Стрічка новин
Допоможемо рибі перезимувати: Сильні морози створюють вкрай неспри­ятливі умови для зимівлі риби. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню з повітря, а розчинений у Епідемічна ситуація в Сумській області та Лебединській міській ОТГ: Станом на 16 січня 2022р. показник захворюваності за попередні 14 днів по Сумській області становив 365 на 100  тис. населення, 102: що трапилось? з 10 по 16 серпня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 96 заяв та повідомлень громадян, з них 7 на момент реєстрації містили Наразі для мешканців Сумщини немає потреби евакуюватися, заявив голова Сумської ОВА  Дмитро Живицький: Попри скупчення російської техніки на кордоні з областю, ситуація під контролем. Для того, аби убезпечити Сумщину від повторного вторгнення, ведеться  У Лебедині зекономили мільйон на ремонті дороги: За даними системи публічних закупівель ProZorro, Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради завдяки конкуренції на проведеному 102: що трапилось? З 8 по 14 березня 2021 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 95 заяв та повідомлень громадян, з них 8 на момент реєстрації містили 102: що трапилось? з 13 по 19 квітня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшло 127 заяв та повідомлень громадян, з них 10 на момент реєстрації містили Це вибухонебезпечно!: На території області продовжують мати місце випадки виявлення вибухонебезпечних предметів – боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, а також сучасних засобів 102: що трапилось? з 27 грудня 2021 року по 2 січня 2022 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшла 131 заява та КП «Водоканал»: Трудівники КП «Водоканал» працюють в надзвичайно складних умовах: за будь-якої погоди, у вихідні дні їм доводиться займатися ремонтом, відновленням водопровідної

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

Віра прокинулася вранці від телефонного дзвінка. Включила слухавку і чує: «Сусідонько, я тебе не розбудила? Ти знаєш, мені таке сьогодні наснилося».

Віра впізнала по голосу Уляну Петрівну, яка жила за три двори від неї і з якою вони вже давно товаришували. А та продовжує: «Носила я сьогодні майже цілу ніч воду відрами з річки. А куди виливала, не пам’ятаю. Так утомилась… І до чого б це?» «Уляно Петрівно, тут і гадати нічого! Городні роботи розпочалися. А ще Ви плануєте ремонт у кухні. Це ж робота?! І нелегка. Якби тільки вода чистою була». «Та чиста, Вірочко, без каламуті». «Ну, й добре. Готуйте сніданок спокійно, а вдень іще, може, побачимося».

Віра любить розгадувати сни – і собі, й іншим. Багато літератури про це прочитала. І вірить, що Бог дав сни людині, щоб вони попереджували і про можливі хвороби, приємні й прикрі несподіванки, зустрічі.

Зателефонувавши чоловікові, який поїхав у село до батьків садити город, а їй донька ось-ось має привезти глядіти онучку, Віра взялася готувати сніданок. Заглянула і в соцмережі, скільки за минулу добу в Лебедині захворілих на коронавірус. Ніяк він не дає людям дихнути спокійно. Та й вони іноді почуваються дуже безпечно. Розповідають, у Києві, Харкові ресторани переповнені відвідувачами. А в церквах?! Сама по телевізору бачила, що у Великодню ніч у Києво-Печерській лаврі, як кажуть, яблуку було ніде впасти – і всі без масок!

Невеселі думки перервала 5-річна онучка Даша:

– Ура! Блинчики! – і чмокнула бабусю в щоку.

– Так. Давайте за стіл, поки гарячі!

Донька відмовилася, їй на роботу.

– А ми будемо чаювати, – і зробила Даші чай з молоком, який вона дуже любить.

Потім понесли гарячий сніда­нок кумі Наді: вона живе на сусідній вулиці, і щось у неї спину прихопило. Зробить їй укол і погомонять трішки.

– Вірочко, ти потім сходи в магазин і купи мені засипок, олії, а то, чула, знову все подорожчає. Кілограм гречки коштуватиме, за чутками, до 80 гривень. Я ось пенсію отримала. Ще поки листоноші носять, спасибі їм. З 1 вересня ж треба, щоб у пенсіонерів були банківські картки.

– Я вже до картки, Надю, звикла. В магазинах зручно розраховуватися. Коли тобі треба, знімеш гроші, скільки потрібно.

– А ти, подумала, як людям у селах?! Поштових відділень немає, банкоматів – і подавну. Щоб поїхати в Лебедин, треба за проїзд у маршрутці заплатити, дочекатися її. От будуть немічні люди просити сусідів, доручати їм картки, всі дані. І не дай, Бог, якийсь злодій перестріне в полі! А скільки поштових праців­ників постраждає від скорочення!

– Так, я згодна. До європейців нам не рівнятися. Там спочатку створюють для людей всі умови, а потім якісь реформи проводять.

– А ще я, Вірочко, чула, що українські канали будуть в нас відключати. Для чого тоді теле­ві­зори?! Це щоб люди зовсім нічого не знали?!

– Читала я про це. Але як воно все буде, не знаю.

Обмінялися жінки думками про те, що зараз у великих містах людям пропонують послугу «Прибе­ру на цвинтарі. Недорого». Наприклад, за прибирання могили, фар­бування, висаджування квітів беруть у великих містах до 500 гривень. Є спеціа­ліс­ти по шліфуванню, покриттю па­м’ятників лаком. Трапляються, як скрізь буває, й шахраї, що знаходять лазівку для власного збагачення.

– З пенсії такі гроші, звичайно, не заплатиш, – каже Віра, – але я пам’ятаю, як на Мироносницькому кладовищі в Лебедині у 80-х роках минулого століття  доглядала за могилками старенька бабуся (здається, Лариса). Як вона ретельно все робила! До бур’янця вищипувала на могилках траву, садила квіти, посипала пісочком. Може, хтось і платив їй, але це копійки.

Награвшись з котом Яшкою, Даша попросилася додому. На прощання Віра пообіцяла сусідці днями приготувати заливний пиріг з капустою. Донька дала рецепт. Потрібно змішати капусту, терту моркву, порізану цибулю, розтерти в глибокій мисці, посолити, поперчити. Збити в окремому посуді 3 яйця, посолити, залити капусту, додати борошно, ретельно перемішати. І викласти цю суміш у розігріту сковорідку з олією. Обсмажити з двох боків по 2-3хвилини. Потім додати в сковороду трохи води, накрити кришкою і тушкувати на малому вогні 15 хвилин.

Попрощалися. День біжить швидко, а весною він, як кажуть, рік годує. Уляну Петрівну цього дня Віра так і не зустріла. Мабуть, сон їй був у руку: серйозною роботою зайнялась.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар