Стрічка новин
Вогнеборці ліквідували загоряння літньої кухні: 16 червня о 09 годині 24 хвилини, на пункт зв’язку 18 ДПРЧ Управління ДСНС України в Сумській області надійшло телефонне Одкровення українського далекобійника: Ми неодноразово друкували розповіді наших земляків про життя в різних країнах Європи. З введенням безвізового режиму та спрощення Фізкультура, спорт та здоров’я сплелись воєдино: З метою сприяння розвитку Олімпійського руху в Україні, пропаганди здорового способу життя, формування у дітей та  молоді фізичного і морального У Лебедині зекономили мільйон на ремонті дороги: За даними системи публічних закупівель ProZorro, Управління житлово-комунального господарства Лебединської міської ради завдяки конкуренції на проведеному Яна ТРОФИМЕНКО: «...Шлях до перемог не буває без перешкод»: Лебединська каратистка, чемпіонка і володарка Кубка світу Яна Трофименко розповіла читачам тижневика “Будьмо разом” про свій шлях до успіху. Невтомна, метка, працьовита: На цей раз мова піде про людину, яка займається зовсім, здавалося б, непрестижною справою. Її не помічають, коли довкола чистота, Ви, діду, ще славно тримаєтесь!: Зустрілися старий із молодим, і вийшла між ними ось така розмова. – Пам’ятаєте, чим скінчилась вся  та справа з євробляхами? Як Небо кликало, кликало і… забрало: Редакція тижневика «Будьмо разом» продовжує проєкт пам’яті земляків-льотчиків, котрі народилися на Лебединщині і в м. Лебедині, але за різних обставин, Влаштували стихійну ковзанку: Зима прийшла не лише за календарем. Нічні морози дозволили замерзнути нашій Вільшанці. Жителі прилеглих вулиць, і не тільки, скористалися нагодою Як було колись i як – зараз: Колись на міському стадіоні Лебедина взимку завжди було людно. Лебединці каталися на ковзанах, влаштовувалися змагання із зимових видів спорту.

Журналістські стежки, буває, пролягають у різних напрямках. А подорожі, поїздки – це завжди нові зустрічі, нові знайомства.

Цього разу в робочому записнику з’явилася цікава назва: село Озера Кобеляцького району Полтавської області. Можна сказати, наші сусіди. І живуть у цьому мальовничому селі, що знаходиться в обрамленні декількох озер, талановиті люди. З любов’ю до пісні – української народної, сучасної – вчителі сільської школи об’єдналися в творчий колектив, що має назву народний вокальний ансамбль «Берегиня», а працює він при Салівському будинку культури. І ось у телефонній розмові з активною учасницею цього ансамблю Ларисою Фещенко ми домовилися заочно поспілкуватися, щоб більше дізнатися про цей творчий колектив. І, можливо, це допоможе налагодити своєрідний місточок дружби між двома нашими районами.

Отже, познайомимося ближче з народним ансамблем «Берегиня» з Полтавщини.

– Ларисо Іванівно, розкажіть трішки про себе. І, взагалі, як з’явилася ця ідея і що сприяло створенню ансамблю?

– В 1987 році після закінчення Полтавського педінституту приїхала працювати в с. Озера  вчителем української мови та літератури, де працюю й зараз. Колектив і школа, пам’ятаю, сподобались відразу, а особливо дівчата-колеги, що пісню люблять, як і я. Не повірите, але першу заробітну плату в сумі 110 карбованців я витратила на касетний магнітофон «Весна-312», а потім записувала від мами давні українські пісні, яка їх знала і співала, а ми з дівчатами їх вчили. (До речі, пісню «Зійшов місяць», яка до цих пір у нашому репертуарі, виконуємо акапельно.)

Створили жіночий вокальний колектив. Спочатку співали на шкільних заходах, сіль­ських святах. Керівника постійного не було, партії ділили самі, а інколи допомагав учитель музики. Коли нас почали запрошувати на районні свята, то треба було якось називатись. Одна з колег і запропонувала: «Нехай буде «Берегиня».

З того часу склад колективу не змінювався, незмінною була й любов до пісні.

– Скількох учасників він об’єднує? Хто акомпанує? Чим завдячуєте керівнику?

– На сьогодні в колективі 10 учасників, співаємо деякі пісні без супроводу, а більше – під мінусовки. Останні 5 років керівником колективу є Наталія Мєдвєдєва. Саме під її керівництвом «Берегиня» виросла, кож­не заняття - це новаторська ідея, що сприяє збереженню цінностей української пісні. Особливо поширеним на заняттях є метод співу без супроводу (a сapella). Я і весь наш колектив вдячні Наталїі Іванівні за її вимогливість, креативність, творчий неспокій,  цілеспрямованість. Живе вона в м.Горішні Плавні, родом із села Озера, має родину, свій бізнес, але репетиції з «Берегинею» – це святе для неї.

Додати коментар