Стрічка новин
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА СУМСЬКОГО І ОХТИРСЬКОГО ЄВЛОГІЯ. : Всечесному духовенству, благочестивому чернецтву, боголюбивим мирянам Сумської єпархії Української Православної Церкви. Давайте будемо разом сьогодні, завтра і завжди!: Незважаючи на непорозуміння між міським головою та депутатським корпусом, більшість старос­тинських округів Лебединщини мають хороші результати. Лебединське бюро правової допомоги роз’яснює: Кримінальна відповідальність за продаж гуманітарної допомоги: 3 квітня цього року набрав чинності Закон України від 24 березня 2022 року №2155-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу 19 січня всі православні християни відзначатимуть одне з головних свят – Водохреща: Для того, щоб свято не обернулося трагедією, необхідно чітко дотримуватися правил поведінки перебування на воді та льоду. Ювілеї: Проводячи у школі значну частину свого життя, її стіни стають нам рідними. Тут ми здобуваємо освіту, заводимо друзів, тут формуються 102: що трапилось? з 3 по 9 січня 2022 року: Протягом звітного періоду до відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського РУП ГУНП в Сумській області надійшло 114 заяв та Ветерани спорту Лебединщини не втрачають фізичної форми: 13 листопада 2020 року у с.Михайлівка Лебединського району відбулись змагання з міні-футболу «Кубок Лебединщини-2020»  серед  ветеранів спорту у віковій Щоб не зіпсувати враження від відпустки: Літо – пора відпусток. Ми з нетерпінням чекаємо теплих днів, мріємо про нові враження та знайо­мства. Але у зв’язку з пандемією про I все це – у центрі міста: Дуже добре, що в нашому місті останнім часом стало з’являтися все більше дитячих майданчиків. Батькам є де розважити малечу. Відвідали острів Хортиця: Під час цієї екскурсії лебединці дізнались багато цікавого про одне з найвідоміших, найславетніших історичних місць України, її гордість і святиню.

Успішно закінчивши військове училище, Віктор Рогов отримав бажані зірочки на погони і звання лейтенанта. Йому запропонували посаду начальника полігону,

на що він дав згоду.

Полігон - це величезна територія, де військові проходять навчання, а льотчики відпрацьовують бомбометання в ціль. Обов’язки начальника полігону нескладні, він їх швидко засвоїв. Головне, щоб під час військових навчань та бомбометання своєчасно були виставлені загороджувальні знаки та по­ві­домлене населення, що проживає на прилеглій території.

Для управління військами тут же було збудоване приміщення із засобами зв’язку, де й поселився Віктор Рогов.

Дівчата і молоді жінки якось дуже швидко вирахували молодого, неодруженого начальника полігону. Почалося змагання – хто швидше завоює серце військового. Найбільшого успіху досягла довгонога красуня Зіна, яка постукала в двері та зазирнула у вікно, ніби заблукала. Одним словом, «застовпила» офіцера. Зіна була гордою. На подруг дивилася з високо піднятою головою. Всім розповідала, що Вітя її дуже любить та обіцяв з нею одружитися.

Але тут на горизонті з’явилася «лунолиця» Валентина з чітко вираженими жіночими пропорціями. Коли вона з’являлася у місті, то обов’язково траплялось кілька аварій через те, що водії транспортних засобів задивлялися на її фігуру. Жінки смикали за рукава своїх чоловіків, щоб відвернути увагу від красуні, яка йшла на іншому боці вулиці.

Прикипів поглядом до Валентини й лейтенант Віктор Рогов та так, що не міг відірватись. Боковим зором, не повертаючи голови, Валентина помітила, що Вітя «примагнітився». А решта - справа техніки. Валентина знайшла привід потрапити на прийом до начальника полігону. А з приймальні вийшла зі скуйовдженою  зачіскою, рожевим обличчям та морально задоволеною.

Так фі­гу­риста Валентина від­су­нула на зад­ній план кра­суню Зіну. Остання теж не хотіла зда­­­ватися, по­­стій­но ча­ту­вала на лей­­тенанта. Він, здалеку по­­мітивши Зіну, швидко зникав на безмежних просторах полігону. Тоді Зіна написала скаргу на ім’я командира полку, який був увінчаний сивиною та збагачений життєвим досвідом. Командир запросив обидві сторони і спробував розібратися. Тому першою запитав Зіну: «Які у Вас претензії до лейтенанта?»

«Він обіцяв зі мною одружитися», – сказала та.

Лейтенант запально відповів: «Та я їй що завгодно міг пообіцяти. Я люблю Валентину і буду одружуватися з нею». Так Валентина стала дружиною начальника полігону лейтенанта Віктора Рогова.

Вона відразу проявила неабиякі господарські здібності. Кращі, не задіяні землі, розорала під городи, більш зволожені – пустила на сінокоси. Були збудовані тимчасові споруди, де розвели корів, свиней, птицю. І зажили вони заможним, щасливим життям.

Кожного року Валентина народжувала по дитині. І вже з роками в їхній сім’ї налічувалось дві дівчинки і два хлопчики, які росли на просторах полігону дужими, винахідливими та з почуттям гумору.

От тільки лейтенант відставав у кар’єрному рості. Як присвоїли йому через три роки старшого лейтенанта, та так про нього й забули. Вже й діти виросли, і сиве волосся з’явилося, а Вітя все був старшим лейтенантом.

Якось у полк при­ї­хала комісія. Що таке комісія? Англійський юрист і дипломат якось сказав: «Комісія – це така група людей, де кожний окремо не вирішує нічого, а всі разом взяті обов’язково прийдуть до висновку, що питання не підготовлене». Ця ж сама комісія і виявила, що старшому лейтенанту Рогову скоро на пенсію, а в нього немає кар’єрного росту. Тому в штабі терміново написали наказ, згідно якого старшому лейтенанту Віктору Рогову було присвоєно звання капітана, призначено на посаду командира роти і переведено в Київську область.

Жінка плаче, діти плачуть. Коли дітей запитали, що трапилося, ті відповіли: «Нашого тата в армію забирають!»

Олексій ДУЧЕНКО, м.Лебедин.

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 22.10.2020, 17:56
"...Але тут на горизонті з’явилася «лунолиця» Валентина з чітко вираженими жіночими пропорціями..."

- В смысле? У Зины было выражено как-то расплывчато, тобто довго шукати доведеться?
Цитую: "довгонога красуня Зіна..." Увы, есть такие плоскодонки в этом многогрешном мире.

"А з приймальні вийшла зі скуйовдженою зачіскою, рожевим обличчям та морально задоволеною..."

Я думаю, не тiльки "морально задоволеною". Вся в мыле, так сказать.
Вот вам, Алексей, ответ, почему этот лейтенант не продвигался по карьерной лестнице. Вероятно, "мылил" не только Зину и Валю.

-"... Вона відразу проявила неабиякі господарські здібності. Кращі, не задіяні землі, розорала під городи, більш зволожені – пустила на сінокоси..."

- Алексей, не нужно приписывать ей гипотетические качества "проявила, розорала, пустила..." Нiчого цього ця жiночка зробити не могла. Хiба що скуйовдити голову якомусь генераловi, щоб чоловiк не знав? Тодi можливо.
Цитата


Підписуйтесь та читайте нас в Telegram каналі та на Фейсбук




Додати коментар