Стрічка новин
Віч-на-віч із нашим  земляком, Почесним громадянином Лебедина Владиславом Бухарєвим – про головне: Генерал-полковник спецслужб України. Народний депутат України VIII скликання. Почесний громадянин міста Лебедина, де народився. Один із засновників Всеукраїнського фестивалю Kvartal Яна ТРОФИМЕНКО: «...Шлях до перемог не буває без перешкод»: Лебединська каратистка, чемпіонка і володарка Кубка світу Яна Трофименко розповіла читачам тижневика “Будьмо разом” про свій шлях до успіху. Чому затримали субсидії?: Жителі Лебединської громади стурбовані затримкою субсидій та пільг для оплати комунальних послуг за березень 2021 року. 34-ті роковини Чорнобильської катастрофи: 26 квітня – день пам’яті тих, чиє життя 34 роки тому передчасно обірвала Чорнобильська трагедія, день людської шани та вдячності Далеке, але таке близьке: Весна. Краса. Травень. Цей місяць почи­нається зі свята, що називається Першотравень. Його святкування – це при­віт весні. В усьому світі Є перший кандидат на посаду голови Лебединської ОТГ: Учора, 16 вересня, Лебединська міська територіальна виборча комісія зареєструвала першого кандидата на посаду голови Лебединської міської ОТГ. З історії педагогічного : Танцівниці. Світлина кінця 80-х. Фото з архіву Василя Подоляка. Кому на Сумщині вдається знайти роботу на карантині: Коронакриза стала справжнім викликом для служби зайнятості. На Сумщині, як і в цілому в Україні, відбулося суттєве зменшення кількості вакансій Новини Сумщини: У Шпилівці селяни бояться кар’єру біля хат. У Шпилівці Сумського району цегельний завод планує розпочати видобуток глини у промислових масштабах. Між нами, сусідами: Влітку вдома справ багато. - Гришо, – гукнула Варвара Павлівна до чоловіка. – Піди на город і копни декілька кущів картоплі.

Телефонний дзвінок вечірньої пори збентежив не на жарт. «Чому це в п’ятницю, вже по закінченню робочого дня турбує «Сумигаз­збут»? – відразу майнуло в голові.

Натиснув кнопку відповіді – відразу ж «жіночка-комп’ютер» улесливим голосочком видала інформацію: «Ви маєте сплатити три тисячі 592 гривні 28 копійок». Захвилювався, що це значить? Боргів у мене немає. Щомісяця ретельно слідкую за платежами за газ, воду, світло, транспортування газу. Всі суми за послугами автоматично щомісяця знімає з мого рахунку «ПриватБанк», клієнтом якого я є вже впродовж багатьох років. Це зручно. Головне, щоб були гроші на рахунку. Потому контролюю суму зняття, про яку банк повідомляє есемескою, із сумами на платіжках.

Думав увесь вечір, що це за «борг»? А потім погано спав уночі, бо не давала спокою думка про нього. Вранці наступного дня, хоча й вихідний, все ж набрав той номер «Сумигаззбуту», аби перевірити стан власного рахунку. Виявилося: все в порядку, боргів немає. Полегшено зітхнув, та все ж десь там, у глибині душі, бринів неспокій. А потім взяв рахунки і уважно переглянув їх. І віднайшов «цікавий» текст, набраний дрібненьким шрифтом, вміщений у двох останніх рахунках за вересень і жовтень. Ось про що там мовиться: «Різниця в об’ємах спожитого газу в стандартних і робочих умовах за вашим особовим рахунком за період з 1 грудня 2015 року по 30 вересня 2018 року, що не виставлялася в рахунках через рішення органів влади, становить (і названа цифра в сотнях кубометрів). Ми з розумінням ставимося до ситуації та сподіваємося, що найближчим часом Урядом будуть розроблені механізми врегулювання цієї заборгованості». Виникає відразу думка: «Мабуть, шахраї». Та ні. Платіжка – офіційний же документ. Перетелефонував сусідам: та ж картина. А потім виникло запитання: «Яка заборгованість п’яти-трирічної давнини?» Її ж не виставляли ніколи! А тепер що, захотілося «збити» мільйончики з користувачів послуг «Сумигаззбуту» його власникові? Бач, оговтався, що згаяв роки, міг би починати це робити ще в 2015-му, а то, можливо, ще й раніше. А, можливо, це залякування клієнтів «Сумигаззбуту», щоб у ринкових умовах не перебігли до «Газ­збуту» в інший регіон, де ціна на газ значно нижча? Втрачати клієнтів не хочеться, бо ж можна збити солідну суму, адже ціна на газ висока в «Сумигаззбуті».

Що це за знущання над людьми? Постворювали газових фірм і фірмочок, а тепер шукають механізми, як здерти з бідного українця останню гривню. То коефіцієнт, приведений до державного стандарту, то транспортування газу вигадали. А тепер ось майнули у минуле. А чого так недалеко зайшли: у минулу «п’ятирічку»? Може, ще далі заглибитися б варто, аж у дев’яності минулого століття?

І знову ж думаєш про свою рідну державу та її народ. Хіба про таку незалежність мріяли громадяни України, голосуючи за самостійність в 1991-му? Голосували, сподівалися, надіялися, раділи. А тепер ось сумуємо, нервуємо, плачемо. Україну роздерибанили її ж керманичі, її ж верхівка. Тепер наш народ зневірився у владі. Низька явка на виборах засвідчила про це. А навіщо на них ходити, коли доводиться терпіти ось такі знущання, про які говорилося вище? Скільки вже ось таких трюків спрямовувалося проти народу України! Далі так жити не можна!                           

Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар