Стрічка новин
Сон в руку: Віра прокинулася вранці від телефонного дзвінка. Включила слухавку і чує: «Сусідонько, я тебе не розбудила? Ти знаєш, мені таке сьогодні Між нами, сусідами: Влітку вдома справ багато. - Гришо, – гукнула Варвара Павлівна до чоловіка. – Піди на город і копни декілька кущів картоплі. Надійний друг і порадник: Коли ти вже давно на заслуженому відпочинку, а ще й доймають різні хвороби, тоді поринаєш у далеке минуле,коли все було Національній поліції - 5 років: 4 липня українські поліцейські відзначають своє професійне свято. Національній поліції України цього дня виповнюється 5 років. Із Днем Перемоги!: Ветерана Великої Вітчизняної війни Олександра КУТКОВОГО добре знають у нашому  місті. Зараз йому вже 97 років. Олександр Васильович був частим На колесах: До першої столиці України  мене покликала презентація альманаху «Харківський міст». Після вдалих поетичних спроб у  роки юності мені довелося зробити У школах Лебедина встановили інтерактивні дошки: Усі без винятку школи Лебедина нещодавно були забезпечені новими мультимедійними інтерактивними дошками та іншою комп’ютерною технікою. Уривки Лебединських розмов: Розмовляють дві жіночки: – Спочатку на тих людей, які ходили без масок, всі дивилися з великою підозрою і остерігалися їх… Щоб не трапилось біди: Зважаючи на те, що, зазвичай, під час Новорічних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки На Сумщині поліцейські затримали грабіжника та двох крадіїв: З початку року працівниками поліції Сумщини було розкрито 314 крадіжок чужого майна та 34 грабежі. Лише за минулу добу поліцейські

Наші ювіляри Анастасія Василівна та Володимир Сергійович Вельбой – надзвичайно чудові люди! Все, чого торкаються їхні золоті руки, викликає захоплення й повагу.

І це не дивно, адже вони талановиті, працьовиті, з уважним і чуйним серцем, гарні батьки, турботливі дідусь і бабуся.

Познайомилися вони ще у шкільні роки, у Карпилівській сільській школі Охтирського району, куди Володя ходив із сусіднього села Гусарщина, а Анастасія – з хутора Мигулін Московськобобрицької сільської ради. Із шкільної лави в них зародилося світле почуття. Потім міцніло, коли після закінчення восьми класів Володимир два роки мотоциклом їздив з Охтирки, де він навчався на водія, до Лебедина на побачення з Анастасією, де дівчина оволодівала в СПТУ професією маляр-штукатур.

У далекому 1971 році, коли нареченій виповнилося сімнадцять років, а нареченому йшов двадцятий рік, закохані одружилися. Анастасія Василівна згадує весілля, як її в національному вбранні віз наречений на трійці заквітчаних коней сніжного морозного лютневого дня.

Через рік у подружжя народилася донечка Людмила, згодом – син Віталій. Жили у любові і злагоді, разом ростили дітей, більшість років разом працювали на одному підприємстві – заводі поршневих кілець. Згодом діти подарували їм онуків, донька – двох хлопчиків, а син – двох дівчаток. Любить подружжя, як уся родина збирається разом. Повниться оселя дитячими голосами. Не зчулися, як промайнули роки. За вікном віє вітер, лютує хуртовина, а в серцях подружжя квітує весна. Адже вони відзначають свій золотий ювілей.

Від усього серця бажаємо ювілярам зберегти світлі почуття. Нехай Господь щедро дарує їм здоров’я, світлу радість, сімейні блага на багато-багато років!              

З любов’ю уся велика родина.

Додати коментар