Стрічка новин
Володимир Білоконський: «Немає значення, в якій місцевості лікарі трудяться, скрізь вони повинні бути вірні клятві Гіппократа»: – Щиро вітаємо Вас, Володимире Володимировичу. Дякуємо, що погодилися поспілкуватися з читачами тижневика «Будьмо разом». Ми впевнені, що жителі Лебединщини Юні спортсмени Лебединщини вибороли кілька перемог на чемпіонаті України: Цими днями у місті Кропивницький відбувся чемпіонат України з грепплінгу серед дітей 2006-2007, 2008-2009 та 2010-2011 років народження. Національній поліції - 5 років: 4 липня українські поліцейські відзначають своє професійне свято. Національній поліції України цього дня виповнюється 5 років. У ДТП на Сумщині травмувався водій: Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась у Сумському районі на автодорозі між селами Червлене та містом Лебедин, 49-річний чоловік отримав тілесні Інформація про стан оперативної обстановки на території м. Лебедина та району з 08 по 14 червня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 114 заяви та повідомлень громадян, з них 14 на момент Оголошується конкурс: Сумська районна рада оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: Лебедин святкував день міста...: Лебединці та гості міста взяли активну участь у святкових заходах, що відбувалися з нагоди 367-ї річниці від дня заснування Лебедина Головний «еколог» громади: Коли сформували громаду, виникло питання розподілу обов’язків. Кого ж призначити головним екологом? Запропонували рибаку і мисливцю Івану Боброву: «Ти, Іване, Відповідальність за порушення правил карантину: Законодавством встановлюється адміністративна та кримінальна відпові­дальність за порушення САНІТАРНОГО ЗАКОНОДАВСТВА Микола ПАДАЛКА, директор Лебединського міськрайонного центру зайнятості: «Я вірю у відродження Лебединщини!»: – Миколо Борисовичу, перш за все, розкажіть, будь ласка, нашим читачам про головні етапи Вашого життєвого і професійного шляху.

Цю фразу багато-багато разів повторювали випускники шкіл 1941 року – чи то десятого чи то восьмого класів – і звичайні учні дев’ятого класу, які після тієї клятої війни 1941 – 1945 років минулого століття вижили.

Чимало їх від шкільного порога вирушило до військкоматів, аби, взявши зброю до рук, захищати рідну землю від ненависного ворога – фашизму. Вони йшли кривавими дорогами війни до переможного кінця, та, на жаль, багато хто поліг на полі бою, як і мільйони співвітчизників, віддавши власні життя задля мирного неба над рідною землею для своїх співгромадян.

Цим фото рівно вісімдесят. Певно, вже нікого з тих, хто тоді сфотографувався на пам’ять, уже немає в цьому світі. Але є їхні рідні – нащадки. Тому це фото дійсно пам’ять про той далекий 1941-ий, про тих із поколінь, хто вивчав основи різних наук у стінах середньої школи села Сватки Синівського, а тепер Гадяцького району сусідньої Полтавщини.

Які тоді села були в Україні! Багатолюдні, а їхні жителі – працьовиті, завзяті, щедрі на добро, щирі на вдачу. У кожній сім’ї зростало і виховувалося по декілька дітей (рідко в яких було лише по одному-двоє). Тому і школи в селах були в основному середні з паралельними класами. Школярі прагнули знань, тому навчалися сумлінно.

Зауважимо, що в роки кривавої війни село вистояло і потому відродилося.

У сімейних архівах нащадків колишніх жителів села збереглися старі фотографії, а разом з ними передається пам’ять від покоління до покоління.

На знімках: учні 9 класу Сватківської середньої школи; педагогічний колектив Сватківської середньої школи (1941 рік, червень). Крайній справа (сидять) – Остап Архипович Смілян, вчитель фізичної культури, який на початку Великої Вітчизняної війни пішов на фронт, закінчив льотні курси. громив ворога і загинув смертю хоробрих.

Фото із сімейного архіву Алли Сепети (Смілян), м. Лебедин.

Додати коментар