Стрічка новин
Як працюватимуть пересувні відділення поштового зв’язку: Опрацювавши запит редакції тижневика «Будьмо разом» про надання інформації щодо роботи відділень поштового зв’язку Лебединської територіальної громади з 01 жовтня Дотримуйтесь правил дорожнього руху: На території Сумської області з жовтня по листопад 2021 року проводиться комплекс профілактичних заходів щодо зниження рівня аварійності, попередження дорожньо-транспортних Шановні жителі Сумського району!: 28 червня 1996 року Верховна Рада України, висловлюючи волю громадян нашої держави, спираючись на багатовікову історію українського державотворення, після довгих У Лебедині під час ліквідації пожежі в житловому будинку виявлено тіло людини: 20 жовтня о 13:56 до Служби порятунку 101 надійшло повідомлення про пожежу в будинку по вул. Разіна, в м. Лебедин. Підопригори запрошують на фестиваль борщу: У селі Підопригори Лебединського району, де щороку проводився «Квартал Фест», у цьому році до Дня Незалежності України відбудеться Фестиваль борщу. Прогулянки лісом ВІДМІНЯЮТЬСЯ: Мешканцям Лебединської громади заборонили відвідувати ліси, відповідне розпорядження видав голова Сумської обласної військової адміністрації. Під забороною як прогулянки лісом для цивільного Душа творить, бо в ній живе поет: 13 березня в затишних стінах гуртка «Бісероплетіння», який працює в Центрі позашкільної освіти,  відбувся  творчий захід, на який була запрошена Увага! Шахраї!: Правоохоронці застерігають громадян від необачних угод купівлі-продажу товарів через Інтернет. Спроба продати швейцарський годинник через мережу Інтернет До слова рідного торкнись душею: Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Калиновою, солов’їною називають українські поети нашу мову. Чи відчуваємо велике таїнство живого Поступово приходить до тями місто Тростянець: Наразі 90% міста  залишилися без опалення, світла та води. Більшість будівель потрощені або обгоріли. Про це в інтерв’ю ЗМІ повіомив

21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу на тему: «Живописець, графік, художник, поет: Давид  Давидович Бурлюк».

В його роботі взяли участь історик, краєзнавець, художник-аматор Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Сергій Венгеровський, краєзнавець Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Володимир Кравченко, історик Валерій Малиш, історик, краєзнавець, дослідник генеалогії Олександр Приходько, народна майстриня Людмила Сухих, історик, краєзнавець, поет Анатолій Удод. Науковий співробітник музею Ігор Білоножко нагадав присутнім основні етапи неймовірно цікавої, бурхливої біографії  Давида Бурлюка: «…українець з народження, який ніколи не цурався свого походження, писав російською, певний час проживав в Японії, більшу частину життя прожив у Сполучених Штатах Америки, був «головою Земної кулі». Як його лише не називали: «батьком російського футуризму», «отаманом живописців», «геніальним нахабою», «американським Ван-Гогом». Постать майстра нікого не лишала байдужою».

Чи лише місце народження пов’язує Бурлюка з Україною? Що він думав про це? Сергій Венгеровський процитував слова Бурлюка, які не залишають сумнівів у тому, який край він до кінця свого життя вважав своєю Батьківщиною: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх предків – вільних козаків, які боролися в ім’я слави, сили і свободи. Наше вуличне прізвисько – Писарчуки. Ми були писарями Війська Запорозького. Україна в моїй особі має найвірнішого сина». Не забував митець і свою малу батьківщину. Саме на Лебединщині зароджується любов до образотворчого мистецтва. Початком своєї дитячої творчості він указував 1890 рік, пояснюючи це так: «В цьому ро­ці я став пунктуально вести щоденник і, разом із записами, робив малюнки, основним чином, чи, точніше кажучи, виключно пейзажного характеру. Я малював будинки, дерева, замки і особливо любив малювати кущі бур’янів». Тут же відбувається і його знайомство з поезією Т.Шевченка, яку батько читав українською мовою. А вже у Сумській Олександрівській гімназії Бурлюк отримав від товаришів прізвисько «художник».

Володимир Кравченко ознайомив учасників заходу з мистецьким спадком Давида Бурлюка: на слайдах були представлені картини,  які презентували різні періоди творчості майстра, захоплення модерними мистецькими течіями, експериментами. Досить широко були представлені так звані «Українські мотиви» – картини «Козак Мамай» (1908), «Карусель» (1912), «Кінь блис­кав­ка» (1912), «Мої пращури-козаки на марші» (1912) тощо.

Юрій Бондюк представив на суд глядачів копію картини «Краєвид на морському узбережжі»,  яку Давид Бурлюк написав під час перебування в Японії у 1921 році. Він розповів, чим саме його зацікавила картина, та історію повернення полотна на батьківщину. Нині картина «Краєвид на морському узбережжі» перебуває на зберіганні у Сумському художньому музеї.

Олександра Приходька  зацікавила історія роду митця, адже сам Давид Бурлюк любив розповідати сімейну легенду про походження роду Бурлюків з Криму, від самого хана Батия.

Непосидючий, надзвичайно працьовитий, він залишив чималу поетичну і художню спадщину (фахівці говорять про, як мінімум, двадцять тисяч картин), яка у сьогоднішніх шанувальників мистецтва викликає непідробний інтерес.  І що глибше будемо пізнавати Бурлюка-митця, то більше будемо захоплюватися його неповторним світом, який він залишив нам у своїх творах.

Наші земляки свято бережуть пам’ять про славетного земляка. На його малій батьківщині, в навчальному закладі села Рябушки, діє музей, у якому на чільному місті розміщена інформація про Бурлюка. В колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва зберігається екслібрис Д. Д. Бурлюка (1931р), а в Лебединському міському краєзнавчому музеї розміщена експозиція «Світило Бурлюка зійшло».

Ігор Білоножко,

науковий співробітник Лебединського

міського краєзнавчого музею.

 



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар