Було це в період становлення автобусного руху між районами та селами. До цього в села добиралися хто як міг: підводами, попутками, пішки.

В цей період стрімко розвивалася хімічна промисловість. Особливо інтенсивно в сільське господарство надходили мінеральні добрива. Перевозили їх в основному автомобілями ГАЗ-51, тому селяни ловили попутки, щоб поверх вантажу добратися додому.

Водій вантажного бортового автомобіля ГАЗ-51 з Великого Висторопа завантажив свій автомобіль міндобривами, затареними в мішках, в кількості 2,5 тонни (вантажопідйомність автомобіля), заїхав у центр міста і пішов у своїх справах. Коли повернувся, то побачив, що на його машині поверх вантажу сидить багато людей, а ресори в машині вигнулися в зворотній бік. Він говорить: «Так діло не піде». Рукою половину людей відділив, а інших попросив звільнити машину. А один дід не хоче злазити: «Сусід їде, а мені відмовляють. Чого?».

Дід Гальченко не підтримав його, а легенько штовхнув у плече і сказав: «Злазь, Залєсов, ти безпартійний, ще й розбалакуєш. От вступиш у партію, тоді й будуть з тобою носитися, як з писаною торбою, а поки що роби, що тобі кажуть...»

Повернувшись надвечір додому, Залєсов пожалівся сусідам, що прийдеться на старість вступати в партію, так як його, безпартійного, висадили сьогодні з машини.

Олексій ДУЧЕНКО,

м. Лебедин.