Стрічка новин
Примусили: Колодубський якраз нарізав «лікарську», коли в двері побутової кімнати зазирнув майстер Крутько: — Що? Знову микитите? — суворо запитав він і Крадію планшета - законне покарання: Лебединським відділом Ро­мен­ської місцевої прокуратури здійснювалось процесуальне керівництво у кримінальному Це наша історія: В кінці минулого року у видавництві ТОВ «Триторія» вийшла книга Володимира Підлісного «Штепівка та навколишні хутори і села». Свято першого снопа: За традицією це свято проводять у ТОВ «Ворожбалатінвест» одинадцятий рік.  Започаткував його генеральний директор товариства Микола ШТУКІН, коли зайняв цю Ви, діду, ще славно тримаєтесь!: Зустрілися старий із молодим, і вийшла між ними ось така розмова. – Пам’ятаєте, чим скінчилась вся  та справа з євробляхами? Як Поліцейські викрили у шахрайстві жителя Лебединщини: Більш ніж п‘ять тисяч гривень збитку спричинив чоловік своїй сусідці, видуривши у неї спочатку мобільний телефон, а потім гроші. Заспіваймо, «дівчата»!: Шановні читачі, по­г­ля­­нув­ши на це фото, впев­нені: від душі пос­міх­­не­теся. Ох і гар­ні ба­бусі! Ох і молодці! Зіб­­­ра­­ли­ся гуртом та Чи необхідні антибіотики при лікуванні COVID-19: Лише за добу 11 жовтня в Україні зафіксовано 11,9 тис. нових підтверджених випадків коронавірусної хвороби COVID-19, кількість захворілих за весь Конкурс-акція пам’яті «Стара фотографія» - В здоровому тілi - здоровий дух: У радянські часи розвиток спорту був на високому рів­ні. Розвивалися різні йо­го види. Велику увагу приділяли зимовому спорту. У місті Просимо відгукнутися: До редакції тижневика звертаються наші читачі, жителі Лебедина, які позитивно  відгу­куються, про меморіальний комплекс по вул. Сумській, музей просто неба,

90-ті роки. Випускники входили у самостійне життя якраз на межі розпаду однієї країни і народження іншої. Разом із її становленням відбувалося і їхнє власне.

У випускників 90-х головним було те, що вони стали однодумцями, поєднаними дружніми зв’язками студентського життя. Це почуття дружби зародилося у стінах училища і до цього часу крокує з ними. Тому їхні зустрічі відбуваються через кожні п’ять років.

Лебединський коледж ім.А.С.Макаренка багатий традиціями, що передаються з покоління в покоління, як у викладачів, так і в студентів. Дякуючи організаторським здіб­ностям колишніх ви­пускників Віктора Бородавки, Сергія Кулябка, старост груп при підтримці директора педколеджу Любові Білокобильської, відбулася зустріч випускників через 30 років – весь курс (141-147 групи) шкільного відділення (67 випускників) з дотриманням епідеміологічного режиму.

Дирекція коледжу та запрошені на зустріч керівники груп і викладачі-предметники радо зустріли випускників.

На подвір’ї під ялинами влаштована імпровізована сцена, грала музика. Присутні викладачі Тамара Мандрико, Валентина Костенко, Василь Подоляк, Ольга Харченко, Олег Коваленко, Ольга Коваленко, Клавдія Калюжна, Ольга Паливода, Євгеній Лішина, Ольга Магаляс.

Свято розпочинається. В ролі ведучої – викладач закладу Людмила Щербань. Звучать віршовані рядки:

                «Усіх, хто з щирістю прийшов у коледж наш

                На зустріч з юністю, життям студентським,

                Усіх, хто не забув сюди стежини,

                Вітаєм щиро, велика шана вам».

Лунає мелодія – запис гімну коледжу у виконанні викладачів спеціальності «Музичне мистецтво». Композитор – викладач Володимир Лис, автор тексту – випускник Василь Довжик.

З вітальним словом до присутніх звернулася директор педколеджу Любов Білокобильська: «Наш заклад змінював назви, але залишається спадкоємцем кращих освітянських традицій, що склалися протягом усього його існування. Коледжу цього року виповнюється 90 літ. Нагадуючи прислів’я, що в одну річку двічі не ввійдеш, скажу, що сьогодні все можливо. Ми спеціально для вас відкриваємо чарівні двері і запрошуємо ще раз увійти у свою юність, у студентські роки». Любов Борисівна побажала всім творчих успіхів, здоров’я, сімейного благополуччя, миру. У виконанні викладачів Ірини Рожко, Людмили Щербань, випускниці зустрічі Валентини Луценко прозвучали пісні про Україну, рідний край.

Потім говорили випускники тих літ. Віктор Бородавка – 141 гр. (м.Дніпро): «Немає на світі нікого щасливішого від студентів. Це особливий стан душі, це вічні весна, сонце, любов. Студентське життя – це час відкритих перспектив, можливість мріяти про прекрасне майбуття. Це Віра, Надія на виконання усіх бажань».

Світлана Заєць (142 гр.): «Вдячні за те, що наші викладачі-наставники давали нам можливість повністю розкритися, не пристосовуватися, а показати, на що ми здатні».

Людмила Петько (Єна) – 142 гр.: «Ми не втрачаємо здатності до живого мислення, комп’ютеризації і з готовністю виконуємо те, чого від нас вимагає час, налаштовуємося на творчість у роботі. Це спрацьовує».

Алла Міщенко (147 гр.), Любов Боронос (141 грн.) та їхні друзі з теплотою згадували студентські роки, викладачів, які готували їх до самостійного професійного життя. Згадували найцікавіші моменти. З’їхалися вони з різних кінців України. В основному серед них учителі, директори шкіл, заввідділами освіти, сільські голови, співаки і артисти, юристи, художники, сценаристи та підприємці. І сьогодні вони вносять вагомий внесок в життя українського суспільства.

Гості вручили квіти класним керівникам, викладачам-предметникам, дирекції коледжу. Потім привітали Павла Луніна із 95-річним ювілеєм, вручили квіти.

На завершення зустрічі до всіх присутніх звернувся її організатор Віктор Бородавка: «Сьогодні свято спогадів і сподівань. Минулого й майбутнього прекрасна мить. Згадуємо й викладачів, котрі сьогодні не з нами. Але у нашій пам’яті живі і вічно будуть жити. Ми пам’ятаємо їх енергійними, веселими, добрими, але, на жаль, вони перейшли життєву межу». (Хвилина мовчання та покладання квітів).

Слід сказати, що і через десятки літ цінності і пріоритети педколеджу не змінилися. І сьогодні тут панує культ науки, студентів навчають і виховують, готують майбутніх педагогів до самовідданої праці.

Зустріч пройшла у дружній, теплій, родинній атмосфері. До побачення! Чекаємо на вас знову.

                На світі безліч тягнеться доріг.

                Одні – як мудрість, інші – в терен-цвіті,

                А поміж них крізь промені проліг

                Шлях до училища, що найкоротший в світі…

 

Ольга ПАЛИВОДА,

ветеран педагогічної праці, м.Лебедин.

Фото Антона КІРДІЩЕВА.

Додати коментар