Стрічка новин
ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ МОЄЇ РІДНОЇ СУМЩИНИ!: Ідуть роки, але  час непідвладний над пам’яттю народу – пам’яттю про пережите і вистраждане в роки  Другої світової війни! У Як у Лебединському районі борщ варили: Приурочили цю святкову подію, що відбулась 21 серпня в с.Підопригори Лебединського району, до  Дня Прапора та Дня Незалежності України. Розпочато роботи по ремонту дороги Токарі-Межиріч: Спочатку ямковий ремонт від пам’ятника «Катюша» до Токарів, далі – підготовка до будівництва сучасної дороги до Межиріча. У червні закінчується нерест на всіх водоймах: Сумський рибоохоронний патруль нагадує громадянам та рибакам – любителям про терміни закінчення весняно-літньої заборони на лов водних біоресурсів: Не хлібом єдиним...: Так під час карантину можна охарактеризувати роботу водія хлібної машини Лебединського хлібозаводу Миколи Грицини, який підвозить хліб у Кам’яне. …І знову під ялинку: Ви любите подарунки? «Ще б пак!» – вигукнете. Особливо у Новорічні та Різдвяні дні, під ялиночку. Звісно, цьому найбільше радіють Квітнуть узори в душі й на полотні: Надія Лампак з Лебедина має золоті руки і добре серце. За все своє життя не цуралася ніякої роботи, вкладала в Операція пройшла успішно: Як ми повідомляли раніше, наш земляк, родом із Пристайлового, колишній позаштатний автор районної газети «Будівник комунізму» (зараз «Життя Лебединщини»), Наші сучасниці: Сьогодення вимагає від пра­ців­ників поштового зв’яз­ку особ­ливих зусиль. Окрім того, що вони доставляють газети, журнали, іншу кореспонденцію, доводиться ...Тата в армiю забирають: Успішно закінчивши військове училище, Віктор Рогов отримав бажані зірочки на погони і звання лейтенанта. Йому запропонували посаду начальника полігону,

Нині стало престижно випрацьовувати турис­тич­но-­кра­єзнавчі маршрути як для вітчизняних, так і зарубіжних гостей. Посилаю­чись на слова міністра охорони здоров’я п.Ляшка,

що влітку буде пос­лаблення карантину в зв’язку із коронавірусом, сам Бог велів ці маршрути оживити.

Чим відома в цьому плані Лебединщина? Ну, звичайно ж, перебуванням у свій час тут Тараса Шевченка (до речі, 22 травня цього року громадськість відзначила 160-у річницю від дня його перепоховання).

Тому спробуймо уявити, чисто гіпотетично, що до нас приїхала зарубіжна делегація, щоб відвідати місця, пов’язані із Тарасом Григоровичем. З чого розпочнуть високоповажні гості ознайомлення? Звичайно ж, із садиби Залеських, де зберігся один із будинків на початку вулиці Першогвардійська. Тут, за словами місцевих краєзнавців (про це свідчить і меморіальна дошка), у свій час гостював поет. Що побачать зарубіжні туристи? Приміщення оббите пластиком, в якому розміщуються «Стоматологія» і магазин «Secong Hand». Як мовиться, історією тут вже й не пахне. А в свій час був підготовлений проєкт про створення літературно-меморіального музею «Садиба Залеських». Чомусь не склалося…

Куди далі підуть гості? До пам’ятника Шевченку, щоб покласти квіти (пам’ятник, на жаль, поступово руйнується. Правда, нещодавно тут спро­моглися на косметичний ремонт і дещо оживили клумбу). І потім – у Лифине, що біля Ворожби, по розбитій ущент дорозі, де знаходиться садиба Хрущових. Перебуваючи тут, Тарас Григорович зробив декілька пейзажних замальовок, у тому числі й малюнок «В Лихвині», написав вірша «Ой, на горі роман цвіте». Це історично пам’ятне місце. А в якому стані воно зараз? Обнесене парканом (кажуть, належить приватній структурі), заросло бур’янами і поступово руйнується.

Походять гості, розхвилюються і пої­дуть на Тростянеччину, щоб відві­дати реставрований Палац Голіцина, побувати у Круглому дворі, помилуватися іншими цікавими об’єктами, де не забувають наше минуле, нашу історію і дбають про їх збереження…

 

Василь ДАНЧЕНКО.

Додати коментар