Стрічка новин
Вернісаж ідей Василя Сухомлинського: Людина починається з країни дитинства. А якою буде ця країна? Який внесок у становлення особистості дитини може зробити кожен з Завжди на варті охорони здоров’я Лебединців: День медичного працівника – завжди особливе свято. Воно відзначається в нашій країні у третю неділю червня. Цього дня завжди хочеться На Лебединщині відбулися вIдкриті змагання «Михайлівські перевали»: За сприяння Лебединського міського голови Олександра Бакликова, відділу молоді та спорту виконавчого комітету Лебединської міської ради і його начальника Костянтина Спільна акція тижневика «Будьмо разом» та підприємств, організацій Сумщини: Незабаром ми відзначатимемо тридцяту річницю Незалежності України. Подія, яка стала епохальною для всіх громадян країни, внесла серйозні корективи в подальший Місяць тому у Телеграм запрацював бот "Дитина не сама": "Дитина не сама" - проект створений за ініціативи Радниці – уповноваженої Президента України з прав дитини, який впроваджується Офісом Президента 102: що трапилось? з 3 по 9 січня 2022 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 114 заяв та В Курській області, яка межує з Сумщиною, налічується більше техніки, ніж було перед початком війни 24 лютого: За інформацією речника міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Михайла Макарука, наразі в Курській області, яка межує з Сумщиною, налічується більше техніки, Наші сучасниці: Аптека №1 ТОВ «Торговий дім «Медсвіт», що знаходиться поряд автостанції нашого міста, нещодавно відкрила свої двері для відвідувачів – покупців Помогите найти родственников: У меня в Лебедине жили дальние родственники. Я нашел в конце-концов их адрес, где они жили, ул.Кобижча,4. В каком ведомстве Зв’язок поколінь: батьки і діти: Спостерігаючи сьогодні за стосунками між поколіннями та й взагалі за стосунками між громадами у суспільстві, відверто скажу: страшно стає. Чому?

Колодубський якраз нарізав «лікарську», коли в двері побутової кімнати зазирнув майстер Крутько:

— Що? Знову микитите? — суворо запитав він і занишпорив очима по столу.

— Та що Ви, Василю Федоровичу! За кого Ви нас маєте? — обурились ми. — Просто вирішили сьогодні пообідати домашніми харчами. Та й у їдальні черга...

— Знаю я вас! Дивіться мені, щоб ані-ні!

Мартиненко якраз наливав з термоса гарячий чай, коли до кімнати увійшов начальник діль­ниці Семенко.

— Що ви тут хімічите? — підозріло пробурчав він, взявши зі столу склянку з чаєм, і старанно її обнюхав. — Мабуть, знову намірилися?..

Колодубський нервово засовався:

— Їмо ми! Просто їмо! А це чай! Якщо не вірите — сьорбніть!

— Так усі кажуть. А потім за верстатом не встоять!

Ми якраз прибирали зі столу, коли до нас заскочив змінний інженер Кучерявський.

— Уже встигли! — впевнено заявив він, досвідченим оком оглядаючи стіл. — І корок заховали, конспіратори! Тишком-нишком!

— Нічого ми не встигли! І не ховали! — зірвався я.

І на підтвердження своїх слів негігієнічно хукнув йому в носа.

— Заїли! — скривився інженер. — Чим заїдали? Цибулею?

— То я позавчора їв!

Він ще раз скептично оглянув нас і вийшов. У приміщенні запанувала тягуча тиша. Колодубський кисло посміхнувся:

— Пристали, як реп’ях до холоші!

Мартиненко перестав длубатися в зубах:

— Одне у них на думці! Як утрьох, так, значить, з певною метою...

— Так уже повелося: втрьох — значить, микитують... — зітхнув я.

— А може?.. — невизначено запропонував Колодубський.

— А встигнемо? — засумнівався Мартиненко.

— Ще 40 хвилин залишилося! — запевнив я.

— Тоді біжи! — твердо сказав Колодубський і сягнув рукою до кишені.

Я побіг. Бо негарно обманювати чужі сподівання.

Павло СТОРОЖЕНКО.



Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар