Стрічка новин
У місті на День Незалежності України відкрили меморіал “МІГ-29”: В Лебедині пройшов урочистий мітинг присвячений одразу двом світлим подіям. Однією з них є відзначення дня, Все менше ветеранів серед нас : Все далі від нас лихоліття Другої світової. Цього року відзначаємо 75-ту річницю. На жаль, все менше залишається ветеранів, учасників, свідків Українська Конституція або яблуко розбрату і шлях до єдності: В українській мові слово «держава» двозначне. У пункті 1-у 10-ї статті Основного Закону «Державною мовою в Україні є українська мова» «Дівчата  STEM» Лебединського педагогічного коледжу: Попит на STEM-спеціалістів та спеціалісток  збільшується з кожним роком. Практично 80% робочих місць, які на даний час швидко розвиваються, вимагають Витяг: Молода, енергійна, завзята: Юлія Чеботкевич є надзвичайно різнобічною особистістю. Юлія учениця 8 класу Будильського НВК: ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ, де займає активну Віват, професіонали!: Вже 26 років поспіль проводиться Всеукраїнський конкурс «Учитель року». Для освітян це чудова можливість розкрити власні творчі здібності, заявити про Поїдемо?: Місто, як і вся країна, поступово виходить з карантину, тому громаду надзвичайно цікавить, коли розпочне роботу громадський транспорт? Пожежа – це велика небезпека: Настала зима, тож пожежонебезпечний опалювальний сезон триває. Ризик виникнення пожеж у житловому секторі має тенденцію до зростання. Лебедин – місто, яке вразило литовців: До лютого невелика кількість жителів Литви знали про м. Лебедин, що на Сумщині. Та одна подія повністю змінила

Наше місто поповнилося ще однією довгожителькою. Тетяні Михайлівні МАСЛОВІЙ днями виповнилося 100 років. Народилася вона в с.Нижня Сироватка,

тодішнього Краснопільського, а нині Сумського району в багатодітній родині колгоспників Михайла Павловича і Єфросинії Василівни, де було шестеро дітей.

На долю цієї жінки випало чимало випробувань – страшні 1932-1933 роки голодомору, жахіття Другої світової війни. Після закінчення педагогічних курсів у місті Суми, працювала учителем початкових класів у хуторі Спаське та в рідному селі. У 1947 році була направлена до Лебедина в школу-інтернат для глухих дітей. Там і трудилася вихователем дошкільних груп до виходу в 1981 році на заслужений відпочинок. Але відпочивати Тетяна Михайлівна не звикла, тому, ще 10 років працювала прибиральницею та доглядачкою у музеї В.І.Леніна при Лебединській ЗОШ №1.

Ще працюючи в школі-інтернаті, Тетяна Михайлівна познайомилася з майбутнім чоловіком Георгієм Вікторовичем, який там викладав фізкультуру. Подружжя виростило та виховало трьох дітей: двох синів – Миколу, Олександра і доньку Світлану. Обидва сини – військові. Зараз у запасі, в званні підполковників. Микола Георгійович з родиною мешкає у місті Дніпро, Олександр Георгійович – в Лебедині, зараз проживає разом з мамою. Донька Світлана Георгіївна – педагог, пішла маминою стежиною, працювала вчителем у ЗОШ №1, потім у школі №2 і згодом довгі роки очолювала цей навчальний заклад. Педагогічну освіту отримали і її донька Ольга та онучка Ліда. Тетяна Михайлівна – щаслива бабуся семи онуків, шести правнуків і одного праправнука. Не дивлячись на поважний вік, вона сама себе обслуговує, навіть допомагає сину по господарству. Довгожителька зберегла гостроту розуму і добру пам’ять.

Тож вітаємо Вас, шановна Тетяно Михайлівно, з поважним ювілеєм, бажаємо Вам міцного здоров’я та довгих літ!                                                            

НА ЗНІМКУ: ювілярка разом із сином Олександром.                       

Фото Наталії МАТВЄЄВОЇ.

Додати коментар