Стрічка новин
Поліцейські викрили у шахрайстві жителя Лебединщини: Більш ніж п‘ять тисяч гривень збитку спричинив чоловік своїй сусідці, видуривши у неї спочатку мобільний телефон, а потім гроші. Микола ЧЕРНЕНКО, ветеран сільськогосподарського виробництва: «Було кому працювати і на кого рівнятися»: – Доброго дня, Миколо Івановичу! Знаємо, що Ви родом із Харківщини. А як доля занесла Вас на Лебединщину? – Моя мала  Кваліфікаційна пробна робота за професією “Кондитер”: На високому рівні нещодавно була проведена кваліфікаційна робота із здобувачами освіти групи №42 за професією 7412 «Кондитер» ІІІ розряду. Якісні, але дешеві: Багато ділків скористалися світовою пандемією, аби отримати надприбутки. Зокрема, як вам ціна за медичну маску від Шанс, який не можна втратити: Ці мужні чоловіки мають робітничу професію і багато років життя віддали Лебединському підприємству – ТОВ «Укртранспневматика». Щоб поспілкуватися з трудівниками, Залишаймося друзями і в 2021-ому!: Нинішня осінь прийшла, як завжди, тоді, коли її не зовсім чекали: покоротшав день, стали холодними ночі, не чути співу птахів. Лебединському ЗЗСО І-ІІІ ст.№1 – 140 років: Історія Лебединського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 сягає другої половини XIX століття і пов’язана безпосередньо з відкриттям трьохкласного У Лебедині врятували чоловіка: 13 вересня о 14:30, на лінію екстреного виклику «101», надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги по вул. Сумська в м. Віч-на-віч з головою обласної організації Національної спілки журналістів України, Заслуженим журналістом України Віктором БОЙКОМ: Віктор БОЙКО: «Журналістика – не та професія, яку потрібно рекомендувати. Тут, як кажуть, або – є, або – немає». Лист солдату: Волонтерський загін «Оріон» КЗ СОР «Лебединський педагогічний фаховий коледж ім.А.С.Макаренка» під керівництвом викладача суспільних дисциплін Венгеровського

Шановні читачі тижневика «Будьмо разом», користувачі сайту «Лебедин press»!


Після тимчасового вимушеного припинення випуску газети «Будьмо разом» у зв»язку з воєнними діями, ми знову розпочали її діяльність. При цьому, ми зберігаємо основне спрямування видання – газета для сімейного читання
До того ж, ми розширюємо кордони інформування, щоб стати ближчими до кожного читача. Тож тепер нас можна знайти не лише на сайті, а й у Telegram каналі та facebook.
Тому, якщо хочете про все дізнаватися першими, підписуйтесь на наші сторінки у соцмережах:

https://www.facebook.com/lebedinpress
https://t.me/lebedinpress
Дякуємо, що залишаєтесь з нами!

Координатор сайту Євгеній Чижик.
Із повагою Василь Дацько,

головний редактор тижневика «Будьмо разом» та інтернет-видання «Лебедин press», Заслужений журналіст України.

Село, що розкинулось на узліссі, ніби дрімало під дією літньої спеки. Собаки і ті перестали гавкати, ліниво виглядаючи з будок. Десь здалеку долинав трубний рев бугая.

Дванадцятирічний підліток Юрко копошився біля сінника, придумував кару кішці, що з’їла пташенят синички із збудованої ним хатинки. Він постійно щось майстрував і був рухливим підлітком. Дуже любив свого діда і, постійно жартуючи, щось йому підлаштовував. Колись, замість солі, насипав соди, і дід побіг до баби із скаргою, що втратив смак їжі. Іншого разу заклеїв дідові окуляри скотчем. Дід знову скаржився бабі, що нічого не бачить. А баба каже: «Це ти, діду, дожився вже». Сусідові, що постійно лаявся на дітей, пристроїв пакет з борошном над дверима і ниткою прив’язав. Коли той відчинив двері, борошно висипалось сусідові на лисину. Сусідці, яка ненавиділа дітей, прив’язував до вікна пружину з наколотою картоплиною і довгою ниткою. На стук у вікно баба вибігала на вулицю і нікого не знаходила. Тільки зайде в хату, знову стук у вікно. Баба хрестилася і бігла жаліться сусідам, стверджуючи, що в хаті завелася нечиста сила. В школі під двері учительської насипав гороху. В результаті постраждав учитель фізики, який різко вийшов із дверей, не втримався на ногах і під загальний регіт дітей «проїхався» декілька метрів на сідницях.

Ось такої вдачі був Юрко. Але і його сьогодні чекала несподіванка. З-за рогу вискочив здоровенний бугай і кинувся на підлітка. Той швидко зреагував і видерся по залізній драбині на горище літньої кухні. Одним ударом бугай, як тріску, підкинув драбину і пірнув у провулок.

В цей час з другого кінця провулку з’явилася тітка Марфа. Зустрілись дві «темні сили».

Перша, з горою м’язів, розтрощила й розкидала загороду і стрімголов понеслась на волю, знищуючи все на своєму шляху.

Друга ж, побачивши перед собою страшну і невгамовну силу, перехрестилася, задрала спідницю і ринулася, мелькаючи білими ногами, назад по провулку. Вона бігла з такою швидкістю, що і Ілля Пророк так не їздив по небу на колісниці. Марфа, біжучи, подумала, що це Божа кара за її темні справи. Вона весь час причаровувала, розчаровувала, то зводила, то розводила, то поробляла, то відробляла. «Спаси мене, Господи! - запричитала Марфа, - «Віру прийму! Прихожанкою стану!» Напевне, Господь почув прохання, бо вона побачила напіввідкриту хвірточку, в яку заскочила і закрилася на гачок. Бугай у цей час, побачивши, куди зникла рухома ціль, ударив рогами у хвіртку, яка з усією атрибутикою і разом з підгнившими стовпами впала на землю. Він двома стрибками догнав втікачку, піддів її за саме широке місце і різким кидком могутньої шиї закинув на ганок до чужого господаря. Сам же ринувся городами далі, наводячи жах на селян.

Перелякана Марфа впала на живіт із задраною на голову спідницею і голосно стогнала. На шум з хати вискочив в одних трусах господар і, побачивши оголену, розпатлану і стогнучу жінку, на мить остовпів. Він не міг зрозуміти, що від нього потрібно? Оговтавшись, господар почав піднімати жінку. В цей час з хати вискочила дружина господаря, яка була дуже ревнивою особою. Побачивши таке дійство, схопила пляшку з мінеральною водою і шарахнула свого чоловіка по голові з криком: «Ти що собі дозволяєш? На моєму дворі? В присутності жінки?»

Марфа, насилу підвівшись, пояснила, що її загнав і закинув на ганок бугай. Тільки тоді дружина заспокоїлась і допомогла біглянці змазати обдерті коліна настоянкою із грецького горіха.

Ставши в хаті перед іконами, Марфа стала пристрасно молитись, випрошуючи у Господа прощення за гріхи свої.

Бугай – темна сила, а як подіяла на сільських людей! Імпульсивний підліток, який раніше був неслухняним, став слухняним. Якщо він бешкетував, то односельці кричали: «Іване, випускай бугая!» Юрко відразу насторожувався і тікав додому.

Марфа ж стала набожною, постійно молилася, ходила до церкви і ніколи більше не бралася за недобрі справи.

Кара Божа в образі бугая подіяла.

Олексій ДУЧЕНКО, м. Лебедин.

 



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар