Стрічка новин
Бійці потребують допомоги: Відшуміли Ново­річно-Різдвяні свята. Щоб ми провели їх спокійно, наші бійці в зоні ООС боронять східні кордони. До волонтерів Лебединщини звернулися Лебединська «стіна плачу»: Був колись тут дитбудинок, потім дитсадочок, Де діти гуляли, Батьківщину-Україну в піснях прославляли. Стан захворюваності на СОVID-19 на Лебединщині: За жовтень поточного року в міськрайон­ний відділ надійшло 573 екстренних повідомлення від сімейних лікарів про підозри захворювань на СОVID-19, Підопригори запрошують на фестиваль БОРЩУ: Фестиваль БОРЩУ – таку нову забаву під відкритим небом на День Незалежності України вирішили провести в селі Підопригори Лебединського району. Українські військові звільнили місто Тростянець на Сумщині: Як повідомив голова Тростянецької міськради Юрій Бова, військові рф тікають з міста на крадених автівках та скутерах. Знешкоджено 1 застарілий боєприпас, ще 1 виявлено: 22 листопада групою піротехнічних робіт Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м. Ромни), проведено роботи зі Перший «Калиновий фест» у селі Велика Рибиця: Цей фестиваль був не схожим на всі інші: творчі колективи Лебединщини та Краснопільщини, народний артист України Іво Бобул, золотий саксофон Валерія Андрієвська: «У нашій хаті, як завжди, дме вітер різних напрямків»: Багато лебединців знає, що досить частим гостем Лебединщини була одна відома людина, ім’я якої великими літерами вписане в історію України. З Великоднем!: Чи не порушуються права людини?: Пандемія. А ще зовсім недавно усі їхали додому через введення простого карантину. Четвер, 12 березня ц.р., залишиться у пам’яті надовго.

Дивовижним серпанком огортав місто тополиний пух, ніби хтось навмисне засипав розпечену землю невагомим білим снігом. Вітер кружляв ці мініатюрні пухкі хмаринки, які, пустуючи і бавлячись, зачіпали перехожих. Ще подих – і каштанове волосся Віолетти вкрилося білою ватою. Яким нереальним здавався цей «сніг» у літній день, таким же нереальним тепер було її кохання…

Вони познайомилися з Георгієм тиждень тому в лікарні. Дотепний і розумний юнак відразу полонив душу ніжної і веселої Віолетти. Проте об’єднувала їх страшна таємниця: у них була однакова підступна хвороба, яка розділила життя цих двох молодих людей на «до» і «після». Дізнавшись про свою недугу, Віолетта кілька місяців не могла ні з ким спілкуватися, лише її «маленькі розумники» у дитячому садочку (так вона називала своїх вихованців) зрідка повертали дівчину до життя.

Георгій дізнався про свою хворобу ще в підлітковому віці, коли раптово втратив свідомість і впав у кому. Після того дня все було, як і раніше, тому  деякий час йому навіть здавалося, що його діагноз – це вигадки лікарів. Він навчався в університеті, жив безтурботним юнацьким життям. Скільком дівчатам він подобався – важко й перелічити! Проте недуга лише «дрімала», а потім почала прогресувати. Георгій замкнувся в собі, припинив спілкуватися з друзями, єдиною його віддушиною було малювання, яке допомагало жити… Продовження читайте у тижневику "Будьмо разом" за 18.06.2020р.