Стрічка новин
102: що трапилось? з 27 квітня по 3 травня 2020 року: Протягом звітного періоду до Лебединського відділення поліції на­дійшло 155 заяв та повідомлень громадян, з них 12 на момент реєстрації містили Команда молодості нашої: Ні, це не зустріч однокласників. Це крутіше! Днями вдруге, через 11 років після першої зустрічі, зустрілася легендарна команда КВК Лебединського Не хлібом єдиним...: Так під час карантину можна охарактеризувати роботу водія хлібної машини Лебединського хлібозаводу Миколи Грицини, який підвозить хліб у Кам’яне. Що на Лебединщині?: Станом на 9:00 21.04.2020р. на самоізоляції під медичним наглядом лікарів знаходяться 27 осіб, прибулих з-за кордону. З них 17 у З минулого межиріцьких хуторів: У кінці XVIII ст. межиріцьких і хутірських військових обивателів, колишніх козаків, царський уряд зарахував до державних селян, які, будучи юридично З Днем працівників сільського господарства!: Виплати одноразової допомоги у розмірі 1000 гривень: Марина Лазебна: Після набрання чинності змін до держбюджету потрібно близько 5 днів для того, щоб розпочати виплати. Рішення парламенту дає Золотом позначенi роки: Наші ювіляри Анастасія Василівна та Володимир Сергійович Вельбой – надзвичайно чудові люди! Все, чого торкаються їхні золоті руки, викликає захоплення Її вибір – стати військовим: Знайомтеся: наша землячка Марина  Кубрак. Правда ж, симпатична дівчина у військовій формі! Вона народилася, зростала й навчалася свого часу в Лебединське бюро правової допомоги РОЗ’яснює: Про азартні ігри в Україні: 13 серпня цього року набрав чинності Закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор».

У непростому сьогоденні багато що дошкуляє людині: мізерна зарплата, непомірні ціни за комуналку, наспіх «зшиті» реформи, коронавірус  тощо.

Але найбільше проблем виникає, коли вона залишається за бортом трудового човна. І кидається тоді в пошуках заробітку хоча б якого-небудь, навіть не за фахом. Або ж мандрує за кордон. Та не всім і там, «за бугром», вдається влаштуватися належним чином. Українці змушені працювати по дванадцять годин на різних роботах, не розгинаючись, і при цьому, інколи, відчувати презирливе ставлення до себе. Чому так?

Бо в державі належним чином не дбають про громадян. Чому, наприклад, більше на папері, ніж на ділі, нові робочі місця? Чому держава із колись промислово-індустріальної перетворюється в аграрну? Чому не розвивається економіка? Чому, чому, чому… Відповідей на ці важливі для людей питання немає. А звідси – серйозні проблеми. Нещодавно у ЗМІ прозвучала інформація (та й на офіційному сайті Пенсійного фонду вона є), що дефіцит Фонду з початку року складає 7,5 млрд. грн. Кошти недоотримали за всіма основними показниками. Згідно з опублікованою статистикою, в січні-березні Фонд витратив 124,1 млрд. грн., а отримав лише 116,6 млрд. У березні надходження від єдиного соціального внеску склали 23,3 млрд. грн. при запланованих 24 млрд.грн., а в першому кварталі цього року цей показник склав 66,2 млрд.грн., що на 3,3 млрд. грн. менше очікуваного показника. А де ж узятися тим надходженням, якщо головний поповнювач Фонду – економіка – в нашій країні «в загоні»? Пригадайте, скільки промислових підприємств працювали тільки в нашому місті? І вся їхня продукція була потрібна людям, а в Пенсійний та інші фонди йшли солідні відрахування. Тепер же від них і сліду не залишилося, хіба що фундамент.

Як виживати місту в цій ситуації, як вирішувати соціальні питання? Лебедин став таким собі «сіреньким» містечком, яких у державі чимало. Чи дасть позитив децентралізація по розвитку і розквіту міста та відновленню сіл? Беруть сумніви. Бо для цього потрібен солідний бюджет. А звідки візьмуться кошти, коли працюють у ньому лише бюджетна сфера і малий та середній бізнес. І той особливо потерпає від коронавірусу.

А чи в країні всі бідують і з розумінням складної ситуації «затягли пояси»? Ага, щас! Такий приклад. У минулому році понад 1 млн. грн. задекларував 21 громадянин Сумської області, що на 10 громадян більше в порівнянні із позаминулим роком. А оті палаци за кордоном, яхти, по кілька квартир, автомобілів? Невже вони придбані за власні кровні? І це тоді, коли більш ніж сорок відсотків українців знаходяться за межею бідності! Ні, ми чужих грошей не рахуємо. Але якось дивно виходить: для одних біда, а для інших – мать родна. Такими темпами, мабуть, ми в Україні не скоро заживемо по-європейськи.    

Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар