Стрічка новин
За честь, за долю, за українську волю…: Жовтень щедрий на добрий врожай та величні свята. 14 жовтня вся Україна відзначила три свята: Покрову Пресвятої Богородиці, День українського Хай щастя та мир зIгрIвають оселю: Чарівна жінка, любляча матуся, мудра бабуся, чудова прабабуся, добра подруга, гарна сусідка. Всі ці слова можна дарувати дорогій нашій Ользі Сон в руку: Віра прокинулася вранці від телефонного дзвінка. Включила слухавку і чує: «Сусідонько, я тебе не розбудила? Ти знаєш, мені таке сьогодні Освітлення вулиць міста Лебедина: Пошук і творчість - тобі, Україно!: Щороку вихованці гуртка судномо­дельного спорту міського Центру позашкільної освіти стають призерами обласної та Всеукраїнської виставки-конкурсу Герой жив у Олександрівці: Нещодавно у матеріалі «Cержант Субота, ка­пі­та­ни Бахмач і Смородський...» (тижневик «Будьмо разом» № 19 за 7 травня 2020р.) ми розповіли Конкурс продовжується!: Мене ковід не лякає, В ліс осінній поспішаю, Це четверта оповідка про сільську вчительку-пенсіонерку, оптимістку, яка живе поряд з добрими сусідами: …Як і домовлялися раніше, сусід Григорій підвіз Марію Іванівну до залізничного вокзалу обласного центру. Через декілька хвилин підійшов потяг. Такий у них менталIтет: Якось Галина Олексіївна і Петро Іванович Перевозники з Лебедина, перегортаючи сторінки сімейного альбому і ведучи надвечірню задушевну розмову, невимушено Сумський район: вчора сьогодні завтра: Керівництво Сумського району долучилося до акції «Створюємо ліси разом» 21 березня, у Міжнародний день лісів, стартувала Всеукраїнська акція, ініційована Державним

Побачив днями на подвір’ї 12-річну онуку свого приятеля: «Дашо, як справи? Чому ти без подружок?» «Хтось у бабусі, хтось вдома сидить.

Хоча б швидше в школу…» Я розумію цю дівчинку: якщо раніше дехто з них, бувало, симулював застуду, щоб на день-два залишитися вдома, то тепер діти засумували без однокласників, учителів, шкільних уроків і веселих перерв, гомінкої їдальні, де можна було посмакувати з однолітками свіжими пиріжками чи булочками. Карантин на декілька довгих місяців перекреслив звичне для школярів життя і літній відпочинок. Змушували нервувати і дітей, ї їхніх батьків плутанина з передачею домашніх завдань і їх розв’язання. Одна справа – слухати в класі вчителя, розуміти його інтонацію, бачити його очі,  і зовсім інше – залишатися замкнутим в обмеженому просторі з незрозумілими задачами, теоремами, рівняннями. Батьки школярів удома теж хапалися за голову, бо після роботи доводилося допізна сидіти з дітьми-школярами з підручниками та зошитами, опановуючи заново забуті зі школи знання.

Що ж обіцяє учням, студентам новий навчальний рік? Знову дистанційку? Бо, як попереджають в Мінохорони здоров’я України, коронавірус, що приніс величезну біду населенню різних країн і континентів, знову «показує свої зуби…» Але ж тепер уже буде досить важко втримати дітей удома, бо вони беруть приклад з дорослих, які, буває, ігнорують носіння захисних масок у закритих приміщеннях, не дотримуються необхідної дистанції, заполонили місця відпочинку, пляжі, сидять у ресторанах, нічних клубах. А дітей позбавили відпочинку в літніх спортивних, шкільних таборах, де за ними могли слідкувати дорослі. А зараз вони віддані на відкуп вулиці. Хоча, як стало відомо днями, деякі літні дитячі табори з 1 серпня повинні розпочати роботу.

У новому навчальному році в Міністерстві освіти пропонували, зокрема, ділити класи на групи, проводити уроки в дві зміни, молодших школярів залишати вдома, проводити в школі лише уроки математики, а, скажімо, історію, мову, літературу опановувати дистанційно. То, виходить, на уроці математики учні будуть убезпечені від зараження вірусом, а на інших їм загрожує небезпека захворіти?

Мінохорони здоров’я та Міносвіти України ще розробляють правила, як з 1 вересня навчатимуться діти, адже поки що адаптивний карантин продовжено до 31 серпня. А прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що діти зможуть повернутися до навчання в школі за умов помірного розвитку епідемії та з дотримання заходів безпеки.

До 1 вересня ще залишився місяць. У місті та районі навчальні заклади готуються зустріти дітей в оновлених приміщеннях, затверджуються перспективні мережі класів. А що скажуть у високих владних кабінетах? Цього чекають і вчителі, і діти, і їхні батьки. І майже в один голос заявляють: «Ні – дистанційному навчанню!» Учні повинні восени йти до школи і разом з учителями надолужити прогалини в знаннях через весняний карантин. Ще одного карантину школа може не витримати.                                                   

 Вадим БІЛИЙ.

Додати коментар