юлія Чеботкевич є надзвичайно різнобічною особистістю. Юлія учениця 8 класу Будильського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ, де займає активну Династія стоматологів: В Будилці всі добре знають родину Головко, бо це родина стоматологів. Тому, якщо скажу, що кожен житель села хоча б Про договір довічного утримання: Досить поширена ситуація, коли літні люди, які не спроможні до самообслуговування,  звертаються за допомогою до сторонніх осіб. На користь цих Сильна духом і майстриня на всі руки: Один із останніх травневих днів видався сонячним, теплим, без дощику. Тож і вирішила завітати до Катерини Харченко з м.Лебедина,

Мальовничий Лебедин є чарівним куточком України, барвистою квіткою Слобожанщини. Лебединська земля овіяна легендами, красива неозорими ланами з пишною зеленню лісів, з їхніми щедротами, лісовими ягодами та грибами.

Саме серед такої краси, під лісом, у своїй оселі проживає чудова жінка-грибниця – Парасковія Михайлівна Грибова. Як бачите, її прізвище відповідає її захопленню. Вона має щедру душу, жіночну красу, відзначається наполегливою працею.

Подвір’я в неї доглянуте, довкола квітнуть чорнобривці, хризантеми, жоржини та троянди. То все створили працьовиті руки Паші Михайлівни.

Восени нелегко застати її вдома – вона в лісі. Як зазначає жінка, ліс – це її годувальник. Влітку Паша Михайлівна збирає ягоди, трави, восени – гриби, горіхи. Все це переробляє, консервує, сушить, а потім пригощає своїх рідних та друзів.

Так і проходить пенсіонерське життя цієї меткої, роботящої жіночки. Хоча вже вплелася сивина у волосся, ніби  сизий туман, однак її руки не знають спочинку. «Отримую насолоду, збираючи гриби, з ними навіть розмовляю, – говорить Паша Михайлівна, – акуратно залишаю грибницю, щоб і наступного року тут виросли гриби».

Зозуля вже накувала жінці 81 рік. До виходу на пенсію вона трудилася кухарем у їдальні Лебединського профтехучилища, має грамоти, подяки, премії за сумлінну працю.

Зі своїм чоловіком Григорієм Петровичем (працював у держлісгоспі) Паша Михайлівна прожила більше півстоліття. Це була зразкова родина. Подружжя виростило й виховало двох синів – Петра та Івана, які знайшли гідне місце в житті. Але коли відійшов у Вічність Григорій Петрович, додалося сивини у її волоссі, печалі в очах і життєвих проблем. Вона часто згадує, як разом збирали щедроти лісу. Тяжко самій крокувати життям, але Паша Михайлівна не здається, бо, як зазначає, після дощу світить сонце. Життя – така річ, що може зламати, а може й пожаліти… Жінка весь час просить, щоб старість подовше постояла за порогом, а не пробралася до хати.

Запитую у Паші Михайлівни, що для неї ліс? «Ліс – це наше багатство, його слід берегти», – ділиться думками моя співрозмовниця. – Для мене він – моя стихія. Після Великої Вітчизняної війни він весь час нас годував. І на сьогоднішній день влітку збираю ягоди, а потім, закривши літо на замок, вступаю в осінь і господарюю в лісі, бо ж він манить до себе грибами, красою золотої пори року. А ще – своєю свіжістю, п’янить запахом хвої. А це корисно для здоров’я».

Майже щодень Паша Михайлівна, взявши кошика до рук, зі своєю вірною подругою – собачкою Жулькою – вирушає до лісу.

Побажаймо їй міцного здоров’я, добра, благополуччя, нових зустрічей з лісом і вдалого «тихого полювання».

Ольга ПАЛИВОДА,

позаштатний автор

тижневика «Будьмо разом».

Додати коментар