Стрічка новин
Здоров’я - понад усе!: За минулий тиждень, з 29.03. по 4.04.2021 р. включно, по Лебединській міській об’єднаній територіальній громаді зареєстровано 223 хворих на COVID-19. Дорогі брати і сестри!: Наближається велике свято – Покрова Пресвятої Богородиці. Всі ми молитовно приходимо до Божої Матері, коли просимо за рідних, діточок, близьких Верховна Рада відкрила ринок землі в Україні: Закон про ринок землі підтримала більшість народних депутатів. На позачерговому засіданні Верховної Ради України в ніч з 30 на 31 Легенда від Андрійка: У дядька Петра під двором на вулиці росте береза. Років їй так багато, що вже й не пам’ятає. Скільки разів Консультант: А було це на Лебединщині, коли активно розвивалось сільське господарство, переробна промисловість, будувались ракетні бази, вдосконалювалась авіація Її життя, мов промінь сонця: У кожної людини, як писав Тарас Шевченко, своя доля і свій шлях широкий. Так і в Ніни Чхун із с. Шановні працівники редакції газети «Будьмо разом»! : Щиро і сердечно вітаємо вас із 22-річ­чям виходу першого номера вашої газети. Газета – чернетка історії, сказав хтось із відомих. Залишатися на Свята вдома радить мешканцям Сумщини військова адміністрація. Є висока ймовірність провокацій: Сьогодні у своєму відеозверненні голова Сумської ОВА Дмитро Живицький закликав жителів Сумщини не ходити в Пасхальну ніч до церков. Провели профілактичний рейд: Нещодавно в м. Лебедині Сумського району працівники підрозділу Державної служби України з надзвичайних ситуацій разом із працівниками Лебединського міського центру Коротко про ситуацію у звільненому Тростянці: - третій день поспіль привозимо туди необхідну допомогу; - швидкими визозимо важких поранених до найближчих лікарень. В Тростянці лікарня не працює,

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

В українській мові слово «держава» двозначне. У пункті 1-у 10-ї статті Основного Закону «Державною мовою в Україні є українська мова» не визначено, якій державі належить

мова, тій, що має символи чи політичній надбудові. З нього випливають нехтування мовами національних меншин і офіційно-діловим стилем української мови, тобто дозвіл на використання у офіційних документах всього того, що залишилося від української мови без офіційно-ділового стилю.

Отже, пункт 1-й 10-ї статті неправомірний. Ця гірка правда лежить на поверхні. Але у своєму оці пенька не видно.

До чого ж ми докотилися у своєму невігластві:

у суперечках на мовному грунті країна розкололася;

з метою поширення вживання української мови приймаються насильницькі закони, що викликають образу і супротив, появу ябедників і донощиків, крайнього радикалізму, здатного на вбивство, замість того, щоб поширювати її вживання у цивілізовані способи;

стильовим суржикомукраїнської мови сфальсифіковані інші статті Конституції, що привели народ  до безправ’я  і зубожіння.

Так, у 3-й ст. Конституції,  всупереч правилам стилістики, вжито художній засіб — уособлення, що змінило суть положення на протилежну. І воно зазвучало неправомірно: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність». Відповідальність — це кара і відшкодування. Тож державу начебто можна посадити за грати, а конкретний державник-злодій звільняється від відповідальності всупереч положенню 1-ї ст. «правова держава».

Стаття 5-а художнім образом «джерело влади» як лопатою усуває владу від народу, і вже «безгоспна» влада беззастережно стає державною, що теж не відповідає декларації статті 1-ї  «демократична держава».

Таким чином політична надбудова узурпувала не лише українську мову у всій її повноті, крім офіційно-ділового стилю, але і право, і владу.

І сьогодні «великий борець» за добробут народу, маститий  політик з ОПЗЖ, депутат Верховної Ради України пан Вадим Рабінович мовби не помічає того і після кожної промови перед народом вигукує: «Власть принадлежит народу!»

Певно пан відволікає співгромадян від боротьби за владу, щоб у разі перемоги його партії на виборах  знову посісти владне місце. Тут немає нічого особистого — пан Вадим Рабінович згаданий як збірний образ.

 Коли влада належить народу, мало сенсу боротися за державне крісло. А коли Держава правова, немає сенсу красти— посадять.

Якби автор  10-ї статті у її другому пункті не виправдовував езопівською мовою неправомірний перший пункт, на цьому можна було би поставити крапку. Та із відомих міркувань  він не міг сказати прямо, що в українській мові немає офіційно-ділового стилю, тому що вона "всебічно нерозвинена". Правильно міркував: за таке можуть і по шиї дати. Тому що негативне оцінювання мови, а тим більше оприлюднення тієї оцінки, особливо у конституційній статті, дії вкрай аморальні, неетичні і образливі. А відтак автор вдався до іносказання: "Держава забезпечує  всебічний розвиток… української мови."

Дане положенняне має змісту у прямому значенні, тому що мова — це стихія, як грім і блискавка. Впливати на її розвиток неможливо. Вона стихійно  зароджується у глибині епох і спонтанно розвивається народом у процесі еволюції суспільства поряд з культурою. Але негативна оцінка якості мови з цього положення випливає. І ніхто не назве заходи, що вжиті для її «всебічного розвитку».

Чи так говорив справжній патріот Русі Іван Тургенєв про свій «могучий русский язык»?! І в українській мові неменше засобів, щоб без викривлення точно передавати нею не лише зміст поезій самого Олександра Пушкіна, але і їхню емоційно-психологічну складову!

Тобто наперекір усім утискам народу в минулому українська мова розвинулася не гірше, ніж руська. До того ж вона ще й співуча.

У пункті 3-му 10-ї статті без потреби, хіба щоб заспокоїти етнічних українців, під одну гребінку негативно оцінюються мови національних меншин. Принижені всі. Адже яка мова, такий і народ: хто "всебічно", а хто просто нерозвинений.

 

Звернення

Прошу президента України, голову Верховної Ради України, Національну спілку журналістів України, Спілку письменників України, Інститут мови, небайдужих громадян підтримати наступні пропозиції.

Пропозиції

Щоб полегшити і прискорити роботу Верховної Ради України щодо капітального ремонту Конституції України з метою зупинити розбрат народу, пропоную їй по собівартості купити у мене  новий текст 10-ї статті у такій редакції:

«Всі мови громадян України є рівними у гідності.

Засобом діяльності політичної надбудови є офіційно-діловий стиль української мови».

Тут логічно доводжу державність усіх мов України. Перший пункт запропонованої редакції статті — це приклад категоричного імперативу (за І.Кантом). За його принципом також побудована стаття 21-а Основного Закону про рівність у гідності усіх людей. Отже, якщо усі люди і їхні мови рівні у гідності, а українська мова є державною (належить тій державі, що має символи), то і всі інші мови громадян України є державними. І грунту для розбрату не залишається.

Другий пункт запропонованого тексту статті введений за правом державоутворюючого етносу та згідно з пунктом 2-м, статті 2-ї «Україна є унітарною державою». Він перекриває шлях до фальсифікації статей Конституції стильовим суржиком, а вся стаття не дає можливостей для прийняття антинародних законів. І тут для розбрату немає грунту.

Нехай наша Вітчизна говорить і співає дзвінким різномов’ям без штрафів й інших утисків! Хай живе Україна без ябедників, донощиків і позивайлів! Хай всі мови розвиваються у природний спосіб.

Пропоную також виключити з Преамбули до Конституції комічний 6-й пункт про відповідальність перед Богом і т.д. Преамбула — не водевіль, щоб сміятися.

При коригуванні Конституції не слід забувати, що держава за юридичним визначенням є об’єктом права, а не суб’єктом. ЇЇ дії направлені лише на неї.

Борис  Пасюга ,

філолог і журналіст,  член НСЖУ і Гільдії редакторів-ветеранів ЗМІ Сумської області

066-90-47-442



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар