Стрічка новин
Безпартійний дід: Було це в період становлення автобусного руху між районами та селами. До цього в села добиралися хто як міг: підводами, До уваги водіїв: з 17 березня діють нові штрафи за порушення ПДР: Завтра, 17 березня, набирає чинності Закон №1231-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі Станом на 21 вересня 2020 року на Сумщині 3117 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 94 осіб (Суми - 55, Шостка - 1, Конотоп - 4, Ромни - 6, Трощили, руйнували, вивозили…: Вдатися до роздумів на цю тему і взятися за написання матеріалу підштовхнув візит на батьківську дачу. Лебединці борються з незаконним розповсюдженням наркотичних речовин: Небайдужі жителі міста зафарбували стіни будівель, зупинок та муралів, де був розповсюджений Telegram канал із продажем наркотичних засобів. Притягнуто до відповідальності 4 громадян за залишене у лісі сміття: За поточний період 2020 року лісовою охороною Лебединського лісгоспу було притягнуто до відповідальності 4 громадян м. Лебедин та районну за Вже 27 років в Україні! : Ви можете покладатися на Креді Агріколь Банк! Наприкінці травня Креді Агріколь відзначив 27 років роботи в Україні. День народження – це 10 травня - День матері: Ганна Михайлівна Лаврінченко може поправу називатися найбагатшою жінкою Кам’яного. І справа не в сріблі-золоті у її господі, як дехто може «Їду, де хочу»: Усі ми хочемо жити в красивому, чистому місті. Але коли бачимо безладдя, звинувачуємо кого завгодно – комунальників, владу, Третина хворих не мають жодних симптомів: На Сумщині третина хворих на коронавірус не мають жодних симптомів. Про це повідомляють у Сумському обласному лабораторному центрі. За даними

Валя, доки сонце ще не піднялося високо, вийшла на город: потрібно ще пройтися по бур’янах. Поглянула на грядку з помідорами: піднялися слабенько, бо весна теплом їх не обігріла.

Але нічого, ще встигнуть піти в ріст. Літо попереду. І зринув у її пам’яті спогад із дитинства. Їй було років з десять. Мама через хворобу із серцем потрапила в лікарню, а тут якраз помідори треба висаджувати. На допомогу їй прийшла сусідка – бабуся Надя:

– Зараз ми покопаємо ямки, заллємо водою, а потім ти бери кущик розсади і обережно клади його в лунку, бо помідори вже трохи переросли, Земелькою зверху присипемо  і ще раз поллємо.

Мама прийшла з лікарні, а помідори стоять, як солдатики. Похвалила доньку, і відтоді садили помідорну грядку разом із нею. Тепер ні перед ким буде похвалитися, мама вже дивиться на все з небес.

Валя взялася знову за сапачку, як почула з сусіднього городу голос сусідки 82-річної Тетяни Марківни:

– Валюшо, ти не допоможеш мені морк­ву прорвати, бо зійшла, як щітка. А я вареників зварю з ягодами, то й підснідаємо удвох, бо одній і їсти не хочеться.

З Марківною вони жили душа в душу. Весь вік вона одна, виховала доньку, яка тепер мешкає з сім’єю в Хар­кові. Кличуть її до себе, але вона не хоче нікуди зі свого подвір’я мандрувати.

– Що я там за сторожа сидітиму? – каже. – Вони по роботах роз’їдуться, а для мене весь день тільки чотири стіни.

Моркву Валя за годину привела до ладу і зайшла до сусідки. Мала сьогодні вихідний на роботі, тому на запрошення Марківни посидіти й погомоніти – не відмовилася.

Вареники з мороженою вишнею були смачними. Свіжі ягоди через холодну весну ще, на жаль, не виспіли.

– Марківно, – озвалася до сусідки Валя, – це Вам пенсію повинні в липні добавити. Чула, на 85 гривень.

– Хіба то добавка? Ціни на все ростуть, то вийде: вони однією рукою дадуть, іншою – заберуть.

– І то так. Чи було таке, щоб цукор коштував по 24 гривні за кілограм? А олія – 60 гривень. Це ж усе необхідне, без нього не обійдешся. Хоча я чула по телевізору, що уряд планує ввести обмеження в ціні на соціально значимі для людей товари.

– Та чи їм вірити можна, Валю! В свою кишеню вони не забудуть покласти, а з нашої дірявої гроші сипляться, як пісок.

– А ще чула, що пільги для проїзду в транспорті видаватимуть на руки грошима. Для чого це? Гроші люди витратять на ліки або продукти, а квитки потім купуватимуть за повну ціну.

– Це вже щось вигадують для себе, – сказала Марківна.

– Я дивлюся щотижня статистику по ковіду по області, так спокій­ніше на душі стає, що він почав відступати, але хворі все ще помирають. Хоча від інфарктів смертність набагато більша. Нервують люди, харчуються, як прийдеться – от і наслідок.

– Я, Валюшо, за своїх переживаю дуже: Харків все-таки – не Лебедин.

– Дасть Бог, Марківно, обійдеть­ся. Ось я Вам ще розповім, як один  трак­­то­рист собі «під­за­робив». Поїхав людям орати город, будучи напідпитку. От і зачепив чиюсь огорожу. Власники викликали поліцію. Від проходжен­ня ­огляду на стан сп’яніння той від­мовився, значить порушив закон. Тепер «орач» заплатить 17 тисяч гривень штрафу та на рік буде позбавлений права сідати за кермо.

– Хай не п’ють, скільки горя від цієї горілки. А куріння! Я в свого сусіда питаю, скільки він щодня тратить на цигарки. Каже, по 50 гривень. А в місяці 30 днів!» От і виходить кругленька сума, яку можна пустити в діло, для сім’ї.

– А ще читала, що в Сумах в одному із крупних супермаркетів покупець купив ковбасу зі… склом. Прийшов, почав скаржитися і так, мабуть, нічого й не добився.

– Вони все рівно сухими з води вийдуть, а людину зроблять винуватою. Краще я пусту юшку їстиму, а не їхню ковбасу. Раніше мати наварить на сім’ю на день три горщики: в одному – борщ, в другому – картопля чи якась каша, а в третьому – кисіль. І живі були. Мені вже 86-й пішов.

– Дай, Бог, до ста Вам дожити. То я вже піду, сапачка на городі зачекалася. Коли що треба, гукайте – я ж поряд.

Марківна усміхнулась і змахнула рукавом непрохані сльози, чи то радості, чи то печалі, що заблистіли на її щоках.

Додати коментар