Стрічка новин
На Сумщині за підозрою у вчиненні розбійного нападу поліція затримала двох юнаків: Подія сталася в Лебедині. Як з‘ясували правоохоронці, зловмисники, загрожуючи пенсіонеру сокирою, спочатку вимагали грошей. У ній – сама доброта: За три кілометри від Лебедина розкинулося мальовниче село Чернецьке. В ньому проживає вродлива, чарівна, трудолюбива, добра, щедра, доброзичлива жіночка – У Лебедині сталася жахлива аварія: Водій, який рухався на великій швидкості по вул.Гастелло, 61, не впорався з керуванням та вилетів прямісінько на подвір’я житлового будинку. Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Як давати гроші у борг: До Лебединського бюро правової допомоги звернувся громадянин Н., якого цікавило питання як правильно давати гроші у борг, щоб потім їх Пригадали чудову людину, педагога, науковця: Пливуть роки, ніби птахи у синю даль. Відсвяткував свій ювілей (90 літ) Лебединський фаховий педагогічний коледж ім. А.С. Макаренка. А Це наша історія: В кінці минулого року у видавництві ТОВ «Триторія» вийшла книга Володимира Підлісного «Штепівка та навколишні хутори і села». Президія Сумської  районної ради восьмого скликання: У результаті адміністративно-територіальної ре­форми в Україні був створений укрупнений Сумський  район. До нього ввійшли, крім колиш­­нього Сумського, ще Лебединський, СIм’я - це 7 «Я»?: 15 травня в усьому світі від­зна­чають День сім’ї. Сім’я або родина – соціальна група, яка складається з людей, які, зазвичай, Які спеціальності є найбільш затребуваними на ринку праці Сумщини?: Незважаючи на суворі карантинні обмеження, які діють в нашій області, роботодавці Сумщини продовжують звертатися до обласної служби зайнятості за допомогою У Лебедині зекономили мільйон на ремонті дороги: За даними системи публічних закупівель ProZorro, Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради завдяки конкуренції на проведеному

Прийшовши зі школи, сестрички-старшокласниці Марина і Аня підсіли за гаджети. Бабуся Віра готувала обід, по квартирі розносилися пахощі оладок з яблуками.

– Дівчатка, за стіл, – гукнула бабуся. – А я поки що навідаюся до Валентини Петрівни, поїсти їй віднесу.

Сусідка Віри Матвіївни тиждень тому поверталася з магазину і втрапила ногою в ямку на дорозі. Раптом відчула різкий біль – і ось вердикт лікарів: перелом нижньої частини гомілки. Тепер сидить у гіпсі, сумує. Невістка провідує, привозить харчі, а син Андрій далеко від дому – в Німеччині, як ветеринар працює на місцевого фермера.

– Ось так, Вірочко, – мовила до сусідки Петрівна, – щороку 13 грудня збиралася в мене вся наша родина; 11 грудня – день народження сина, якого назвали на честь Андрія Первозванного, 13-го-православне свято цього апостола. А в цьому році будемо без свого Андрія. Та й для мене яке свято в гіпсі?! Біда та й годі!

– Валюшо, – до весілля, як-то кажуть, все заживе. Тим більше, влада ось-ось карантин оголосить, сидітимемо всі по домівках. Хоча б до церкви на Різдво сходити.

– Церкви, я думаю, не повинні закрити, люди ж туди молитися приходять за здоров’я, за благополуччя кожної родини…

– Поживемо-побачимо. А ти, сусід­ко, їж оладки, поки гарячі. Чай зараз тобі приготую.

Потім сіли удвох погомоніти. Пригадали, як колись з дівчатами уночі на свято Андрія ворожили на женихів. Повечерявши з родиною за столом, дівчина, аби ніхто не бачив, відламувала шматочок хліба, клала його нишком під скатертину, а, лягаючи спати, – під подушку, приказуючи: «Суджений-ряджений, приходь мого хліба скуштувати». З тим і засинали. А на ранок, сміючись, розповідали одна одній свої сни.

– Мені, ти знаєш, – поглянула, посміхаючись, на сусідку Віра Мат­віївна, – мій Петро й наснився: два повнісіньких відра з водою ніс до моєї хати. Такий же високий, а на голові – кучері.

– Бачиш, і прожили з ним добре стільки літ! Я пам’ятаю, читала в соннику, що чиста вода – до щастя в родині. Ось так!

На подвір’ї Валентини Петрівни голосно загавкав Жучок.

– Я нікого не чекаю, – сказала господарка. – Невістка прийде завтра ранком.

Виявляється, листоноша вкинула в поштовий ящик газету. Пригадала Петрівна, що днями прочитала, як 71-річну жінку в Сумах обманули шахраї. Їй нібито зателефонувала «невістка» і сказала, що її чоловік збив на переході школяра, якого забрала «швидка». Тому їй потрібна сума в розмірі 20 тисяч гривень. Перерахувавши її на вказаний по телефону банківський рахунок, жінка, зателефонувавши до рідних, зрозуміла, що це справа шахраїв.

– А мені теж недавно увечері по телефону хтось дзвонив, що заблокований мій рахунок і треба назвати останні цифри банківської картки. Так я відразу телефон відключила.

– Ну й молодець!

Віра Матвіївна поділилася з сусідкою почутою інформацією про те, що не в усіх країнах коронавірус так дошкуляє людям. У Камбоджі, наприклад, на кінець листопада зареєстровано лише 14 місцевих жителів, які підхопили цей вірус. (Решта всі  завізні). І відразу були вжиті жорсткі захо­ди щодо його поширення. Жодного випад­ку смерті від ковіду не зареєстровано. «Ми тут дихаємо свіжим повітрям, їмо натураль­ну їжу, у нас тепло і сонячно», – говорять камбоджійці. А ще в них немає громадського транспорту, ескалаторів, різних поручнів. У всіх індивідуальний транспорт. (До речі, населення Камбоджі складає більше 16 млн. чоловік).

– Щасливчики, – зреагувала Петрівна. – А що нас чекає? В деяких країнах вже починають вакцинувати від коронавірусу, а українцям обіцяють вакцину аж через пів року. Нічого, будемо жити. Мені якби на свої ноги стати! Новий рік майже на порозі, Різдво.

Віра Матвіївна побажала сусідці витримки, швидкого одужання: «Завтра навідаюся ще, подзвони, що потрібно принести. А я піду  Маринці та Ані розповім, нехай готуються до ворожіння. В Інтернеті про це можна прочитати. Їм буде цікаво…»

Коментарі  
0 #1 Ух ты! 14.12.2020, 14:32
"У всіх індивідуальний транспорт. (До речі, населення Камбоджі складає більше 16 млн. чоловік)."

"В Рио-де-Жанейро два миллиона жителей, и все поголовно - в белых штанах" (Остап Бендер)
Цитата
Додати коментар