Стрічка новин
Ми – маленькі козачата: Для українців свято Покрови Пресвятої Богородиці, День українського козацтва і День захисника України – свята, які сим­во­лізують зв’язок поколінь і Прийшов іюнь – на рибу НЕ плюнь: Мабуть, багато хто чув прислів’я «прийшов іюнь – на рибу плюнь!». У цьому переконані ті, хто не займається риболовлею. Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та На Лебединщині знищено один боєприпас часів Другої світової війни: 15 березня о 17:00 піротехнічною групою Міжрегіонального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій (м. Ромни) знешкоджено застарілий Конкурс продовжується!: Мене ковід не лякає, В ліс осінній поспішаю, САКВИ САМОВИДЦЯ: До нової книги Василя Пазинича ввійшли окремі газетні вірші, які були написані впродовж крайнього десятиріччя. Тут – філософія, іронія, образність 102: що трапилось? з 30 листопада по 6 грудня  2020 р.: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції надійшла 81 заява та повідомлення громадян, з них 9 на момент реєстрації містили Чарівна музика математики Олександра Борисенка: Нам, випускникам мехмату 1981 року, можна сказати, пощастило двічі в житті. Перший раз – коли нас для захисту диплома «прикріпили» Поліція розшукує шахрая, який спустошив банківський рахунок 50-річної жінки: Зловмисник, під приводом розблокування нібито заблокованої банківської картки жінки, дізнався необхідну йому конфіденційну інформацію та заволодів грошима у сумі 20 Лебединщина в сумському районі: Несподівана і шокуюча для всіх лебединців звістка про зміну адміністративно-територіального устрою регіону, зокрема віднесення Лебединщини

Маю в господарстві кота і собаку й іноді дуже дивуюся, коли вони відмовляються пити молоко, або зїсти шматочок ковбаси. Понюхають – і відходять.

Напевне, інстинкт їм підказує, що їжа не натуральна і буде їм на шкоду. Тоді й мені зрозуміло, що їсти цього не потрібно. Чому ж нам пропонують в магазинах такі «делікатеси», яких і коти не їдять?

Моя мама працювала у ковбасному цеху на м’ясокомбінаті. Виготовляли там ковбасу, різні копченості. Вона розповідала, що санепідемстанція ре­тельно все перевіряла, контролюва­ла якість. Та лебединці й самі пам’ятають, якими пахощами наповнювався відділ у «тридцятому» магазині міськторгу, коли туди привозили ковбасні вироби з Лебединського м’ясокомбінату. Вдома відріжеш шматочок, а ковбаса аж солодкувата, і така пахуча!

Зараз же прилавки магазинів забиті ковбасами. А принесеш додому – й коти не їдять. Пенсіонери, як правило, купують, що подешевше. В ній, звичайно, різні добавки для смаку і запаху, але ж домашні улюбленці від такої ковбаси відвертаються, а просять курячу голівку або крильця. Ніхто тоді й не думав, що будемо так жити. Часи були важкі, а продукти – натуральні. Тепер же домашня «комісія» нас попереджає: це можна їсти, а це – ні! Лариса ЦЕБРО, м.Лебедин.

Додати коментар