Стрічка новин
«Завдання дня: повернути людей на їхні робочі місця, підвищити заробітну плату»: На 23 червня, за словами директора Сумського обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, до центрів зайнятості Сумщини подано понад Поліція Сумщини розшукує псевдобанкіра, який спустошив рахунок жителя Лебедина: Минулої доби мешканець міста Лебедин став жертвою шахраїв. Сума збитку складає 53 000 гривень. Поліція проводить оперативно-розшукові заходи з метою Об’єднані піснею: Кожного року родина Попельнух бере участь у фестивалі «Родинне джерело». Цього року родинний дует у складі Світлани та Маргарити Попельнух Увага, шахраї!: Шановні лебединці! Сьогодні до мене були неодноразові звернення про те, що містом блукають люди, які пропонуючи послуги з перевірки газових Чотири покоління родини: Родина, сім’я... Як багато ці слова значать для кожної людини! Швидко минає час, діти виростають, вилітають з родинного гніздечка. Дні, Навчання машиністів-кочегарів котельні: Обслуговування парових та водогрійних котлів, які працюють на твердому паливі здійснюють робітники за професією «Машиніст ( кочегар) котельної». Ця професія Син попрохав: «Поїхали до «Лебедя»: Меморіал слави «Лебедина пісня» в Лебедині є воістину святим місцем. Він споруджений на честь лебединців і жителів Лебединщини, які полягли ...А спомин повернув у юність: Прочитала в газеті «Будьмо разом» від 19 листопада цього року зворушливу розповідь-пам’ять про курсанта Юрія Молодику під заголовком «Він був Прекрасний спортивний сплав: Це нові враження, нові пригоди та ідеї! Байдарки та паром. Цього разу спортивний клуб інвалідів «Фенікс» похід Пслом провів спільно Фонди музею поповнилися печаткою: Однією з малодосліджених сторінок історії колишньої Української РСР є ста­новлення та розвиток органів внут­рішніх справ на території сучасної України.

21 липня, з нагоди 139-ої річниці з дня народження Давида Бурлюка, у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося засідання «круглого» столу на тему: «Живописець, графік, художник, поет: Давид  Давидович Бурлюк».

В його роботі взяли участь історик, краєзнавець, художник-аматор Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Сергій Венгеровський, краєзнавець Юрій Бондюк, історик, краєзнавець Володимир Кравченко, історик Валерій Малиш, історик, краєзнавець, дослідник генеалогії Олександр Приходько, народна майстриня Людмила Сухих, історик, краєзнавець, поет Анатолій Удод. Науковий співробітник музею Ігор Білоножко нагадав присутнім основні етапи неймовірно цікавої, бурхливої біографії  Давида Бурлюка: «…українець з народження, який ніколи не цурався свого походження, писав російською, певний час проживав в Японії, більшу частину життя прожив у Сполучених Штатах Америки, був «головою Земної кулі». Як його лише не називали: «батьком російського футуризму», «отаманом живописців», «геніальним нахабою», «американським Ван-Гогом». Постать майстра нікого не лишала байдужою».

Чи лише місце народження пов’язує Бурлюка з Україною? Що він думав про це? Сергій Венгеровський процитував слова Бурлюка, які не залишають сумнівів у тому, який край він до кінця свого життя вважав своєю Батьківщиною: «Україна була і залишається моєю Батьківщиною. Там лежать кістки моїх предків – вільних козаків, які боролися в ім’я слави, сили і свободи. Наше вуличне прізвисько – Писарчуки. Ми були писарями Війська Запорозького. Україна в моїй особі має найвірнішого сина». Не забував митець і свою малу батьківщину. Саме на Лебединщині зароджується любов до образотворчого мистецтва. Початком своєї дитячої творчості він указував 1890 рік, пояснюючи це так: «В цьому ро­ці я став пунктуально вести щоденник і, разом із записами, робив малюнки, основним чином, чи, точніше кажучи, виключно пейзажного характеру. Я малював будинки, дерева, замки і особливо любив малювати кущі бур’янів». Тут же відбувається і його знайомство з поезією Т.Шевченка, яку батько читав українською мовою. А вже у Сумській Олександрівській гімназії Бурлюк отримав від товаришів прізвисько «художник».

Володимир Кравченко ознайомив учасників заходу з мистецьким спадком Давида Бурлюка: на слайдах були представлені картини,  які презентували різні періоди творчості майстра, захоплення модерними мистецькими течіями, експериментами. Досить широко були представлені так звані «Українські мотиви» – картини «Козак Мамай» (1908), «Карусель» (1912), «Кінь блис­кав­ка» (1912), «Мої пращури-козаки на марші» (1912) тощо.

Юрій Бондюк представив на суд глядачів копію картини «Краєвид на морському узбережжі»,  яку Давид Бурлюк написав під час перебування в Японії у 1921 році. Він розповів, чим саме його зацікавила картина, та історію повернення полотна на батьківщину. Нині картина «Краєвид на морському узбережжі» перебуває на зберіганні у Сумському художньому музеї.

Олександра Приходька  зацікавила історія роду митця, адже сам Давид Бурлюк любив розповідати сімейну легенду про походження роду Бурлюків з Криму, від самого хана Батия.

Непосидючий, надзвичайно працьовитий, він залишив чималу поетичну і художню спадщину (фахівці говорять про, як мінімум, двадцять тисяч картин), яка у сьогоднішніх шанувальників мистецтва викликає непідробний інтерес.  І що глибше будемо пізнавати Бурлюка-митця, то більше будемо захоплюватися його неповторним світом, який він залишив нам у своїх творах.

Наші земляки свято бережуть пам’ять про славетного земляка. На його малій батьківщині, в навчальному закладі села Рябушки, діє музей, у якому на чільному місті розміщена інформація про Бурлюка. В колекції Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва зберігається екслібрис Д. Д. Бурлюка (1931р), а в Лебединському міському краєзнавчому музеї розміщена експозиція «Світило Бурлюка зійшло».

Ігор Білоножко,

науковий співробітник Лебединського

міського краєзнавчого музею.

 

Додати коментар