Стрічка новин
Жiнка з великим серцем: З приходом весни прокидається земля, розквітає природа. У такі сонячні весняні дні 1 травня у с.Кам’яне народилася дівчинка Ніна. Вона Перемога Валерії Петренко: Надзвичайно приємною подією для Лебе­дин­ського педагогічного коледжу стала пе­ремога студентки 541 групи Валерії Пет­ренко у фінальному етапі Х Міжнародного Вбивці загрожує довічне ув’язнення: Лебединським відділом Сумської окруж­ної про­куратури затверджено та 31 березня 2021 року направлено до суду обвинувальний акт стосовно 31-річного чоловіка, Чемпіонат МКЗ КДЮСШ Суми з боксу: 28.08-29.08.2020р. у м.Суми відбувся Чемпіонат МКЗ КДЮСШ Суми з боксу. За підсумками змагань у заліку команди ОДЮСШ Колос п'ять золотих У Сумській області зняли карантин по АЧС: Як повідомлялося раніше, 4 серпня поточного року в Лебединському районі був зареєстрований спалах африканської чуми свиней. Є загроза задухи риби: Щороку у зимовий період із встановленням льодового покриву на водоймах виникає загроза задухи риби. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню Станом на 14 вересня 2020 року на Сумщині 2502 випадки захворювання на коронавірусну інфекцію: За минулу добу Covid-19 підтвердили у 101 особи (м. Суми - 46, Шостка - 8, Конотоп - 15, Охтирка - Чорнобиль – скорбота пам’яті людської:   Невблаганно спливає час. Але не старіє пам’ять. Вона повертає нас до жахливої трагедії, що сталася 35 років тому. 26 квітня Далеке, але таке близьке: Весна. Краса. Травень. Цей місяць почи­нається зі свята, що називається Першотравень. Його святкування – це при­віт весні. В усьому світі Безпечний великдень: Наближається одне з найбільших релі­гій­них свят – Світле Христове Воскре­сіння (Великдень). За традицією в цей день проходять урочисті релігійні заходи,

На горизонті мого життя горить і горітиме найяс­кра­віша із зірок – зірка мого дитинства – село Грунь. Моє рідне село уособлює в собі не тільки велич природи,

а й працьовитих, доброзичливих, дружніх і дуже співучих людей. Я пам’ятаю і пам’ятатиму тебе завжди, моя колись квітуча мала батьківщино!

 

Ода Груні

Маленькі села й хутори –

Слобода, Марусенки, Падалки,

Галушки, Грицини,

Розкинувшись на берегах ріки,

Колись зростали й процвітали,

А тепер із карти позникали.

                                х Х х

Спочатку річка Грунь тече струмком,

А в росянистих луках – розливається.

Стоїть село на річці Грунь

І Грунню називається.

 

Ліворуч річки – Грунь Велика,

Праворуч річки – Грунь Мала.

Збудована уся інфраструктура,

В людей покращилось життя.

               

Колись Кокоша збудував завод цегельний.

Цех шиферний, комори для зерна,

Гараж, свинарник, ферми нові,

Бригаду тракторну у полі,

Механізовано було токи.

Конюшні в кожній із бригад,

Пологовий будинок, ФАП,

І магазин, і клуб – все для людей

Таким же був він – корифей!

А яблуневий сад який заклали?!

Там ще вирощували помідори й огірки.

Лененко керував цим господарством,

А всі ж допомагали залюбки.

 

Під кожний двір стовпа вкопали,

Електрик Патраков поначіпляв дротів,

Тоді від «дизеля» з Малої Груні

Неслося світло в кожний дім.

 

Від графа Капніста - школа дісталась,

Учні в дві зміни спочатку навчались,

Та стало дітей дуже багато,

Змушені школу добудувати!

 

Педколектив був чималий і дружній,

Знання давали нам міцні й потужні!

Шана й подяка усім вчителям,

За Ваші старання – уклін низький Вам!

                                х Х х

Важкі двохтисячні роки

Змінили людські долі навіки!

Хто зміг, той виїхав давно.

Залишивши спустошене село.

 

Колись село росло й цвіло

Між мальовничих пагорбів.

Тепер ми згадуєм його

Лише у нашій пам’яті.

 

2021-й рік. Села на карті вже немає...

Живе лишень тут 5 осіб

(Олексій Бороденко, Марія Підопригора,

           Надія Бороденко, Микола Левченко,

           Олександра Левченко),

Та як живуть вони, не знаю.

Їх сам Господь оберігає!

х Х х

Щорічно у червні, – останньої суботи,

У всіх односельців – одна лиш турбота:

«Дійти чи доїхать до рідної Груні?

На зустріч! На зустріч!» –пульсує у скронях.

 

Летять у село, як птахи з усієї Вкраїни:

З Донецьких степів, Дніпра, Харківщини,

Полтави, Одеси, Києва, Криму,

Черкас і Луганщини, з рідної Сумщини.

Летять туди, де вже немає нічого,

Ні рідної хати, ні навіть до неї дороги.

 

Зустрічі! Зустрічі! Бажані, ждані!

Скільки емоцій даруєте нам!

Радості сльози, надій сподівання

І фото на пам’ять – на згадку всім нам!

 

На фото: Свято зустрічі.

Світлана СІМОНОВА (КОЛДОВСЬКА),

м.Суми.

Додати коментар