Стрічка новин
Невтомна, метка, працьовита: На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, Конкурс продовжується!: Мене ковід не лякає, В ліс осінній поспішаю, Учасники організованих груп підозрюються у вчиненні тяжких злочинів: За матеріалами Управління СБУ в Сумській області пові­домлено про підозру п’ятьом мешканцям Сумщини та Харкова, які у складі двох організованих Владислав БУХАРЄВ, Почесний громадянин Лебедина: «Для мене цей край дуже дорогий. Тут закопана моя пуповина, тут могили моїх родичів, тут: – Шановний Владиславе Вікторовичу, у черговий раз Ви відвідали свою малу батьківщину. Що на цей раз покликало Вас у неблизьку Перемога в МIжнародному конкурсI «ProFest»: 30 травня цього року в Києві відбувся дистанційний Міжнародний конкурс-фестиваль творчості «ProFest» за інформаційної підтримки Міністерства Зимовий гриб – це реальність: Активно вирощувати і збирати зимовий гриб у нас розпочали лише 10-15 років тому. А особливою популярністю він користується в Азіатських Стан захворюваності на СОVID-19 на Лебединщині: За жовтень поточного року в міськрайон­ний відділ надійшло 573 екстренних повідомлення від сімейних лікарів про підозри захворювань на СОVID-19, Станом на 17 вересня 2020 року на Сумщині 2724 випадків захворювання на коронавірусну інфекцію.: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 84 осіб (Суми - 47, Шостка - 2, Конотоп - 4, Охтирка - 5, Що таке родинне щастя?: Дивне запитання. Якими категоріями, розмірами виміряти його? Кожна людина підходить до тих вимірів по-своєму. Одні думають, якщо збудували не дім, Міні-побрехеньки: – Манько, а хто тобі поставив під око фінгал? – Чоловік мій.

У непростому сьогоденні багато що дошкуляє людині: мізерна зарплата, непомірні ціни за комуналку, наспіх «зшиті» реформи, коронавірус  тощо.

Але найбільше проблем виникає, коли вона залишається за бортом трудового човна. І кидається тоді в пошуках заробітку хоча б якого-небудь, навіть не за фахом. Або ж мандрує за кордон. Та не всім і там, «за бугром», вдається влаштуватися належним чином. Українці змушені працювати по дванадцять годин на різних роботах, не розгинаючись, і при цьому, інколи, відчувати презирливе ставлення до себе. Чому так?

Бо в державі належним чином не дбають про громадян. Чому, наприклад, більше на папері, ніж на ділі, нові робочі місця? Чому держава із колись промислово-індустріальної перетворюється в аграрну? Чому не розвивається економіка? Чому, чому, чому… Відповідей на ці важливі для людей питання немає. А звідси – серйозні проблеми. Нещодавно у ЗМІ прозвучала інформація (та й на офіційному сайті Пенсійного фонду вона є), що дефіцит Фонду з початку року складає 7,5 млрд. грн. Кошти недоотримали за всіма основними показниками. Згідно з опублікованою статистикою, в січні-березні Фонд витратив 124,1 млрд. грн., а отримав лише 116,6 млрд. У березні надходження від єдиного соціального внеску склали 23,3 млрд. грн. при запланованих 24 млрд.грн., а в першому кварталі цього року цей показник склав 66,2 млрд.грн., що на 3,3 млрд. грн. менше очікуваного показника. А де ж узятися тим надходженням, якщо головний поповнювач Фонду – економіка – в нашій країні «в загоні»? Пригадайте, скільки промислових підприємств працювали тільки в нашому місті? І вся їхня продукція була потрібна людям, а в Пенсійний та інші фонди йшли солідні відрахування. Тепер же від них і сліду не залишилося, хіба що фундамент.

Як виживати місту в цій ситуації, як вирішувати соціальні питання? Лебедин став таким собі «сіреньким» містечком, яких у державі чимало. Чи дасть позитив децентралізація по розвитку і розквіту міста та відновленню сіл? Беруть сумніви. Бо для цього потрібен солідний бюджет. А звідки візьмуться кошти, коли працюють у ньому лише бюджетна сфера і малий та середній бізнес. І той особливо потерпає від коронавірусу.

А чи в країні всі бідують і з розумінням складної ситуації «затягли пояси»? Ага, щас! Такий приклад. У минулому році понад 1 млн. грн. задекларував 21 громадянин Сумської області, що на 10 громадян більше в порівнянні із позаминулим роком. А оті палаци за кордоном, яхти, по кілька квартир, автомобілів? Невже вони придбані за власні кровні? І це тоді, коли більш ніж сорок відсотків українців знаходяться за межею бідності! Ні, ми чужих грошей не рахуємо. Але якось дивно виходить: для одних біда, а для інших – мать родна. Такими темпами, мабуть, ми в Україні не скоро заживемо по-європейськи.    

Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар