Стрічка новин
Кубок – у «автомобiлiста»: В кінці лютого в спортивній залі Лебединського фахового медичного коледжу імені проф. М.І.Ситенка був проведений уже вдев’яте Кубок пам’яті Володимира Графік прийому громадян керівництвом Лебединського відділення поліції : Графік прийому громадян керівництвом Лебединського відділення поліції Сумського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області Чи існують термін звернення для реєстрації після звільнення з роботи?: Подібне запитання звучить най­час­тіше у листах громадян на адресу центрів зайнятості Сумщини та на зустрічах спеціалістів із мешканцями міст та Обережно: шахраї!: Лебединський відділ Роменської місцевої прокуратури вже неодноразово  повідомляв про боротьбу поліції та прокуратури із шахраями, які вчиняють злочини, Молодi були ми: Випускники Лебединського медичного училища імені професора М.І. Сітенка працюють у різних куточках України і далеко У Лебедині врятували чоловіка: 13 вересня о 14:30, на лінію екстреного виклику «101», надійшло повідомлення про необхідність надання допомоги по вул. Сумська в м. Що на Лебединщині?: Станом на 9:00 21.04.2020р. на самоізоляції під медичним наглядом лікарів знаходяться 27 осіб, прибулих з-за кордону. З них 17 у Герой жив у Олександрівці: Нещодавно у матеріалі «Cержант Субота, ка­пі­та­ни Бахмач і Смородський...» (тижневик «Будьмо разом» № 19 за 7 травня 2020р.) ми розповіли зустріч членів колективу представництва громадської організації «Фенікс» з т.в.о. керівника терцентру Ніною Кіяшко: У центральній бібліотеці міста відбулася зустріч членів колективу представництва громадської організації «Фенікс» з т.в.о.  керівника терцентру Ніною Кіяшко, Лебединський район: вогнеборці ліквідували загоряння житлового будинку: 21 вересня о 02:48, на лінію екстреного виклику 101, надійшло повідомлення про загоряння житлового будинку по вул. Мира в с.

Шкільні роки не повертаються, але вони в нашій пам’яті. Перша вчителька, перший і останній дзвоник, перша прочитана книга, перша закоханість...

Багато шкільних епізодів так чи інакше вибірково оживають у наших спогадах. Щиро радіємо спілкуванню з колишніми однокласниками, подарованим долею, зустрічам з учителями, які пам’ятають нас ще дітьми. Їхні розповіді зараз найдорожчі!

У ці листопадові дні десять років тому на­пе­редодні 90-річного ювілею ми поспілкувалися з Парас­ко­вією Тимофіївною Тім­ченко, яка навчала нас в 60-і роки минулого століття українській мові та літературі в Лебединській СШ №1. Завжди спокійна, врівноважена, з приємною усмішкою на обличчі, вона була взірцем для нас, дівчаток. Милувалися її стрункою поставою, навіть сукнями, в яких вчителька приходила на уроки. Любили її предмет, із задоволенням вчили вірші, читали твори. Вона ніколи нікого з учнів не образила жодним словом, навіть не підвищила голос. А лився він у неї на уроках, наче струмочок.

У затишній оселі Парасковії Тимофіївни по вулиці Піонерсь­кій в Лебедині ми під час зустрічі пили чай, вона розповідала про своє нелегке життя. Адже на долю цієї жінки випало багато випробувань: війна з фашистами, голод, тяжка праця, щоб вистояти, вижити в ті нелегкі часи. Здобула педагогічну освіту, бо це було до душі. Все життя дуже любила читати, доки дозволяв зір. Мала вдома свою книжкову бібліотеку. І в 90-річному віці ще, пам’ятаю, читала напам’ять вірші улюблених авторів, розповідала про них чимало цікавого.

І хоча Парасковія Ти­мо­фіївна весь час сама себе обслуговувала: і за городом доглядала, і по продукти на ринок потихеньку ходила, за нею була закріплена й соціальна працівниця. Валентина Цинка (Івченко), яка, до речі, була моєю ученицею в Рябушківській школі, днями при зустрічі розповіла, що Парасковія Тимофіївна живе зараз в Кишеневі у своєї доньки Валентини, яка теж педагог. Свою підопічну Валентина Миколаївна обслуговувала протягом декількох років і дуже її поважала. Розповідями її можна було заслухатися.

– І серце в неї добре, по-справжньому материнське, – розповідає Валентина Миколаївна. – Ще довгих років їй життя!

10 листопада до Парасковії Тимофіївни завітав поважний ювілей – 100 років від дня народження. Це роки, які принесли повагу, визнання, радість від того, що мала улюблену роботу, виростила хорошу, розумну доньку. В родині про неї турбуються, а в рідному Лебедині пам’ятають.

Найкращі побажання Вам, шановна вчителько, – здоров’я, спокою в душі, радісних життєвих миттєвостей! У Ваше віконце постукала глибока осінь, але кожна пора року, як відомо, має свої принади. Нехай і Вас вона порадує ясним сонечком, блакитним мирним небом і теплом Вашого дому.

З повагою Олена ЛУБЕНСЬКА,

член Національної спілки

журналістів України.

Додати коментар