Стрічка новин
У Лебедині скликають позачергову сесію, щоб достроково припинити повноваження «мера-безгосподарника»: Депутатський корпус Лебединської міськради подав колективну заяву на ім’я міського голови Олександра Бакликова з проханням скликати на 17 вересня позачергову Турчинов побував у Лебедині: Олександр Валентинович Турчинов, український політичний і державний діяч, секретар РНБО України (2014-2019р.р.), Голова Верховної Ради України (22.02-27.11.2014 р.р.), виконуючий обов’язки Залишаймося друзями і в 2021-ому!: Нинішня осінь прийшла, як завжди, тоді, коли її не зовсім чекали: покоротшав день, стали холодними ночі, не чути співу птахів. Охоронна сигналізація убезпечила медичний заклад від злодія: Охоронна сигналізація та камери відеоспостереження звели нанівець спроби 20-річного чоловіка таємно проникнути до законсервованого Між нами, сусідами: Валентина якраз заходилася робити ревізію в кухонній шафі, як її гукнув чоловік: – Там тебе Сергіївна кличе. Якась розмова є. Висловлюємо співчуття родині військовослужбовця ЗСУ, нашого земляка, Максима Стеблянка: Сьогодні, 6 квітня, близько 9:30 під час виконання бойового завдання в захисті суверенітету та територіальної цілісності України у зоні проведення Крадійку в Лебедині затримали: 29 червня працівники відділення поліції № 3 (м. Лебедин) розкрили крадіжку грошей, яку здійснила невідома жінка, що зайшла до хати На територію Сумщини залетів російський вертоліт: Журналіст Андрій Цаплієнко повідомив про надзвичайну подію в Сумській області – о 14:05 16 березня у повітряний простір України залетів Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції : Лебедин у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції 12.03 – 04.04.2020 року Колесо ламається, чоловік розуму набирається: Давно це було. Поїхали з Токарів два сусіди у неділю кіньми на базар. Один з них швидко скупився і повернувся

Прочитала в газеті «Будьмо разом» від 19 листопада цього року зворушливу розповідь-пам’ять про курсанта Юрія Молодику під заголовком «Він був схожий на маму»,

який трагічно загинув у квітні 1971 року. І думками поринула у спогади, у юність. Це було ніби зовсім недавно, а стільки ж років пролетіло! Читала, згадувала і плакала. Юрія Молодику я добре знала.

Ми навчалися тоді в новій, красивій школі №6. Я в 10-А (класний керівник – Галина Силівна Шкурко), а Юрій – в 10-Б (класний керівник  – Клавдія Романівна Радченко). Наші класи були розташовані поряд на 3 поверсі. Учнів було багато. У 1968 році в школі випускалися п’ять класів. Серед усіх випускників Юрій Молодика був особливим. На мій погляд, він відрізнявся від своїх однокласників-ровесників розсудливістю, витримкою, мудрістю, ввічливістю. Був активістом, добре навчався. Брав участь у всіх святкових заходах, шкільних вечорах, спортивних змаганнях. Спорт – це його стихія, бо готував себе до вступу у військове льотне училище. Був завжди підтягнутий, стрункий, вродливий, тож подобався всім дівчатам нашого класу. Й до цього часу пам’ятаю його спортивну постать, красиву ходу.

У ті роки багато учнів займалося спортом у різних секціях. Школа гриміла від спортивних успіхів, перемог на різних рівнях. А любов до спорту їм прищепив Іван Степанович Радченко – вчитель від Бога, який підготував у свій час і майбутніх олімпійських чемпіонів.

Пам’ятаю наш випускний вечір 1968 року. Всі красиві, святково одягнені, схвильовані. Отримуємо атестати про середню освіту і напутні слова від учителів, директора школи Михайла Федоровича Зініча. Востаннє звучить прощальний «Шкільний вальс», і зі сльозами на очах залишаємо рідну школу. Перед нами – доросле життя.

Світанок зустрічали на нашому, мальовничому тоді, Лебединському озері.

Після випускного розлетілися, хто куди. Одні поїхали вступати у технікуми, вузи, інші залишилися в рідному місті й пішли працювати на його підприємства. Юрій вступив у Чернігівське військове льотне училище. Ми ним пишалися.

На жаль, одного квітневого дня 1971 року Лебедин сколихнула страшна звістка: курсант 4 курсу військового льотного училища Юрій Молодика під час тренувального польоту трагічно загинув. Вона була шоком для рідних, друзів, однокласників 1968 року випуску, вчителів і учнів школи, знайомих, усіх лебединців. З болем і сумом у серці ми всі проводжали нашого Юрія в останню путь…

Як швидко летять роки! Зими змінюються веснами, весни-літами. Уже інші учні навчаються у нашій школі №6, інші покоління, зі своїми поглядами і звичками.

Але нашого випускника 1968 року Юрія Молодику ми не забудемо ніколи! Він залишиться в нашій пам’яті і серці назавжди – молодим, вродливим і найкращим!

Вічна і світла йому пам’ять!

Щиро дякуємо газеті «Будьмо разом», котрі повернули нас у далеку юність, у пам’ять.

З повагою Тетяна БОРОВИК (ВОВК),

випускниця СШ №6 1968 року, м.Лебедин.

Додати коментар