Стрічка новин
...Школа з вікнами у сад: Вона завжди чекає своїх колишніх учнів, які літньої пори з радістю поспішають у її обійми. Пройдуться тінистою алеєю до її Туберкульоз виліковний!: Зараз у світі є серйозна проблема COVID-19,але не потрібно забувати і про не менш небезпечне захворювання 30 квітня в залі засідань Лебединської міської ради відбулася 10-а сесія міської ради восьмого скликання.: Розпочалася вона Державним Гімном України і Гімном Лебедина. Але під час узгодження порядку денного патріотична атмосфера в залі дещо пішла Лебединщина в сумському районі: Несподівана і шокуюча для всіх лебединців звістка про зміну адміністративно-територіального устрою регіону, зокрема віднесення Лебединщини Відбулася перша сесія міської ради VIІI скликання: 9 грудня у приміщенні Лебединського медичного коледжу депутатський корпус міської ради VІІІ скликання зібрався на перше пленарне засідання першої сесії. Черги безробітних змінилися на черги підприємців: Відтепер черги безробітних у центрах зайнятості та філіях змінилися на черги підприємців. Вони, зокрема, бажають отримати від держави компенсації через Василь Стефаник – великий син великого народу: 14 травня наша країна відзначала 150 років з дня народження новеліста зі світовим ім’ям Василя Стефаника, проза якого є одним А що у сусiдiв? І не тільки...: 16 квітня Тростянець відвідав яскравий український телеведучий, волонтер, політичний діяч та продюсер Сергій Притула, який, як з’ясувалося, є давнім знайомим Забутий герой: Все далі й далі в історію від­ходять події Другої світової війни. І чим швидше біжать роки, тим притуплюється пам’ять на­щадків. Наші випускники – наша гордість: Традиційно  щороку в першу суботу лютого на побачення з рідною альма-матер чекають випускники Лебединського фахового медичного коледжу імені професора М.І.Ситенка.

Лебединці ще пам’ятають комплекс будівель заводу поршневих кілець, який завжди привертав увагу містян і приїжджих своєю затишністю, догля­ну­тіс­тю.

Але прийшли варвари, робіт­ни­ків виставили за про­хідну, а приміщення «розбомбили». По-іншому і не скажеш, ко­ли побачиш, яке все зруй­новане, розтрощене! І сьо­годні від колись солідного під­приємства віє пусткою, яка відлякує перехожих. І не лише цим, а й бур’янами. А навпроти електротрансформатор теж у бур’яні замаскувався. Та й взагалі, від залізничного переїзду, що по вулиці Т.Шев­ченка, відчувається, мотокоси в цьому році й сліду не було. А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є...

Коментарі  
0 #1 Парфюмер 16.08.2020, 20:21
"Але прийшли варвари..."

- Заметьте, доморощенные варвары местной выделки. Но это частная реплика в ответ на неточное предположение автора заметки.
Дело совсем не в варварах, а в смене системы производства и распределения, когда от плановой экономики (при социализме) с решительностью носорога по воле элит перешли к уродливым чертам капиталистического уклада экономики, основанной в значительной степени на частной собственности. Государственная там тоже имеется, но в значительно меньшей степени.
Частник (собственник) в ущерб работать себе никогда не будет, и, как видите, не стал ни на одном промышленном предприятии в Лебедине, а вот государство времён социализма все риски брало на себя, в том числе и покрывая возможный экономический ущерб, если не находило рынков сбыта. Отсюда можно сделать вывод, что местные работяги по большому счёту не страдали, получая деньжата вовремя и в достаточном объёме. Я прекрасно знаю, что рабочие ЗПК, который являлся дочерним предприятием автозавода имени Лихачёва в Москве, получали зарплату на уровне столичных работяг. Не верите, спросите любого из тех, кто работал на ЗПК в Лебедине в 70-е, 80-е гг. Здесь нет никакой политики, хотите сравнить, так сравнивайте, только апеллируйте к своему уму и памяти, если они присутствуют, а не к революционно возмущённому разуму.

..." А що: руйнувати – не будувати, бур’яни вирощувати – агрономічної освіти не потрібно. Такими ми є..."
- Плачу, роняя тоскливые слёзы в горiлку.
Цитата
Додати коментар