Стрічка новин
Уривки Лебединських розмов: Зустрілися двоє знайомих, які довго не бачилися, на автостанції в Лебедині: – Я оженився вдруге і вдруге нещасливий. Нерест – 2021: Підходить період нересту – це найбільш важливий період у житті риби, а тому в цей час, як ніколи, рибі потрібні Леонід Решетнік: «Ось так і пишу… Про життя»: Наші читачі, певно ж, насолоджуються, тішаться, веселяться від надрукованих у кожному із куточків гумору «У реп’яХАХ» гумористичних ряд­ків, автором яких Ти - мені, я - тобі: Поговоривши з сусідками, іноді багато корисних порад почуєш – і по веденню домашнього господарства, і по кулінарії. Ось деякі з Лебединці переглянули спектакль «Мина Мазайло»: «Мина Мазайло» – п’єса українського драматурга Миколи Куліша, за авторською режисерською версією - соціально-національна драма. Режисер вистави Ще раз згадаймо невинних жертв голодомору: Майже 90 років тому на благодатній українській землі сталася жахлива трагедія – Голодомор 1932-1933 років. Це національна катастрофа є раною,  Кращі юні науковці Лебединської громади 2021 року:   Кінець березня 2021 року ознаменувався найвагомішим змаганням інтелекту серед учнівської молоді Сумщини – обласним етапом Всеукраїнського конкурсу-захисту Міні-побрехеньки: – Манько, а хто тобі поставив під око фінгал? – Чоловік мій. Уривки Лебединських розмов: Спілкуються на автовокзалі два молодих чоловіка, які, як виявилось, чекають автобуса на Київ: – Ох, і слово ж вигадали – діджіталізація. Здоров’я - понад усе!: За минулий тиждень, з 29.03. по 4.04.2021 р. включно, по Лебединській міській об’єднаній територіальній громаді зареєстровано 223 хворих на COVID-19.

Щороку у зимовий період із встановленням льодового покриву на водоймах виникає загроза задухи риби. Внаслідок утворення криги припиняється надходження кисню з

повітря, а розчинений у воді кисень зв’язується з органічними речовинами, що розкладаються на дні водойм, під час яких у воду потрапляють отруйні для риби гази: метан, сірководень, аміак та інші, які прискорюють її загибель. Ці фактори спричиняють поступове зниження вмісту розчиненого у воді кисню до критичних норм (3 мг/л при нормі 8-12 мг/л), що сприяє виникненню явищ задухи. Як наслідок, масова загибель риби, інших водних живих організмів.

За науковими даними мінімум вмісту кисню (мг/дм3) у воді в зимовий період для виживання різних видів риб різний: щука, окунь, плітка, короп, лящ – 4,0; білий амур - 3,0. Найбільш витривалими до вмісту кисню є в’юн - 0,8, карась сріблястий - 1,0, лин - 2,0. Мінімально допустима рибогосподарська норма становить 4,0 мг/дм3.

Найкращим заходом попередження задухи є прорубування лунок (для забезпечення доступу атмосферного кисню). А щоб ці лунки не замерзали та довго слугували джерелом насичення води киснем, потрібно в них вставляти снопики, виготовлені з трубчастих стебел рослин (наприклад тих, які ростуть по берегах водойм).

Також потрібно проводити механічну аера­цію води. Існує багато шляхів її здійснення. Загальний принцип аерації полягає в тому, що шляхом декількох перепадів рівня води чи стікання її по кризі вона взаємодіє з атмосферою, збагачуючись на кисень та звільняючись від отруйних газів.

Працівниками Сумського рибоохоронного патруля протягом зимового періоду постійно проводиться моніторинг умов зимівлі водних біоресурсів. На водоймах, найбільш схильних до виникнення явищ задухи, спільно з громадськими інспекторами проводяться роботи з їх попередження. Так, у січні держінспекторами проведено забір води з водойм області. За результатами вимірювань відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції, у Сумській області вміст розчиненого кисню у воді на водоймах Сумщини в нормі і складав: від 13 до 15 мг/дм3.

Сумський рибоохороннй патруль закликає всіх рибалок області, орендарів ставків та взагалі всіх небайдужих громадян допомогти рибі перезимувати, попередити масову загибель водних живих ресурсів у ставках, озерах, водосховищах області шляхом прорубування та облаштування лунок. Такі роботи слід виконувати обережно, із дотриманням заходів безпеки на кризі.

Про всі випадки ускладнення екологічного стану, виявлення передумов виникнення задухи інформуйте на телефон «гарячої лінії» Сумського рибоохоронного патруля: (096) 838-25-70 та (0542) 77-90-13. Спільними зусиллями збережемо рибні ресурси!

Олександр Непочатов,

начальник Сумського

рибоохоронного патруля.

Додати коментар